06 квітня 2026 року справа № 320/37136/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГ МЕНЕДЖМЕНТ" до ДПС України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ "КОНСАЛТИНГ МЕНЕДЖМЕНТ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкової накладної №272 від 28.02.2022р. та податкової накладної № 278 від 31.03.2022р.
2. Зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 272 від 28.02.2022р. та податкову накладну №278 від 31.03.2022р. Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43262383) датою їх фактичного подання.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ним, як платником податків, були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте податковим органом було протиправно відмовлено позивачу у реєстрації поданих податкових накладних у зв'язку з тим, що відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам процесуального законодавства, встановлено строк на усунення недоліків.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем надано відзив на позовну заяви, в якому він заперечував проти заявлених позовних вимог та зазначив, що контролюючим органом було правомірно в реєстрації податкових накладних, з огляду на те, що кваліфікований електронний підпис особи ОСОБА_2, яким засвідчено електронні документи, не був чинним на дату складання спірних накладних.
Вказані твердження відповідача були спростовані наданою суду відповіддю на відзив позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГ МЕНЕДЖМЕНТ» (надалі- Позивач) зареєстровано як юридичну особу 02 жовтня 2019 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 10701020000084488.
Відповідно до Витягу з реєстру платників податку на додану вартість №2026544500577, Позивач є платником податку на додану вартість з 01.01.2020, індивідуальний податковий номер - 432623826557.
04 травня 2020 року між Позивачем (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАЛІЗ МЕДИК» (Орендар) було укладено Договір № 14 оренди приміщення (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне строкове користування нежитлове приміщення загальною площею 1713,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Кам?янське, вул. Дніпробудівська, 66, будівля А-4 поверхи 2,3,4.
Відповідно до п. 5.2. Договору, за користування орендованим приміщенням Орендар щомісячно, не пізніше 15 числа, сплачує Орендодавцю орендну плату, розмір якої становить 171 380,00 гривень, крім того ПДВ - 34276,00 грн., разом з ПДВ 205 656,00 грн.
На виконання умов Договору, Позивач у лютому 2022 року надав, а Орендар прийняв послуги з тимчасового платного строкового користування нежитловими приміщеннями загальною площею 1713,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Кам?янське, вул. Дніпробудівська, 66, будівля А-4 поверхи 2,3,4. Загальна вартість послуг за лютий 2022 року складає 171 380,00 гривень, крім того ПДВ - 34276,00 грн., разом з ПІДВ 205 656,00 грн, про що був складений та підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг по Договору від 28 лютого 2022 року.
Крім цього, на виконання умов Договору, Позивач у березні 2022 року надав, а Орендар прийняв послуги з тимчасового платного строкового користування нежитловими приміщеннями загальною площею 1713,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Кам?янське, вул. Дніпробудівська, 66, будівля А-4 поверхи 2,3,4. Загальна вартість послуг за березень 2022 року складає 171 380,00 гривень, крім того ПДВ - 34276,00 грн., разом з ПДВ 205 656,00 грн, про що був складений та підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг по Договору від 31 березня 2022 року.
В свою чергу, Орендар оплатив Позивачу вказані послуги наступним чином: - платіжне доручення № 455 від 5 квітня 2022 року на суму 205 200.00 грн.; - платіжне доручення № 457 від 5 квітня 2022 року на суму 150 000.00 грн.; - платіжне доручення №459 від 5 квітня 2022 року на суму 150 000.00 грн.; платіжне доручення № 461 від 5 квітня 2022року на суму 209 668.00 грн.; платіжне доручення № 466 від 6 квітня 2022 року на суму 69 000.00 грн.; платіжне доручення № 14712 від 18 квітня 2022 року на суму 15 000.00 грн.;
Вказана оплата була проведена з врахуванням заборгованості за 2021 рік, січень-березень 2022 року, що підтверджується актом звірки за період з 1 січня 2022 року по 18 квітня 2022 року між Позивачем та ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК».
