про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2001/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО, перевіривши матеріали у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕДЗ АГРО» (вул. Садова, буд. 16, с. Овсяниківка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27633, ЄДРПОУ 45611359)
до відповідача-1: Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)
до відповідача-2: Державна податкова служба України, (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Представник позивача звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №13654776/45611359 від 10.03.2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 08.02.2026р;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «РЕЙДЗ АГРО» №1 від 08.02.2026 на суму 562 142,68 грн у тому числі ПДВ 78 699,98 грн, на загальну суму 640 842,66 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Слід зазначити, що рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статті 2, 6 КАС України.
Суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Також, згідно положень ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви встановлено, що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються питання відмови у реєстрації податкової накладної.
Підпунктом 14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені законодавчі приписи визначають суб'єктний склад осіб, які можуть бути відповідачами у справах щодо оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- Головні управління ДПС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДПС - в частині оскарження рішення комісії, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
- Державна податкова служба в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у випадку визнання протиправним та скасування рішень ГУ ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДПС.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання майнового характеру, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.
Позивачем у позовній заяві об'єднано дві самостійні вимоги.
Таким чином, ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, в якому пред'явлено дві позовні вимоги, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2026 року, складає 6656,00 грн.
До матеріалів справи долучено докази сплати судового збору в сумі 3328,00 грн.
Отже, за подання позовної заяви позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ТОВ «РЕЙДЗ АГРО» - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву, про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява в частині позовних вимог буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО