07 квітня 2026 р. № 400/11330/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною,зобов'язання вчинити певні дії, стягнення 222504,86 грн,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до суду до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - Відповідач 1)з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у розмірі 81266,09 грн;
- визнання протиправною бездіяльність щодо не сплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.03.2021 року включно у розмірі 141238,77 грн;
- стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 року включно у розмірі 81266,09 грн;
- стягнення індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.03.2021 року включно у розмірі 141238,77 грн;
- зобов'язання внести зміни до п. 4 та п. 13 грошового атестату шляхом зазначення суми виплаченої індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, виплаченої індексації - різниці та надіслати його на адресу військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані Позивачем наявністю права на індексацію грошового забезпечення в сумі 81266,09 грн., яка за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 р. відповідачем не проводилася. Аргументи відповідача про відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань та коштів, як причини невиконання своїх зобов'язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону. Окрім того, не нараховано та не виплачено різницю між сумою індексації, належної до виплати в місяці підвищення грошового забезпечення, і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року.
Ухвалою від 31.12.2024 р. залучено ІНФОРМАЦІЯ_3 в якості другого відповідача по справі (далі по тексту - Відповідач 2), оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 та виконує повноваження згідно довіреності виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 на виконання певних юридичних повноважень, відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_6 затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.09.2022 р. Тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 не має самостійного балансу, та реєстраційні рахунки в органах Казначейства, та не може здійснювати будь які фінансові операції.
08.01.2025 р. Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, зазначає, що Позовні вимоги про зобов'язання нарахувати та індексацію грошового забезпечення вважаючи базовим місяцем для обчислення індексації січень 2008 року, задоволенню не підлягають, оскільки повноваження щодо здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення у спірних правовідносинах покладається на відповідача. Крім того відповідач ще не ухвалював рішення щодо нарахування та виплати індексації на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
13.01.2025 р. Позивачем надано Відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 29.04.2025 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/555/25.
Ухвалою від 20.10.2025 р. суд поновив провадження у справі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до Витягу із Наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 (по стройовій частині) №9 від 27.01.2016 року ОСОБА_1 вважається таким, що з 27.01.2016 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до Витягу із Наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 (по стройовій частині) №115 від 05.11.2020 року ОСОБА_1 вважається таким, що 05 листопада 2020 року справи та посаду здав.
На думку Позивача в період з 01.02.2016 року по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 05.03.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_4 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
25.08.2024 року Позивач звернувся до Відповідача 1 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року та індексацію-різницю.
Листом від 27.04.2024 р. №9/2/2175 Відповідачем 2 фактично було відмовлено в перерахунку та виплаті грошового забезпечення та індексації за відсутності підстав для цього.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного:
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Приписами ч.2 ст.5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Як встановлено п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Заробітна плата підлягає обов'язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення в умовах зростання цін. Право на індексацію виникає тоді, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком перевищить поріг індексації в 103%. У свою чергу, обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Аналогічно у ст.4 Закону №1282 визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 року 101%).
Згідно офіційного сайту Міністерства фінансів України, у спірний період величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у листопаді 2015 та у квітні 2016.
З 01.12.2015 року положення Порядку №1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
За змістом пояснюючої записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини 3 і 4 статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01.12.2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013).
З вищенаведеного слідує, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою №1294, яка була чинною з 01.01.2008 року та діяла до 01.03.2018 року, тобто до набрання чинності постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013) є січень 2008 року.
З наведеного слідує логічний висновок, що у спірному періоді (з 01.02.2016 року до 28.02.2018 року) повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №380/1730/22 від 22.03.2023 року, №420/15397/21 від 27.04.2023 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо наявності у позивача права на виплату індексації із застосуванням базового місяця січень 2008 року, оскільки в період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Разом з тим, щодо доводів Позивача в частині визначення конкретної суми індексації, яку належить нарахувати та виплатити позивачу, суд зазначає наступне.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові по справі №320/8554/21 від 20.04.2023 року, постанові по справі №400/3826/21 від 23.03.2023 року в даному випадку суд має дослідити питання обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку суми індексації грошового забезпечення та вказати у судовому рішенні конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Дослідивши надану Позивачем довідку про нараховане грошове забезпечення, одноразові виплати з 27 січня 2016 по 05 березня 2021 р., врахувавши коефіцієнт індексації та прожитковий мінімум, перевіривши наведений розрахунок на Калькуляторі розрахунку суми індексації зарплати (https://ips.ligazakon.net/calculator/zp) та на офіційному сайті Мінфіну України (https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/indexing/), суд дійшов висновку, що за період з 01.02.2016 року по 28.02.2018 року включно позивач має право на виплату індексації, із застосуванням базового місяця січень 2008 року, в сумі 81266,09 грн.
