07 квітня 2026 року м. Київ справа №320/9924/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» (03179, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1-б,код ЄДРПОУ 32251657) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції Архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати постанову Державної інспекції Архітектури та містобудування України №4-2025/02-1-03 від 14.02.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 2727200,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була порушена процедура проведення перевірки, а саме проведення позапланового заходу державного нагляду у сфері контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності без залучення уповноважених представників підрядника. Зауважив, що стаття 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не містить абзацу 3 пункту 4 частини 3 вказаної статті, а відтак, позивача було притягнуто до відповідальності за неіснуюче порушення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оскільки в ході перевірки було встановлено лише власника земельної ділянки та об'єкта нерухомого майна, розташованого на ній -ТОВ «Епіцентр К», саме вказаному підприємству тричі направлялось повідомлення про необхідність прибути представнику для проведення перевірки та надання необхідних документів. Однак, жодного разу представник ТОВ «Епіцентр К» на об'єкт перевірки не з'явився. Враховуючи відсутність інформації щодо осіб, які здійснювали будівельні роботи, повідомити позивача про проведення перевірки не вбачалось за можливе.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року закрито підготовче провадження по справі №320/9924/25 та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року подальший розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
24.10.2024 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду у сфері контрою щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було складено Акт №16, згідно якого було перевірено дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: вул. Оноре де Бальзака ,65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.
Проведення заходу державного нагляду (контролю) відбувалось у період з 11.10.2024 року до 24.10.2024 року.
За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю), згідно описової частини акту було виявлено порушення, які в подальшому були відображені в Протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2025 року, а саме п. 3 ч.1 ст. 34, ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу 1 ч.2 абзацу 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747). Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз.3 п.4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».
14.02.2025 під час розгляду справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, Державною інспекцією архітектури та містобудування України (далі -ДІАМ) була винесена постанова №4-2025/02-1-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «Досвід 2002» було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пунктом 4 частиною 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 2 725 200 грн.
Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV «Про архітектурну діяльність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Згідно зі ст. 41 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також- Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (вихідні дані), проектної документації.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі - Порядок №553).
У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції (п.5 Порядку №553).
За змістом ч. ч. 3, 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:
1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду;
2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;
3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;
4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів;
6) використовують відомості електронної системи.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи; 7) зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VІ плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
В обґрунтування протиправності винесеної постанови позивач зазначає, що ані акт, ані протокол та постанова ДІАМ не містили обґрунтування необхідності проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Крім того, зазначає, що в зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 №303, припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, відтак, вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає вказані доводи позивача такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до положень частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для проведення позапланової перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного контролю є, в тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також виявлення факту самочинного будівництва.
Пунктом 7-1 Порядку № 553 визначено, що з метою розгляду отриманих звернень від
фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності, при органах державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо ро звернень у сфері містобудівної діяльності.
З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.
Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні».
Суд зауважує, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Зокрема, як свідчать матеріали справи, до Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшло звернення ОСОБА_1 від 13.05.2024, зареєстрованого в ДІАМ за № 314/п/06-24, та доповнення до нього від 04.06.2024, в якому повідомлялося, що після перебудови гіпермаркету «Нова Лінія» за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1 розпочав роботу новий ТЦ «Епіцентр». Після здійснення реконструкції загальна площа об'єкта зросла до 42 тис.кв.м., торгова площа становить близько 21 тис.кв.м.
Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав, будівля торгівельного центру загальною площею 7001,2 кв.м., що розташована за адресою : м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1 належить на праві власності ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244), реєстраційний номер нерухомого майна 158822780000.
Матеріалами перевірки встановлено, що об'єкт розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006, цільове призначення якої: 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель роздрібної торгівлі та комерційних послуг, загальною площею 1,955 га, на праві власності належить ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ
32490244).
Заявник припускає, що якщо значна частина торгівельного об'єкта не зареєстрована та по офіційним документам не існує, то об'єкт не перевірявся на дотримання норм пожежної безпеки, чим створено небезпеку для відвідувачів та персоналу (ймовірність обвалу, пожежі тощо) та існує реальна загроза життю людей, які знаходяться в середині об?єкта.
Звернення було розглянуто на засіданні комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України, та складено висновок від 04.06.2024 про наявність підстав для здійснення позапланової перевірки.
В Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) наявні відомості щодо отримання ТОВ «Епіцентр К» містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція торгівельного центру (без зміни функціонального призначення) за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1», видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київському міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.08.2023, реєстраційний номер № MU01:4164-9835-8812-8758.
Разом з тим, на дату розгляду звернення в ЄДЕСС за параметрами пошуку «адреса об'єктам будівництва: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1», «кадастровий номер 8000000000:62:077:0006», «замовник будівництва - ТОВ «Епіцентр К» (код 32490244)» відсутня інформація щодо затвердження проектної документації та її експертизи, а також документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання.
Документи, після подання яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт, визначені частиною першою статті 34 Закону №3038-VI. Водночас, згідно частини сьомої цієї ж статті виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Крім того, абзацом 6 частини першої статті 41 Закону №3038-VI визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта (постанов Верховного Суду від 14.02.2024 по справі № 520/852/19).
Беручи до уваги вищенаведене, а також факт самочинного будівництва торгівельного центру, зважаючи на щоденну експлуатацію будівлі, побудовану невідомими особами без проектної документації та відсутності дозволів на виконання будівельних робіт, а також необізнаністю громадян щодо використання не введеного в експлуатацію об'єкта, вбачався наявний ризик загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини.
Тому, відповідач листом від 21.06.2024 № 702/02/12-24 звернулася до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо надання погодження на проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
Наказом Мінінфраструктури «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» від 15.08.2024 № 860, наказано ДІАМ забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм і правил на об?єкті будівництва за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.
Наказом ДІАМ «Про проведення позапланової перевірки» від 01.10.2024 наказано провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:62:077:0006.
Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.
Відтак, на підставі наказу Мінінфраструктури від 15.08.2024 №860, наказу ДІАМ 01.10.2024 № 179 та відповідно до направлення для проведення (позапланового) заходу від 08.10.2024 № 1365/02/12-24, відповідачем у період з 11.10.2024 по 24.10.2024 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.
З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає доводи позивача про протиправність призначення та проведення перевірки необґрунтованими.
Щодо доводів позивача про те, що він як підрядник на об'єкті будівництва був позбавлений можливості надати відповідачу документацію, тим самим спростувати виявлені порушення, суд зазначає наступне.
Головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ у період з 11.10.2024 по 24.10.2024 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об?єкті будівництва за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявна інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006, площею 1,955 га, яка належить на праві власності ТОВ «Епіцентр К» із типом об?єкта - торгівельний центр загальною площею 7001,2 кв.м., за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м.Київ. Відомості про інше нерухоме майно за вказаною адресою відсутні.
Суд зауважує, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Аналогічні висновки щодо застосування норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №813/3463/16, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, від 25.07.2023 у справі №160/6457/22.
Відтак, про проведення позапланової перевірки було повідомлено власника земельної ділянки ТОВ «Епіцентр К» засобами поштового зв'язку «Укрпошта» та на електронну адресу info@on.epicentrk.ua направлено повідомлення про проведення позапланової перевірки від 08.10.2024 № 1375/02/12-24
Відповідно до абзацу 3 пункту 9 Порядку № 553 у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції.
Враховуючи те, що на час проведення перевірки не було відомо про осіб, які здійснювали будівництво об'єкту, розташованого за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ, таку перевірку було проведено із залученням представників органу місцевого самоврядування та органу Національної поліції, а саме: виконуючого обов'язки начальника Управління будівництва Деснянської районної державної адміністрації Мазура Юрія Анатолійовича та ДОП Деснянського УП ГУНП у м. Києві, лейтенанта поліції Черниша Валентина Руслановича.
Представники ДІАМ разом з представниками Деснянської РДА та Національної поліції 11.10.2024 та 15.10.2024 прибули на об'єкт перевірки за адресою: : вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ. Проте, ані директор чи уповноважений представник ТОВ «Епіцентр К» у визначені у повідомленні дату, час та місце не з'явився.
Відповідно до абзацу третього пункту 9 Порядку № 553 документи, оформлені за результатами перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи- суб'єкта містобудування.
Враховуючи викладене, на виконання вимог оформлення результатів державної архітектурно-будівельного контролю матеріали перевірки щодо об'єкта будівництва були надіслані до Національної поліції України листом ДІАМ від 29.10.2024 1512/02/12-24 для встановлення суб'єкта містобудування за зазначеною за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:0006.
Як свідчать матеріали справи до відповідача надійшов лист Деснянського УП ГУНП у місті Києві від 13.01.2025 № 1117 2025, зареєстрований в ДІАМ 14.01.2025 за № 526/07-25, в якому зазначалось, що у Деснянському УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42023102030000177 від 06 липня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.
Отже, інформацію про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» (код ЄДРПОУ 32251657) є підрядною організацією, що здійснювало роботи на об'єкті за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:077:000, було отриманою саме від Деснянського УП ГУНП у місті Києві.
Суд звертає увагу, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається відносно особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, тому його складення можливо виключно після встановлення суб'єкта містобудування.
Після встановлення особи, ДІАМ листом від 24.01.2025 № 121/02/12-25 повідомила ТОВ «Досвід 2002» про необхідність прибути представнику для складання протоколу.
В свою чергу ТОВ «Досвід 2002» повідомило про неможливість прибути для складання протоколу, оскільки керівник знаходиться у відрядження.
Тому, складання протоколу було відкладено на 04.02.2025, про що повідомлено ТОВ «Досвід 2002» листом від 31.01.2025 № 163/02/12-25 про необхідність прибути представнику.
Проте, 04.02.2025 представник ТОВ «Досвід 2002» не прибув до ДІАМ, в зв'язку із чим головним інспектором будівельного нагляду протокол було складено у відсутності суб'єкта містобудування.
Натомість, представник позивача за довіреністю був присутнім при розгляді справи та винесенні постанови про притягнення позивача до відповідальності на засіданні 14.02.2025, тому не був позбавлений можливості надати наявні документи та свої пояснення щодо обставин, які виникли.
Таким чином, з урахуванням встановленого, доводи позивача про позбавлення його можливості бути присутнім при здійсненні позапланової перевірки, порушенні його прав при розгляді справи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами.
Суд наголошує, що ані в позовній заяві, ані у відповіді на відзив позивач не заперечує факту здійснення ним будівництва на об'єкті за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 65/1, м. Київ та зазначає, що він є підрядником на даному об'єкті.
Відтак, здійснення такого будівництва без отримання дозволу на виконання будівельних робіт є порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, за що позивача обґрунтовано було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф.
Однак, позивач вважає, що стаття 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не містить абзацу 3 пункту 4 частини 3 вказаної статті, а відтак, позивача було притягнуто до відповідальності за неіснуюче порушення.
При цьому, позивачем надано до суду правовий висновок кандидата юридичних наук, доцента кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександра Ковальчука - чи містить стаття 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР абзац 3 пункту 4 частини третьої, який суд не приймає до уваги під час вирішення справи, оскільки вказаний висновок не містить в собі ані методологію, яка була застосовано для здійснення саме таких висновків, ані обґрунтування наведеного висновку.
За своїм змістом висновок є лише цитуванням ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР та відповіддю на запитання, що вказана норма не містить, на думку експерта, абзацу 3 вказаної статті.
При цьому, суд наголошує, що абзац нормативно-правового акту - частина тексту, що виділяється відступом в першому рядку і починається з малої літери, крім першого абзацу частини, який починається з великої літери.
Абзаци, як правило, закінчуються крапкою з комою, крім першого абзацу відповідного структурного елементу, який закінчується двокрапкою, і останнього абзацу, який закінчується
крапкою.
Визначення абзаців у нормативно-правових актах підпорядковується правилам нормопроектувальної техніки.
Першим абзацом завжди вважається той текст, з якого починається сам пункт або частина. Навіть якщо цей текст містить лише кілька слів і закінчується двокрапкою перед переліком, він рахується як абзац номер один.
Перший абзац: це завжди той рядок, з якого починається текст пункту (навіть якщо він містить лише номер і назву або вступну фразу до двокрапки).
На час виникнення спірних правовідносин є чинними Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (методичні рекомендації) Апарату
Верховної Ради України від 01.06.2006, нова редакція від 27.11.2014, відповідно до яких Закон - це державний нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш важливі суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил поведінки суб?єктів цих відносин.
Ці методичні рекомендації розроблено з метою уніфікації написання проектів законів та дотримання вимог законодавчої техніки при підготовці законопроектів про внесення змін до чинних законодавчих актів.
Згідно вказаних методичних рекомендацій законопроект поділяється на статті - предметно відокремлені та означені назвою структурні одиниці закону.
Статті закону поділяються на частини.
Частина статті може складатися з одного або декількох речень та в сукупності має містити один логічно завершений аспект регулювання, що відноситься до предмета статті.
З метою кращого структурування нормативного матеріалу, що передбачає варіантність або перелік, частина статті може включати в себе пункти і підпункти.
Як виняток, частина статті може містити абзаци.
Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» складається з п'яти статей.
Стаття 2 вказаного закону - відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка в свою чергу містить тринадцять частин. Частина третя містить в собі відповідно вісім пунктів.
Щодо пункту четвертого частини третьої - вказаний пункт містить в собі три абзаци:
За правилами першим абзацом вважається сам текст пункту до двокрапки.
У цьому законі структура побудована так, що санкція (розмір штрафу) «на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (ССЗ), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб» - винесена в окремий рядок, який і стає третім абзацом.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в оскаржуваній постанові було правильно зазначено абзац, пункт, частина та стаття, яка підлягає застосуванню до позивача за порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме про порушення абзацу 3 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова Державної інспекції Архітектури та містобудування України №4-2025/02-1-03 від 14.02.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 2727200,00 грн є обґрунтованою і скасуванню не підлягає.
У практиці ЄСПЛ (зокрема, рішення у справах "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine), заява № 29979/04; "Кривенький проти України" (Krivenkyy v. Ukraine), заява № 43768/07; "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та № 37943/06; "Трегубенко проти України" (Tregubenko v. Ukraine), заява № 61333/00; "Spacek, s.r.o. v. the Czech Republic", заява № 26449/95)) суспільні (публічні) інтереси згадуються, як правило, у зв'язку з необхідністю визначення того, чи було втручання держави у права особи пропорційним та чи було дотримано при цьому необхідного балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами. За наявності обставин втручання держави шляхом вжиття певних заходів, пов'язаних із захистом суспільного (публічного) інтересу, такі дії не можуть розцінюватися як свавільний відступ від принципу належного урядування, втручання в легітимні очікування особи або оцінюватися/кваліфікуватися як порушення права на мирне володіння майном в аспекті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо такі заходи є пропорційними, необхідними для збереження балансу між захистом суспільного (публічного) та приватного інтересу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Досвід 2002» (03179, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1-б,код ЄДРПОУ 32251657) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.