Справа № 420/41624/25
26 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, при секретарі Наталії ПЕРЕБИЙНІС,
за участю представника позивача - Сергія ПРИЙМАЧУКА,
представника відповідача - Анастасії ЗАРУДНОЇ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №54585/15- 32-24-06-20 від 13.12.2024 року на суму 400 425,00 грн., відповідного до якого позивачу було донараховано військовий збір;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №54587/15- 32-24-06-20 від 13.12.2024 року на суму 7 100,00 грн., відповідно до якого до позивача було застосовано штраф, передбачений підпунктом 121.6. ст. 121 ПК України.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №54584/15- 32-24-06-20 від 13.12.2024 року на суму 4 805 100,00 грн., відповідно до якого позивачу було донараховано податок з фізичних осіб з сум інвестиційного прибутку.
- скасувати податкову вимогу форми "Ф" №0000296-1305-1532 від 31.01.2025 року.
- стягнути з ГУ ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_3 судові витрати.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) прийняті ГУ ДПС в Одеській області на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 07.11.2024 №49582//15-32-24-06-15. Про існування ППР позивачу стало відомо при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі №420/20694/25, яким було задоволено позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області та стягнуто з ОСОБА_1 суму військового збору, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 400425,00 грн., адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 7100,00 грн., суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування, 4805100,00 грн. Також позивач дізнався, що на його банківський рахунок , відкритий в АБ "Південний", був накладений арешт в межах виконавчого провадження №79417248, яке відкрито 23.10.2025 Приморським ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ . Повідомляє суду, що з 24.02.2022 не перебуває на території України в зв'язку з повномасштабним вторгнення рф на територію України. 07.08.2022 у нього закінчився строк дії посвідки на тимчасове проживання на території України, а тому станом на дати направлення як податкових повідомлень-рішень, так і станом на дату направлення податкової вимоги, не проживав за місцем тимчасової реєстрації у м. Одесі, з огляду на що, всі рекомендовані відправлення на його адресу він не отримав з об'єктивних причин.
Ознайомившись з матеріалами судової справи №420/20694/25, позивачу стало відомо про те, що у період з 21.10.2024 по 01.11.2024 ГУ ДПС в Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_4 з питань дотримання податкового законодавства в частині декларування операцій з інвестиційними активами за період з 01.01.2021 по 31.12.2022. За наслідками перевірки було складено акт перевірки від 07.11.2024 №49582//15-32- 24-06-15, висновки якого свідчать про допущення ОСОБА_3 наступних порушень: не подання декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік; заниження податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік на 4 805 100 гривень внаслідок не нарахування та не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з сум отриманих інвестиційних прибутку; заниження військового збору за 2021 рік на суму 400 425 грн. внаслідок не нарахування та не сплати до бюджету військового збору з сум отриманих інвестиційних прибутку.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на те, що ОСОБА_4 був засновником юридичних осіб, а саме: ТОВ "ЗОКР 1" код ЄДРПОУ 43822137 з часткою у статутному капіталі 6 955 000 гривень; ТОВ "ЗОКР 2" код ЄДРПОУ 43862583 з часткою у статутному капіталі 7 000 000 гривень; ТОВ "ЗОКР 3" код ЄДРПОУ 43966815 з часткою у статутному капіталі 5 040 000 гривень; ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" код ЄДРПОУ 44226985 з часткою у статутному капіталі 7 700 000 гривень. В 2021 році ним було здійснено відчуження своїх часток у статутних капіталах даних юридичних осіб. Контролюючий орган прийшов до висновку, що ОСОБА_3 було отримано доходи, які згідно Податкового кодексу України підлягають включенню до загального (місячного) оподатковуваного доходу та підлягають до декларування платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи. Контролюючим органом засобами поштового зв'язку було направлено запит про надання документів на адресу місця реєстрації ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 , проте лист повернувся на адресу відправника. Враховуючи не надання ОСОБА_3 документів, які б спростовували наявність бази оподаткування, контролюючим органом було здійснено нарахування податків з добутку сум часток ОСОБА_3 , які ним були відчужені у 2021 році, а також застосування штрафних санкцій за ненадання документів на запит контролюючого органу. Позивач стверджує, що у ОСОБА_3 не виникло інвестиційного прибутку, оскільки продаж ним корпоративних прав у вищезазначених юридичних особах здійснено ним за його номінальною вартістю. При цьому придбання ОСОБА_3 корпоративних прав даних юридичних осіб було здійснено ним за такою саме ціною, що підтверджується актами приймання-передачі часток у статутних капіталах зазначених юридичних осіб. Витрати ОСОБА_3 на придбання корпоративних прав у наведених юридичних особах підтверджується виписками по банківському рахунку ОСОБА_3 , відкритого у АБ "Південний". Прийняття ГУ ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень є наслідком не надання ОСОБА_3 відповіді на запит контролюючого органу під час проведення перевірки, що було пов'язано з об'єктивними обставинами, зокрема, це відсутність позивача на території України та за місцем реєстрації, за яким податковим органом направлявся запит про надання пояснень та копій документів. Як наслідок позивач був не обізнаний про проведення ГУ ДПС в Одеській області позапланової перевірки та її предмет. В зв'язку з цим вважає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Щодо податкового повідомлення-рішення №54587/15-32-24-06-20 від 13.12.2024 року у сумі 7 100,00 грн., відповідно до якого до позивача було застосовано штраф, передбачений підпунктом 121.6. ст. 121 ПК України, за неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу то необхідно звернути увагу на наступне. Статтею 112 ПКУ встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. В порядку оформлення результатів перевірок зазначено, що в описовій частині акту перевірки має бути зазначено інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків. Вини ОСОБА_3 у не надані відповіді на запит податкового органу не має. Запит податкового органу про надання пояснень та копій документів, який направлявся за адресом місця реєстрації ОСОБА_3 , повернувся до податкового органу. Не отримання даного запиту ОСОБА_3 як вже зазначалось у позові пов'язано з тим, що з 24.02.2022 ОСОБА_4 покинув територію України, 07.08.2022 закінчився строк дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, а після 24.02.2022 він не перебував на території України. Не отримання ним запиту є наслідком об'єктивних обставин.
Ухвалою від 22.12.2025 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 27.01.2026.
Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки було направлено позивачу засобами поштового зв'язку "Укрпошта" (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) згідно вимог п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України . Поштове відправлення повернуто за зворотною адресою з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
В ході перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області надіслано запит фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 , щодо надання інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень щодо сум отриманих доходів та витрат на придбання інвестиційних активів за відповідних період. Однак, до перевірки та на момент складання акту фізичною особою - платником податків ОСОБА_5 , первинні документи (договори, укладені з банківськими установами на відкриття рахунків; виписки по банківським рахункам та первинні документи які підтверджують рух коштів; протоколи загальних зборів засновників (учасників);договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі; акти приймання - передачі частки у статутному капіталі; прибуткові та видаткові касові ордери, інші розрахункові документи; договори, інші підтверджуючі документи які не увійшли до переліку, але пов'язані з операціями з інвестиційними активами, у тому числі корпоративними правами, цінними паперами тощо, отриманням доходів та сплати податків; документи, що підтверджують правомірність не нарахування та не сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що спростовують наявність чи відсутність бази оподаткування, не надано, про що складено акти про ненадання документів від 29.10.2024 №7237/15-32-24-06-16, від 01.11.2024 №7337/15- 32-24-06-16. Перевіркою встановлено, що дохід від операцій з інвестиційними активами отриманий фізичною особою - платником податків ОСОБА_5 , у сумі 26 695 000 грн, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4 805 100 грн за 2021 рік, військового збору на 400425 грн. в результаті заниження інвестиційного прибутку на суму 26 695 000,00грн. не подання декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Відповідно до п.45.1 ст. 45 Кодексу платник податків фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Таким чином контролюючим органом направлено документи, які стосуються перевірки за податковою адресою. Пунктом 63.5 ст. 63 ПКУ передбачено, що фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податку у порядку визначеному Податковим кодексом України. Відповідно до п. 70.7 ст. 70 ПКУ, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку в паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 882 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке розроблено відповідно до ст. ст. 63 та 70 глави 6 розділу ПК України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. Пунктом 2 цього Положення визначено, що державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно - правовими актами України. Це Положення регулює відносини, що виникають при реєстрації фізичних осіб, які є громадянами України, іноземцями та особами без громадянства. Вказаним Положенням визначено, що усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків. Розділом ІХ цього Положення передбачено порядок подання Заяви про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР. Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви.