28 лютого 2022 року Позивач на підтвердження господарської операції з ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК» (код ЄДРПОУ 39580810) склав податкову накладну № 272 на загальну суму 205 656,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 34 276,00 грн., яка підлягала реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
31 березня 2022 року Позивач на підтвердження господарської операції з ТОВ «ДІАЛІЗ МЕДИК» (код ЄДРПОУ 39580810) склав податкову накладну № 278 на загальну суму 205 656,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 34 276,00 грн., яка підлягала реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
15 березня 2022 року Позивач надіслав засобами електронного зв?язку податкову накладну № 272 від 28.02.2022, яка була складена та підписана директором ОСОБА_1, для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних (документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 27.05.2022 в 14:14:18).
Позивач наголошує на тому, що станом на 15 березня 2022 року нова форма податкових накладних не була доступна для реєстрації як у Електронному кабінеті платника, так і у КП «М.Е.Doc».
30 березня 2022 року Позивачем була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування. Вказана заява була прийнята 30 березня 2022 року о 19:57 год., що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття заяви.
30 травня 2022 року Позивач отримав квитанцію № 1 із відміткою «Документ не прийнято» із зазначенням помилки/зауваження: «Документ не може бути прийнятий - закінчення дії форми - 28.02.2022. Порушено пункт 3 порядку заповнення податкової накладної, а саме: Документ складено за формою, не чинною на дату реєстрації в ЄРПН».
З метою належного виконання податкового обов?язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, Позивач в особі директора ОСОБА_2 підписав та надіслав її засобами електронного зв?язку:
- податкову накладну № 272 від 28 лютого 2022 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 28 вересня 2023 року;
- податкову накладну № 278 від 31 березня 2022 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 28 вересня 2023 року; для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 28 вересня 2023 року.
Згідно отриманих квитанцій № 1 від 28.09.2023, податкові накладні № 272 від 28 лютого 2022 року та № 278 від 31 березня 2022 року не прийняті із зазначенням: «Виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 3У «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (НОМЕР_1 ОСОБА_2). Зареєстровані підписи особи:
- директор з 25.11.2022 по 24.11.2022;
- директор з 25.11.2022 по 03.05.2023;
- директор з 23.12.2022 по 22.12.2024;
- директор з 04.05.2023 по 28.09.2023».
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) (у редакції, чинній станом на час складання податкових накладних).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленій цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Водночас відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, запровадженого Законом України №2120-IX від 15.03.2022, платники єдиного податку третьої групи, які застосовували ставку 2%, були тимчасово звільнені від нарахування та сплати податку на додану вартість.
Суд погоджується з твердженням позивача, про те що згідно з пунктом 9.5 підрозділу 8 розділу XX ПК України (у редакції Закону №2142-IX від 24.03.2022) реєстрація платників ПДВ була призупинена, що означало тимчасове припинення їхніх прав та обов'язків, встановлених розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, запровадженого Законом №2260-IX від 12.05.2022, платники єдиного податку третьої групи, які використовували ставку 2%, звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, якщо вони виконані протягом 60 календарних днів після повернення до загальної системи оподаткування.
Згідно з пунктом 91 підрозділу 8 розділу XX ПК України, внесеного Законом №3219-IX від 30.06.2023 платники податків, які до 31.07.2023 використовували спрощену систему оподаткування, з 01.08.2023 автоматично вважалися такими, що повернулися до попередньої системи оподаткування.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням термінів, визначених законодавством.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
Водночас суд звертає увагу, що питання порушення строків реєстрації окресленої податкової накладної в ЄРПН не є предметом розгляду даної справи, відтак суд не перевіряє дотримання таких строків позивачем.
Разом з цим суд зазначає, спірні правовідносини стосуються наявності/відсутності обставин порушення позивачем вимог статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у частині накладення (підписання) електронним цифровим підписом податкової накладної директором ТОВ "Консалтинг Менеджмент" ОСОБА_2., який станом на час її складання не виконував обов'язки директора ТОВ "Консалтинг Менеджмент".
Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.
При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За правилами, визначеними в пунктах 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункту 15 Порядку № 1246).
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що до Реєстру приймаються податкові накладні та/або розрахунки коригування, складені в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою, перевірку щодо чого здійснює контролюючий орган на підставі пункту 12 Порядку № 1246 та формує, за її результатами, серед іншого, квитанцію про прийняття або не прийнятті податкової накладної.
