06 квітня 2026 року м. Київ справа №320/32107/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, стягнення пенсії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати недоотриманих ОСОБА_2 пенсійних виплат;
стягнути з відповідача на користь позивача 331 405,55грн. недоотриманих ОСОБА_2 пенсійних виплат, нарахованих відповідачем за судовим рішенням №640/28371/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку з проведеним повторним авторозподілом справи справу передано на розгляд судді Лапію С.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача щодо відмови позивачу виплатити недоотриману її померлим чоловіком пенсію у розмірі 331 405,55грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2022 у справі №640/28371/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки 18.06.2021 №4566, складеної станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII та положень Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи із відсоткового розміру сум грошового забезпечення, визначених станом на час призначення пенсійним органом пенсії ОСОБА_1 , без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням раніше проведених виплат та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення, починаючи з 05.03.2019, без обмеження її максимальним розміром.
Державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Шарафетдіновою Н.В. заведено спадкову справу №671/2023 після смерті громадянина ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори від 16 лютого 2024 року № 452/02-14 заяву про прийняття спадщини за законом подала дружина померлого ОСОБА_1 . Дочка померлого, ОСОБА_3 , подала до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь дружини померлого, ОСОБА_1 .
Державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Шарафетдінова Н.В. звернулась до Головного управління із заявою щодо виплати позивачу суми неотриманої пенсії її померлим чоловіком.
Листом від 02.01.2024 №2600-0505-8/976 Головне управління повідомило Дев'яту Київську державну нотаріальну контору, що ним виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 з вересня 2023 року. Згідно з матеріалами архівної пенсійної справи на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2022 року у справі № 640/28371/21 Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії в порядку, встановленому судовим рішенням, та здійснено нарахування коштів. Різниця пенсії на виконання рішення суду за період з 01.03.2019 по 30.06.2023 в сумі 331405,55грн. підлягала виплаті в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, та може бути виплачена в разі заміни стягувача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про заміну стягувача в адміністративній справі №640/28371/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера унормований ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частиною 1 якої передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №200/10269/19-а сформульована висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічне правозастосування наведене у постанові Верховного Суду від 06.04.2022 року у справі №200/10136/20-а.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 36 цього Закону непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Разом з тим, розділ IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) визначає, що заяви, зокрема про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Відповідно до п. 2.26 розділу ІІ Порядку №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
У той же час, матеріалами справи підтверджено, що позивач не зверталась із заявою до Головного управління про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, її чоловіка ОСОБА_2 . До заяви не подавала документів, які визначені Порядком №22-1.
Лист Головного управління від 02.01.2024 №2600-0505-8/976, який наявний в матеріалах справи є відповіддю на запит Державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Шарафетдінової Н.В., а останній не наділений повноваженнями звертатися до органів Пенсійного фонду із заявами щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті позивачу пенсії, яка було неотримана її померлим чоловіком ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу позивача на те, що вона не позбавлена права звернутися самостійно до Головного управління із заявою щодо виплати таких коштів з наданням відповідних документів, які визначені Порядком №22-1.
Отже, у зв'язку із тим, що позивачем не дотримано процедури звернення до Головного управління із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю її чоловіка, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.