В свою чергу, згідно п. 45.1 ст. 45 ПКУ, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Контролюючий орган не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати дані Державного реєстру та облікової картки платника та/або розшукувати місцезнаходження платника податку. Контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платників податку припису закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки. При цьому, добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків. Записи про засновників фізичних осіб, які надходили від Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміни у статутних фондах підприємств де ФО-ПП ОСОБА_5 є засновником, вказували адресу: АДРЕСА_1 .
07.01.2026 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що 05.01.2026 було отримано відповідь на адвокатський запит, що оформлений листом Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ №19.5.2/100995-25-Вих від 29.12.2025. Так, за наслідками розгляду адвокатського запиту ДПСУ було надано відомості щодо перетину Карам Даніелем кордону України за період з 01.01.2022 по 01.12.2025 з яких вбачається, що ОСОБА_4 24.02.2022 о 12 год. 53 хв. виїхав з території України та до 01.12.2025 на територію України не в'їжджав. В зв'язку з цим, ОСОБА_4 не міг надати до контролюючого органу копії документів, які додані до позовної заяви та які підтверджують відсутність бази оподаткування інвестиційного прибутку, що стало наслідком прийняття ГУ ДПС в Одеській області оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та прийняття Одеським окружним адміністративним судом рішення про стягнення податкового боргу.
У відзиві на позовні заяву відповідач наголошує на тому, що виписка по банківському рахунку ОСОБА_3 , копія якої додано до позову не підтверджує фактів придбання ним корпоративних прав у юридичних особах. У наданих суду платіжних інструкціях зазначено код отримувача грошових коштів, сплачених позивачем: 3148920199. З актів приймання-передачі часток у статутних капіталах, копії яких додано до позову вбачається, що РНОКПП НОМЕР_1 належить ОСОБА_6 , що встановлено та перевірено приватними нотаріусами, які здійснювали засвідчення справжності підписів осіб, які підписали ці акти приймання-передачі, тобто особі в якої ОСОБА_3 було придбано корпоративні права. У платіжних інструкціях також міститься посилання на договори купівлі-продажу та їх дати, які відповідають відомостям зазначеним у Актах приймання-передачі часток.
27.01.2026 підготовче засідання відкладено на 26.02.2026.
26.02.2026 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, та за згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову як необґрунтованого. В судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2026.
26.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в судових засіданнях за участю представників сторін, дослідивши в сукупності надані сторонами докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_2 є фізичною особою - нерезидентом (громадянин Лівану), платником податків, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Перебував на податковому обліку у Головному управління ДПС в Одеській області, (Приморська ДПІ). Податкова адреса (місце проживання) платника податків: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 24.02.2022 виїхав з території України, 07.08.2022 у нього закінчився строк дії посвідки на тимчасове проживання на території України, до теперішнього часу в Україну не повертався.
У період з 21.10.2024 по 01.11.2024 ГУ ДПС в Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_4 з питань дотримання податкового законодавства в частині декларування операцій з інвестиційними активами за період з 01.01.2021 по 31.12.2022. За наслідками перевірки було складено акт перевірки від 07.11.2024 №49582//15-32- 24-06-15.
Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.09.2024 № 9191-п та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 16.09.2024 №941/15-32-24-06. було направлено засобами поштового зв'язку "Укрпошта" (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) на адресу АДРЕСА_1 . Поштове відправлення 04.10.2024 року повернуто за зворотною адресою з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Перевірку проведено в приміщенні Головного управління ДПС в Одеській області за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка.буд.17/2.
Відповідно до висновків акту перевірки ОСОБА_3 допущено наступні порушення:
- п.49.1, п.п.49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п.п.162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п.п.164.2.20 п.164.2 ст. 164, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України , фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2021 рік;
- п.п.162.1.1 п. 162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.п.163.1.2 ст.163, п.п.164.1.1 п.п.164.1.2 п.п.164.1.3 п.164.1, п.п.164.2.9 п. 164.2, п. 164.3 ст. 164, п. 164.2 ст. 164, п.п. 170.2.1 п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, и. 179.7 ст.179 Податкового Кодексу України ОСОБА_7 занижений податок на доходи з фізичних осіб за 2021 рік на суму 4805100 грн. в наслідок не нарахування та не сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб з сум отриманого інвестиційного прибутку;
- п.п.162.1.1 п. 162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.п.163.1.2 ст.163, п.п.164.1.1 п.п.164.1.2
п.п.164.1.3 п.164.1, п.п.164.2.9 п.164.2, п.164.3 ст.164, п. 164.2 ст. 164, п.п.170.2.1 п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п. 179.7 ст.179. пп.1.2 п 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, ОСОБА_7 , занижений військовий збір за 2021 рік на суму 400 425 грн. в наслідок не нарахування та не сплати до бюджету військового збору з сум отриманого інвестиційного прибутку;
- п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині зберігання та надання контролюючому органу первинних документів.
- пп. 73.3.3. п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України ОСОБА_7 встановлено ненадання до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації.
Висновки акту перевірки грунтуються на тому, що ОСОБА_4 був засновником юридичних осіб, а саме: ТОВ "ЗОКР 1" (код ЄДРПОУ 43822137) з часткою у статутному капіталі 6 955 000,00 гривень; ТОВ "ЗОКР 2" (код ЄДРПОУ 43862583) з часткою у статутному капіталі 7 000 000,00 гривень; ТОВ "ЗОКР 3" код (ЄДРПОУ 43966815) з часткою у статутному капіталі 5 040 000,00 гривень; ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 44226985) з часткою у статутному капіталі 7 700 000 гривень.
В 2021 році ним було здійснено відчуження своїх часток у статутних капіталах даних юридичних осіб: частки ТОВ "ЗОКР 1" в сумі 6 955 000,00грн, ТОВ "ЗОКР 2" з часткою в сумі 7 000 000,00грн, ТОВ "ЗОКР 3" з часткою в сумі 5 040 000,00грн, ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" з часткою в сумі 7 700 000,00грн. В зв'язку з цим контролюючий орган прийшов до висновку, що ОСОБА_3 було отримано доходи, які згідно Податкового кодексу України підлягають включенню до загального (місячного) оподатковуваного доходу та підлягають до декларування платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи.
Перевіркою встановлено заниження загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ОСОБА_7 у сумі 26 695 000.00грн. за 2021 рік, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4 805 100,00грн за 2021 рік, та заниження військового збору на 400425 грн.
Контролюючим органом засобами поштового зв'язку було направлено ОСОБА_3 запит про надання документів. Такий запит був направлений на адресу місця реєстрації ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 , проте лист повернувся на адресу відправника. Однак, до перевірки та на момент складання акту фізичною особою - платником податків ОСОБА_5 первинні документи не надано. Про що складено акти про ненадання документів від 29.10.2024 №7237/15-32-24-06-16, від 01.11.2024 №7337/15-32-24-06-16,
На підставі даного акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
№54585/15-32-24-06-20 від 13.12.2024 року на суму 400 425,00 грн., відповідного до якого позивачу було донараховано військовий збір;
№54587/15-32-24-06-20 від 13.12.2024 року у сумі 7 100,00 грн., відповідно до якого до позивача було застосовано штраф, передбачений підпунктом 121.6. ст. 121 ПК України, за неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу;
№54584/15-32-24-06-20 від 13.12.2024 року у сумі 4 805 100,00 грн., відповідно до якого позивачу було донараховано податок з фізичних осіб з сум інвестиційного прибутку.
Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними та таким, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.
Позивач надав суду докази придбання корпоративних прав даних юридичних осіб - акти приймання-передачі часток у статутних капіталах зазначених юридичних осіб.
Так, відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 1" (код ЄДРПОУ 43822137) підписи на якому засвідчені 19.09.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Є.М. Бєльтюковою, Кравченко О.В. передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 1" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 6955000 гривень. Зазначений акт приймання-передачі підписаний сторонами на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 1" від 17.09.2020.
Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 2" (код ЄДРПОУ 43862583) підписи на якому засвідчені 16.11.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу І.В. Луб, Кравченко О.В. передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 2" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 7000000 гривень. Зазначений акт приймання-передачі підписаний сторонами на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 2" від 16.11.2020.
Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" (код ЄДРПОУ 43966815) підписи на якому засвідчені 02.02.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Є.М. Бєльтюковою, ОСОБА_6 передав а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 5 040 000 гривень. Зазначений Акт приймання-передачі підписаний сторонами на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" від 02.02.2021.
Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 44226985) підписи на якому засвідчені 30.03.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Є.М. Бєльтюковою, ОСОБА_6 передав а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 7 700 000 гривень. Зазначений Акт приймання-передачі підписаний сторонами на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" від 30.03.2021.
Також позивач надав суду виписки по банківському рахунку Карам Даніеля, відкритого у АБ "Південний", при здійснені витрати Карам Даніеля на придбання корпоративних прав у наведених юридичних особах. 17.09.2020 позивачем було здійснено переказ коштів у розмірі 6 955 000 гривень згідно договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 1" від 17.09.2020; 17.11.2020 здійснено переказ коштів у розмірі 7 000 000 гривень згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 2" від 16.11.2020; 02.02.2021 здійснено переказ коштів у розмірі 5 040 000 гривень згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" від 02.02.2021; 30.03.2021 здійснено переказ коштів у розмірі 7 700 000 гривень згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" від 30.03.2021,
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості доводів сторін, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Платником податку на доходи фізичних осіб, згідно з вимогами пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування резидента, відповідно до вимог п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України, є:
163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 ст.164 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
За нормами абз. "в" пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Згідно з вимогами пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до пп.170.2.6 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Платники податку, за вимогами п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України, зокрема, зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно бази даних ІКС "Податковий блок" розділу "реєстрація ГІН" розділу "Інформація про засновників - фізичних осіб" ФОПП ОСОБА_5 перебував засновником підприємств ТОВ "ЗОКР 1" код ЄДРПОУ 43822137 з часткою в сумі 6 955 000,00грн, ТОВ "ЗОКР 2" код ЄДРПОУ 43862583 з часткою в сумі 7 000 000,00грн, ТОВ "ЗОКР З" код ЄДРПОУ 43966815 з часткою в сумі 5 040 000,00грн, ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" код ЄДРПОУ 44226985 з часткою в сумі 7 700 000,00грн.
Контролюючий орган в акті перевірки вказує, що в 2021 році відбувається відчуження ФОПП ОСОБА_5 частки ТОВ "ЗОКР 1" в сумі 6 955 000,00грн, ТОВ "ЗОКР 2" з часткою в сумі 7 000 000,00грн, ТОВ "ЗОКР 3" з часткою в сумі 5 040 000,00грн, ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" з часткою в сумі 7 700 000,00грн. Посилань на будь-які первинні документи із зазначенням їх реквізитів та дат їх складання, які підтверджують факти відчуження активів, в акті відсутні. Разом з тим позивач не заперечує в позовній заяві та в судовому засіданні вказані факти відчуження.
Контролюючий орган вважає, що позивачем отримано дохід в сумі 26695000грн. внаслідок продажу інвестиційних активів.
Суд не погоджується із таким висновком з огляду на наступне.
За приписами статті 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами. За правилами підпункту 19-1.1.46. п.19.1 ст.19 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст. 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Відповідно до пункту 74.1. ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Статтею 79 ПК України визначені наступні особливості проведення документальної невиїзної перевірки:
- документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом;
- документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки;
- у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки;
- присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Пунктом 42.2 ст.42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Зазначене кореспондується з п.6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року №610.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні ст.45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.09.2024 № 9191-п, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 16.09.2024 №941/15-32-24-06, було направлено засобами поштового зв'язку "Укрпошта" (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) 16.09.2024 року (№6502800369751) згідно вимог п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України на адресу ОСОБА_1 . Поштове відправлення 04.10.2024 року повернуто за зворотною адресою з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Враховуючи, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки було надіслано на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а сама перевірка була розпочата з 21.10.2024, про що зазначено в п.1.1 акту перевірки, тобто не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу, то відповідач дотримався приписів ст.79 ПК України стосовно порядку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.
Відповідно до підпункту 164.2.9 п. 164.2. ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Слід наголосити, що порядок розрахунку інвестиційного прибутку регулюється нормами пункту 170.2 ст. 170 ПК України. Так відповідно до даної норми інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX цього Кодексу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Відповідно до абз.5-9 п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст.170 Кодексу, до продажу інвестиційного активу прирівнюється також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податків; повернення платнику податків кошти або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 1" (код ЄДРПОУ 43822137) підписи на якому засвідчені 19.09.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Є.М. Бєльтюковою, Кравченко О.В. передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 1" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 6 955 000 гривень. Зазначений акт приймання-передачі підписаний сторонами на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 1" від 17.09.2020.
Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 2" (код ЄДРПОУ 43862583) підписи на якому засвідчені 16.11.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу І.В. Луб, Кравченко О.В. передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 2" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 7 000 000 гривень. Зазначений акт приймання-передачі підписаний сторонами на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 2" від 16.11.2020.
Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" (код ЄДРПОУ 43966815) підписи на якому засвідчені 02.02.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Є.М. Бєльтюковою, Кравченко О.В. передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 5 040 000 гривень. Зазначений акт приймання-передачі підписаний сторонами на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" від 02.02.2021.
Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 44226985) підписи на якому засвідчені 30.03.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Є.М. Бєльтюковою, Кравченко О.В. передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 7700000 гривень. Зазначений акт приймання-передачі підписаний сторонами на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" від 30.03.2021.
Поряд з цим витрати ОСОБА_3 на придбання корпоративних прав у наведених юридичних особах підтверджується виписками по банківському рахунку ОСОБА_3 , відкритого у АБ "Південний".
З даних виписок вбачається, що ОСОБА_3 17.09.2020 було здійснено переказ коштів у розмірі 6955000 гривень згідно договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 1" від 17.09.2020; 17.11.2020 здійснено переказ коштів у розмірі 7000000 гривень згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 2" від 16.11.2020; 02.02.2021 здійснено переказ коштів у розмірі 5040000 гривень згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР 3" від 02.02.2021; 30.03.2021 здійснено переказ коштів у розмірі 7700000 гривень згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗОКР ПЛЮС" від 30.03.2021, що відповідає набутим ним часткам у статутному капіталі юридичних осіб.
Суд приймає до уваги, що про факти придбання ОСОБА_4 часток у вказаних товариствах та про вартість таких часток контролюючому органу було відомо, про що свідчить акт перевірки від 07.11.2024 № 49563/15-32-24-06-15/3148920199 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання податкового законодавства в частині декларування операцій з інвестиційними активами за період з 01.01.2020 по 31.12.2021» , який був предметом дослідження у судовій справі №420/17250/25, яку розглядав Одеський окружний адміністративний суд. Тому контролюючий орган мав можливість використати таку податкову інформацію, отриману в порядку та спосіб, визначений ПКУ.
Отже, при розгляді справи підтверджено належними доказами, що у ОСОБА_3 не виникло інвестиційного прибутку, оскільки продаж ним корпоративних прав у вищезазначених юридичних особах здійснено ним за його номінальною вартістю. При цьому придбання ОСОБА_3 корпоративних прав даних юридичних осіб було здійснено ним за такою саме ціною.
Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 року по справі №200/6156/20-а зазначив, що суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік на 4805100 гривень, внаслідок не нарахування та не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з сум отриманих інвестиційних прибутку та про заниження військового збору за 2021 рік на суму 400425 грн., внаслідок не нарахування та не сплати до бюджету військового збору з сум отриманих інвестиційних прибутку є необгрунтованими, а податкові повідомлення-рішення №54585/15-32-24-06-20, №54584/15-32-24-06-20 такими, що підлягають скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення №54587/15-32-24-06-20, відповідно до якого до позивача було застосовано штраф у сумі 7100 грн., передбачений підпунктом 121.2. ст. 121 ПК України, за неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, то необхідно звернути увагу на наступне.