Вказаний розрахунок відповідачем не спростовується.
Щодо невиплати позивачу індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 05.03.2021 року суд зазначає наступне.
Так, абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 в редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація не нараховується/нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013 та встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року в редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 з 02 квітня 2021 року діє в редакції Постанови №278 і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 (в редакціях постанов №1013, №141, №278) додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що нарахування і виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
Застосовуючи наведений підхід і ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний та цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок про те, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача , відповідачеві належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.
Відповідний підхід узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року в справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року в справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року в справі №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року в справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року в справі №160/10790/22, від 22 червня 2023 року в справі №520/6243/22, на неврахування якої судом апеляційної інстанції слушно посилається скаржник у касаційній скарзі, а також у постановах від 27 липня 2023 року в справі №160/12028/22, від 28 серпня 2023 року в справі №420/17338/22, від 26 вересня 2023 року в справі №200/4531/22, від 27 вересня 2023 року в справі №420/23176/21, від 09 листопада 2023 року в справах №420/3131/22, №420/4325/23, від 30.11.2023 у справі № 420/616/23 та інших.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
-розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
-суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Отже, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Відповідно до довідки про нараховане грошового забезпечення за період з 27.01.2016 року по 05.03.2021 року грошове забезпечення позивача у лютому 2018 р. складало 11176,80 грн. та грошове забезпечення березня 2018 р. складало 11734,15 грн.
Різниця між грошовим забезпеченням за лютий 2018 та за березень 2018 складає 557,35 грн. (11734,15 - 11176,80).
Отже, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів змінився, а саме збільшився на 557,35 грн.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
Відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн. х 253,30 % : 100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абз.4 п. 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 557,35 грн.= 3905,80 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися у розмірі 3905,80 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Так, пунктом 5 постанови КМУ №1078 передбачено, що фіксована індексація виплачується до наступного підвищення посадового окладу.
Суд зазначає, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 р. у справі №400/555/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та виплати в період з 29.01.2020 по 05.03.2021 року (за кожний рік окремо), ОСОБА_1 , розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення та фактично виплачених інших видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) за період з 29.01.2020 по 05.03.2021 року, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Посадові оклади військовослужбовців відповідно до п.4 постанови КМУ № 704 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином, сума посадового окладу визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Отже, якщо позивач просить здійснити йому перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 з урахуванням прожиткового мінімуму встановленого на 01 січня календарного року, то у позивача посадовий оклад збільшиться та правових підстав для нарахування індексації-різниці позивачу з 29.01.2020 немає. Тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю з 29.01.2020 по 05.03.2021 року задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах суми 3905,80 грн щомісячно за період з 01.03.2018 р. до 28.01.2020 р.
Провівши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку, що розмір невиплаченої позивачу індексації за період з 01.03.2018 р. до 28.01.2020 року становить: 89455,42 грн. (3905,80 грн. х 22 місяці 28 днів).
Сформовані судом висновки та здійснені розрахунки підтверджують наявність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 р. до 28.01.2021 в загальній сумі 89455,42 грн.
Водночас, вирішуючи питання в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача індексації та індексації-різниці за спірний період, суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на те, що наразі відповідачем ще не нарахована така індексація на виконання цього рішення, а стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані, але не виплачені. За таких обставин вимога про стягнення індексації є передчасною.
Щодо позовних вимог щодо зобов'язання відповідача внести зміни до п. 4 та п. 13 грошового атестату шляхом зазначення суми виплаченої індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, виплаченої індексації - різниці та надіслати його на адресу військової частини НОМЕР_1 , суд застосовує наказ Міністерства оборони України від 22.05.2017 за № 280 "Про організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту" (в редакції наказу від 22.04.2021 року № 104) (далі - Правила № 280). Додатком 16 Правил № 280 визначено форму грошового атестату. Відповідно до пункту 11.1 Правил № 280 грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Суд наголошує, що після набрання рішенням суду у цій справі законної сили на відповідача покладається обов'язок виконати це рішення шляхом перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Лише після цього виникнуть відносини, пов'язані з внесенням змін до грошового атестату.
Захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.
У цьому контексті право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке виникає у суб'єкта лише в момент його порушення або оспорювання.
Оскільки наразі у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть здійснені протиправні дії, пов'язані з змінами відомостей до грошового атестату, вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні..
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у розмірі 81266,09 грн.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) за період з 01.02.2016 року по 28.02.2018 року з врахуванням 01.01.2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошовою забезпечення в сумі 81266,09 грн.
4. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не сплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 року включно у розмірі 89455,42 грн.
5. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 28.01.2020 в загальній сумі 89455,42, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 07.04.2026.
Суддя Н.В. Лісовська