У той же час основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (далі - Закон № 851-IV).
Відповідно до статті 6 Закону №851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа. Суб'єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб'єктами.
Виходячи із зазначеного, судом взято до уваги, що документ вважається створеним саме з моменту підписання, а не з моменту його попереднього складання. Дату (час) накладення підпису можливо встановити безпосередньо з електронного документа, оскільки в електронному підписі та документі використовується кваліфікована електронна позначка часу відповідно до статті 26 Закону України "Про електронні довірчі послуги". Таким чином, електронний документ набуває юридичної чинності з моменту накладення електронного підпису уповноваженою особою.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №851-IV оригіналом електронного документа визнається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, включаючи електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Суд враховує, що підпис на момент реєстрації податкової накладної є визначальним для її правомірності, незалежно від того, ким і коли складено документ.
Разом з цим з наведених у статті 1 Закону № 851-IV визначень слідує, що суб'єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі - Порядок №557).
Пунктами 1 - 7 розділу ІІ Порядку №557 передбачено, суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.
Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.
Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС. У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.
Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов'язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов'язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ТОВ "Консалтинг Менеджмент" від 06.10.2022 №17-к припинено трудовий договір з ОСОБА_1 , директором, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Консалтинг Менеджмент" від 21.11.2022 №21/11/2022 та наказу ТОВ "Консалтинг Менеджмент" від 22.11.2022 №19-к ОСОБА_2 вступив на посаду директора ТОВ "Консалтинг Менеджмент".
Відповідне кадрове рішення оформлено відповідно до приписів чинного законодавства та внесено до реєстраційних документів підприємства.
Також згідно із поданим відзивом відповідачем, останній не заперечує обставин того, що з 22.11.2022 ОСОБА_2 є керівником ТОВ "Консалтинг Менеджмент".
Таким чином, на момент виникнення зобов'язання щодо складення та подання спірних податкових накладних, керівником ТОВ "Консалтинг Менеджмент" був ОСОБА_2., який мав належні повноваження на вчинення юридично значимих дій від імені ТОВ "Консалтинг Менеджмент".
Податкові накладні, сформовані в цей період, були засвідчені кваліфікованим електронним підписом, який належав діючому директору та підтверджував правомірність здійснених дій. Відповідно до даних кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа електронного підпису, електронний підпис ОСОБА_2 був дійсним у період з 23.12.2022 по 22.12.2024, електронна початка була дійсною в період з 22.12.2022 по 21.12.2024, що підтверджує його чинність на момент реєстрації спірної податкової накладної.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Консалтинг Менеджмент" мало законне право подати та зареєструвати податкові накладні, сформовані у встановлені законодавством строки після відновлення статусу платника ПДВ, а саме в межах законодавства мало всі необхідні юридичні підстави для підписання і подання податкових накладних директором підприємства, який виконував свої повноваження на момент їх складання та реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача, як платника податків, момент виникнення обов'язку скласти податкові накладні та їх зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події відповідно до ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абзацах 14 - 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України.
При цьому, між цими моментами в ТОВ "Консалтинг Менеджмент" змінився керівник, відповідно було змінено кваліфікований електронний підпис керівника, та останнім було подано податкові накладні для реєстрації в межах чинності підпису нового керівника.
Разом з цим, суд наголошує, що Порядок № 1246 не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації. У даному випадку направлення на реєстрацію податкових накладних здійснено директором товариства, що мав відповідні повноваження.
З огляду на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про те, що податкова накладна приймається на реєстрацію виключно у випадку, коли підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, що є чинним як на дату виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (формування податкової накладної), так і на дату її реєстрації.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №160/18959/21.
Відповідачем протиправно ототожнюється поняття створення електронного документа (податкової накладної) та надсилання такого документа для реєстрації, оскільки на момент виникнення зобов'язання позивача щодо складення спірних податкових накладних керівником підприємства був ОСОБА_2., який і створив вказаний електронний документ з використанням свого чинного електронного підпису.