Згідно з пунктом 121.2 статті 121 ПК України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Зі змісту запиту ГУ ДПС в Одеській області від 21.06.2023 №8850/КПР/15-32-24-06-06 вбачається, що контролюючий орган у цьому запиті вказав на необхідність надання обґрунтованих пояснень щодо сум отриманих доходів та витрат на придбання інвестиційних активів за відповідний період.
Статтею 112 ПКУ встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
В порядку оформлення результатів перевірок зазначено, що в описовій частині акту перевірки має бути зазначено інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що запит податкового органу про надання пояснень та копій документів, який направлявся за адресою місця реєстрації ОСОБА_3 , повернувся до податкового органу. Не отримання даного запиту ОСОБА_3 як вже зазначалось у позові пов'язано з тим, що з 24.02.2022 ОСОБА_4 покинув територію України, 07.08.2022 закінчився строк дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, а після 24.02.2022 він не перебував на території України. Не отримання ним запиту є наслідком об'єктивних обставин.
У вказаному рішенні зазначено, що воно прийнято на підставі порушення позивачем п.п.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до вимог п.п.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до приписів п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті;
За правилами п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з вимогами п.42.3 ст.42 Податкового кодексу України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. (п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України).
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Однак, позивач не є фізичною особою-підприємцем, а тому вимоги ст.42 Податкового кодексу України, якою визначено, що надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків вважається належним чином врученим останньому, не розповсюджуються на позивача, оскільки стосуються виключно платників податків в розумінні п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України.
На момент спірних правовідносин, позивач не був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а, відтак, у останнього не виникало обов'язку з повідомлення податкового органу про нову адресу фактичного проживання (у даному випадку за межами України).
Суд підкреслює, що аналогічні висновки містяться і у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду, у т.ч. у постанові від 24.06.2025 року, яка набрала законної сили, у справі №420/6989/24 зазначено: "...з 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем, а тому вимоги ст.42 ПК України, якою визначено, що надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків вважається належним чином врученим останньому, не розповсюджуються на позивача, оскільки стосуються виключно платників податків в розумінні п.15.1 ст.15 ПК України...".
Суд наголошує, що станом на дату спірних правовідносин, позивач не являвся фізичною особою-підприємцем, та в умовах воєнного стану, коли має місце масове переселення громадян в більш безпечні, на їх думку, місця проживання, враховуючи, що позивач є іноземним громадянином з обмеженим терміном проживання в Україні, Головне управління ДПС в Одеській області у спірних правовідносинах допустило формальний підхід до направлення документів.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В контексті встановлених обставин справи, які відповідачем не спростовані, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень на підставі належних, достовірних та достатніх доказів не довів наявність вини позивача, як необхідної складової податкового правопорушення, яке у даному випадку, на думку податкового органу, виразилося у неподанні позивачем інформації та документів на запит про надання інформації.
Відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про те, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених податковим законодавством, - щодо обов'язку подати контролюючому органу інформацію та документи на запит про надання інформації після отримання такого запиту протягом 15 робочих днів.
З урахуванням наведеного, зважаючи на відсутність факту належним чином врученого запиту позивачу, у останнього не виникло обов'язку надавати інформацію на цей запит, а відтак, й підстави для накладення штрафу згідно з пунктом 121.2 статті 121 Податкового кодексу України були відсутні.
Таким чином, спірне податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області №54587/15-32-24-06-20 від 03.12.2024 про застосування штрафу в сумі 7100,00 грн., також є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо скасування податкової вимоги Головного управління ДПС в Одеській області №0000296-1305-1532 від 31.01.2025, то вона також підлягає скасуванню, як похідна від ППР.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що суд позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, слід стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 15140 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 13.12.2024:
№54585/15-32-24-06-20 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на суму 400 425,00 грн.,
№54587/15-32-24-06-20 про застосування 7100,00 грн. штрафу,
№54584/15-32-24-06-20 про збільшення грошового зобов'язання з податку з фізичних осіб на суму 4 805 100,00 грн.
Скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області №0000296-1305-1532 від 31.01.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 44069166, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 15140 (п'ятнадцять тисяч cто сорок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 03.04.2026.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА