щодо розгляду заяви про забезпечення позову
06 квітня 2026 року м. Київ № 320/33316/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши в місті Києві заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Асоціація клінічних психологів та психотерапевтів України» до Національного агентства кваліфікацій про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація «Асоціація клінічних психологів та психотерапевтів України» з позовом до Національного агентства кваліфікацій з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача щодо включення до Реєстру кваліфікацій професійного стандарту «Клінічний психолог»;
- зобов'язати відповідача виключити стандарт «Клінічний психолог» з Реєстру кваліфікацій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Громадську спілку «Національна психологічна асоціація».
04 квітня 2026 року позивачем подано через підсистему "Електронний суд" заяву про забезпечення позову, зареєстровану ВДЗК (канцелярією) Київського окружного адміністративного суду 06.04.2026, з проханням:
- забезпечити позов шляхом тимчасового зупинення застосування професійного стандарту «Клінічний психолог», зареєстрованого Національним агентством кваліфікацій, на всій території України до вирішення справи по суті;
- зобов'язати відповідача утриматися від популяризації або поширення зазначеного стандарту як обов'язкового документа на час розгляду справи, а також від вжиття заходів, які можуть примусово впливати на практику його застосування;
- визнати наявність реальної загрози завдання шкоди діловій репутації позивача, його регіональних координаторів та іншим немайновим правам у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з частиною четвертою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частинами першою, третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3328 гривень.
Отже, з вищенаведених норм слідує, що сума судового збору, яка підлягає сплати за подання позивачем заяви про забезпечення позову, становить 798,72 грн (0,3 х 3328,00 грн х 0,8).
Проте, позивачем до заяви про забезпечення позову не долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 798,72 грн в якості доказів сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення позову.
Судом не приймається в якості допустимого доказу сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення позову долученої до заяви про забезпечення позову квитанції від 26.06.2025 №12 на суму 3028,00 грн, оскільки означеною квитанцією підтверджується сплата судового збору на подання до суду адміністративного позову в межах цієї справи.
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що означена заява не відповідає вимогам статті 152 КАС України.
Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи невідповідність поданої заяви про забезпечення позову вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути позивачу заяву про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.150, 152, 154, 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Заяву позивача про забезпечення позову - повернути без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.