про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2026 року м. Київ № 320/32227/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, подану в межах адміністративної справи за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної податкової служби у м. Києві з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в якому просить:
- стягнути з розрахункових рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 224 813,75 гривень.
Керуючись ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі судом було направлено на адресу Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Київській області запит щодо місця проживання ОСОБА_1 , який має статус відповідача у справі.
На запит щодо місця проживання відповідача Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Київській області надано актуальну інформацію про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У подальшому, на адресу Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої останній просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.07.2024 №82096240203 на суму 1020,00 гривень;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.07.2024 №82086240203 на суму 340,00 гривень;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.07.2024 №82077240203 на суму 196 425,00 гривень;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.07.2024 №82042240203 на суму 16 638,75 гривень;
- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 28.10.2024 №0021688-1306-2615 про сплату податкового боргу у сумі 214 233,75 гривень.
Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 9 статті 47 КАС України, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
За приписами статті 178 КАС України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок,Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.
Відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
З наведеного вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
З огляду на викладене, норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається частиною другою статті 122 КАС України.
З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до оскаржуваних у даній справі рішень КАС України та ПК України встановлено наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:
- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;
- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;
- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на те, що зустрічна позовна заява не містить доказів оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 26.07.2024 №82096240203, від 26.07.2024 №82086240203; від 26.07.2024 №82077240203; від 26.07.2024 №82042240203; та податкової вимоги від 28.10.2024 №0021688-1306-2615 в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня, строк звернення до суду із вказаними позовними вимогами становить шість місяців.
Суд зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Як вбачається з зустрічної позовної заяви, позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 26.07.2024 №82096240203, від 26.07.2024 №82086240203; від 26.07.2024 №82077240203; від 26.07.2024 №82042240203; та податкова вимога від 28.10.2024 №0021688-1306-2615.
При цьому, зустрічна позовна заява подана до суду у березні 2026 року, що підтверджується відміткою про реєстрацію позовної заяви в системі «Електронний суд».
Судом встановлено, що позивачем до позову не було додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з належними та допустимими доказами на підтвердження поважності пропущення такого строку.
Таким чином, позивач, звернувшись до суду 13.03.2026, пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.07.2024 №82096240203, від 26.07.2024 №82086240203; від 26.07.2024 №82077240203; від 26.07.2024 №82042240203; та податкової вимоги від 28.10.2024 №0021688-1306-2615.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтей 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зустрічним позовом, в якій зазначити поважні підстави, з яких строк звернення до суду щодо оскарженння податкових повідомлень-рішень від 26.07.2024 №82096240203, від 26.07.2024 №82086240203; від 26.07.2024 №82077240203; від 26.07.2024 №82042240203; та податкової вимоги від 28.10.2024 №0021688-1306-2615 було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_2 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.