про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2026 рокусправа № 463/1965/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у м. Львові матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування припису,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Личаківського районного суду м.Львова із скаргою на терміновий заборонний припис в якому просив:скасувати терміновий заборонний припис серії ЕТ №104514 від 26.02.2026 винесений відносно ОСОБА_1 та визнати терміновий припис незаконним.
Ухвалою Личаківського районного суму м.Львова від 03.03.2026 матеріали адміністративного позову (скарги) ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування термінового заборонного припису серії ЕТ №104514 від 26.02.2026 - передати за предметною підсудністю на розгляд Львівському окружному адміністративному суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Варто зауважити, що в адміністративному судочинстві заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ст.159 КАС України).
Поряд з цим, позивач звернувся до суду із скаргою на терміновий заборонний припис.
Приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення зазначених вимог позивач не вказав у своїй скарзі зазначених вище відомостей про позивача.
Крім того, така скарга не містить найменування відповідача та повних відомостей про нього.
Згідно із частиною п'ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов'язок останнього
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суддя наголошує, що під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Отже, позивачу необхідно доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких він ґрунтує свої вимоги до відповідача із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем, сформувати позовні вимоги до відповідача, вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.
Таким чином, з урахуванням викладених вище приписів процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що формування позовних вимог у спосіб, викладений позивачем суперечить вказаним вище приписам.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач звернувся до суду із вимогою немайнового характеру, судовий збір становить - 1064,96 грн.
Проте, в порушення зазначених вимог позивачем не долучено до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Поряд з цим, позивачем до позовної заяви не долучено жодного письмового доказу, які підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не зазначив наявність підстав, що унеможливлюють подання таких доказів.
Частиною 7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
В порушення зазначеного позивач не надав копії оспорюваного термінового заборонного припису.
Окрім того, положеннями п.11 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак в порушення цих вимог, у позовній заяві вказане письмове підтвердження відсутнє.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме:
- надати позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України;
- надати позовну заяву із обґрунтуванням позовних вимог та сформувати позовні вимоги відповідно до положень ст.160 КАС України;
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн;
- подання письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у кількості сторін у справі).
- надання до суду власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 463/1965/26 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяМорська Галина Михайлівна