про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2026 року м. Київ № 320/13504/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у частині встановлення ОСОБА_1 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.05.2023 №262940001617 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 70 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.05.2023 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.05.2023 №45422/8 про призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 76% від суддівської винагороди та зарахування до його стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наступних періодів: 1 рік 8 місяців 4 дні - стажу роботи, який надає право для призначення на посаду судді; 1 рік 11 місяців 29 днів періоду проходження строкової військової служби, що загалом складає 3 роки 8 місяців 3 дні;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.05.2023 №2600-0309-8/107709 про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 76% від суддівської винагороди;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу роботи тривалістю 3 роки 8 місяців 3 дні, що складається з 1 року 8 місяців 4 днів стажу роботи, який надає право для призначення на посаду судді, та 1 року 11 місяців 29 днів періоду проходження строкової військової служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою про суддівську винагороду від 18.04.23 №40-ККС, виданою Верховним Судом, з 19.04.2023 з урахуванням стажу в 33 роки 9 місяців 25 днів розмірі 76% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити заборгованість по призначеному ОСОБА_1 щомісячному довічному грошовому утриманню за період з 19.04.2023 по день виконання рішення, що утворилася внаслідок незаконного зменшення відповідачем розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, через неправильне встановлення та обчислення відповідачем стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених відповідачем сум щомісячного довічного грошового утримання судді.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік", установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3328,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 3 (три) вимоги немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір (з урахуванням вимог похідного характеру) у розмірі 3 993,60 грн.
Позивачем сплачено судовий збір на суму 1 331,20 грн., тому необхідно доплатити судовий збір на суму 2 662,40 грн.
Окрім того, суд звертає увагу, що, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частиною першою статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли вказаним Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Як вбачається із позовних вимог, позивачем, серед іншого, оскаржується рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.05.2023 №2600-0309-8/107709 про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 76% від суддівської винагороди.
Однак, до суду позивач звернувся за оскарженням вказаного рішення лише 30.03.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.
Згідно частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про доплату судового збору на суму 2 662,40 грн.;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких строк звернення до суду було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.