Податковим законодавством чітко розмежовані поняття "складання податкової накладної" та "подання податкової накладної на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних". Ці два процеси мають окремі юридичні значення та регламентуються відповідними нормами ПК України.
У цьому зв'язку суд бере до уваги, що складання податкової накладної відбувається на дату виникнення податкових зобов'язань. Відповідно до положень статті 201.1 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі, зазначивши дату фактичного виникнення податкового зобов'язання. Відповідно до статті 187.1 ПК України дата виникнення податкового зобов'язання визначається як дата першої з подій: або отримання оплати за товари чи послуги, або їх фактичного постачання. Таким чином, складання податкової накладної є фіксацією факту здійснення господарської операції, що визначає момент виникнення податкового зобов'язання.
Водночас подання податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН є окремим процесом, що регулюється статтею 201.10 ПК України, відповідно до якої реєстрація податкової накладної здійснюється в межах граничних строків. Законодавством передбачено, що платник податків має право зареєструвати накладну в податкових органах у визначений термін, і цей строк не залежить від дати складання податкової накладної.
Крім того, суд враховує, що особливості податкового законодавства, запроваджені під час воєнного стану та тимчасового переходу на спрощену систему оподаткування, також вплинули на регламент подання податкових накладних. Згідно з пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України платники єдиного податку третьої групи, які використовували ставку 2%, звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, якщо вони виконані протягом 60 календарних днів після повернення до загальної системи оподаткування.
Отже, у випадку ТОВ "Консалтинг Менеджмент" реєстрація податкових накладних повинна була здійснитися в межах 60-денного строку після 01.08.2023, тобто до 30.09.2023. Це означає, що платник податків мав законне право подати на реєстрацію спірну податкову накладну, оскільки момент її складання не впливає на можливість її подальшої реєстрації, якщо дотримані строки, визначені законодавством.
Судом також береться до уваги, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вище викладене, суд вважає наявними правові підстави для визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які направлено уповноваженою особою Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент".
Разом з цим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, оскільки такі податкові накладні не були перевірені на відповідність за всіма критеріями, згідно з пунктом 12 Порядку № 1246.
Окрім того, наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Таким чином, відповідне рішення про реєстрацію податкової накладної має прийняти комісія регіонального рівня.
Враховуючи наведене, суд акцентує увагу на тому, що законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Зобов'язання ДПС України без проведення відповідної перевірки зареєструвати податкові накладні, подані позивачем, які не прийняті на реєстрацію, буде за межами повноважень суду, встановленого законом, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України»).
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1, 2 статті 76 КАС України).
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно зі статтями 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи по суті встановлено протиправність дій відповідача щодо неприйняття для реєстрації в ЄРПН податкових накладних №272 від 28.02.2022р., № 278 від 31.03.2022р., суд вважає належним та ефективним захистом порушеного права позивача зобов'язати відповідача прийняти на реєстрацію в ЄРПН такі податкові накладні, днем подачі їх позивачем для реєстрації.
Резюмуючи викладене, суд вважає наявними правові підстави для часткового задоволення адміністративного прозову.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС).
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Так, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2 684 грн.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох податкових накладних та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ці податкові накладні датою їх фактичного подання - є двома позовними вимогами.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.10.2023 № 1251, оригінал якої наявний в матеріалах справи.
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5368,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 - 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГ МЕНЕДЖМЕНТ" (місцезнаходження: 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 15, корпус 3, офіс 18; код ЄДРПОУ 43262383) до Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №272 від 28.02.2022р. та податкової накладної № 278 від 31.03.2022р., складених Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГ МЕНЕДЖМЕНТ" (місцезнаходження: 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 15, корпус 3, офіс 18; код ЄДРПОУ 43262383).
3. Зобов'язати Державну податкову службу України прийняти на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №272 від 28.02.2022р. та податкову накладну № 278 від 31.03.2022р., складених Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГ МЕНЕДЖМЕНТ" (місцезнаходження: 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 15, корпус 3, офіс 18; код ЄДРПОУ 43262383) датою їх фактичного подання.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГ МЕНЕДЖМЕНТ" (код ЄДРПОУ 43262383) судовий збір у розмірі 5368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп.).
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.