про відкриття провадження за нововиявленими обставинами
06 квітня 2026 року м. Київ справа № 810/5493/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державної судової адміністрації України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Київській області (далі по тексту - відповідач, ТУ ДСА України в Київській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державної судової адміністрації України (далі по тексту - третя особа, ДСА України), в якому просив:
- визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Київській області щодо невиконання з червня 2015 року наказів Богуславського районного суду Київської області від 01.02.2012 №03/к, від 17.08.2015 №08/к та безпідставного зменшення суддівського стажу під час обчислення та виплати суддівської винагороди;
- зобов'язати відповідача з 01.06.2015 нарахувати та виплатити позивачу доплату за вислугу років, виходячи зі стажу роботи, обчисленого до набрання чинності змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», внесених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» (тобто до 29.03.2015), та на підставі наказів Богуславського районного суду Київської області від 01.02.2012 №03/к, від 17.08.2015 №08/к.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2025, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо зменшення з 01.06.2015 стажу роботи судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , який надає право на отримання надбавки за вислугу років.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.06.2015 доплату за вислугу років, виходячи зі стажу роботи, обчисленого відповідно до законодавства, чинного до набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», та на підставі наказів Богуславського районного суду Київської області від 01.02.2012 №03/к, від 17.08.2015 №08/к.
10 лютого 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 за нововиявленими обставинами. Означена заява передана для розгляду судді Дудіну С.О. 16.02.2026, що підтверджується актом, складеним працівниками ВДЗК (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду 16.02.2026.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху з наданням заявнику строку десять днів з дня отримання (вручення) ухвали про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (або її тексту), протягом якого необхідно усунути недоліки, а саме:
- надати суду копії заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з усіма доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи;
- зазначити у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- надати суду докази ознайомлення з наказами Богуславського районного суду Київської області від 22.12.2020 №03/к, від 05.10.2021 №34/од та від 23.11.2018 №05/к;
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та докази поважності причин його пропуску.
31 березня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено копії заяв з додатками для сторін, копії наказів з відмітками про їх отримання ОСОБА_1 , зазначено про відсутність у заявника електронного кабінету, а також долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мотивоване отриманням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 позивачем 02.12.2025 та звернення у цей же день із заявою про видачу виконавчого листа.
Водночас, як встановлено судом з відповіді №31265396 від 17.02.2026 ОСОБА_1 , має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС. Датою реєстрації зазначено 12.03.2019, 20:40:03.
З наявної у підсистемі «Електронний суд» картки руху документу - постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025, означена постанова доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 у підсистемі «Електронний суд» 21.10.2025 о 14:26, повідомлення про доставку документу в кабінет датоване 21.10.2025 14:23 год.; датою відправлення на email є 21.10.2025 14:27 год.
Означені обставини, на переконання суду, свідчать про зазначення заявником неправдивих відомостей у заяві про усунення недоліків від 21.03.2026 щодо відсутності електронного кабінету та, відповідно, щодо дати, з якої ОСОБА_1 мало б бути відомо про наявність постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025.
В свою чергу, зазначення у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами неправдивих відомостей щодо відсутності електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд», на переконання суду, є порушенням процесуальних норм, яке має наслідком невірний обрахунок строків звернення з такою заявою, визначених положеннями статті 363 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 364 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, як вже зазначалося судом, в порушення означеної правової норми ОСОБА_1 у заяві про усунення недоліків зазначено про відсутність електронного кабінету у той час як судом встановлено наявність у нього зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС з 12.03.2019, що підтверджено відповіддю №3125396 від 17.02.2026.
Статтею 363 КАС України, установлений порядок і строки подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Пунктом 1 частини другої статті 363 КАС України передбачено, що з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Відповідно до частини третьої статті 363 КАС України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Таким чином, за наведеного нормативно-правового регулювання, строки, установлені для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами поділяються на два види:
- 30-денний строк (частина друга статті 363 КАС України) у випадках, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин і це основний строк для ініціювання процедури перегляду судового рішення;
- трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили (частина третя статті 363 КАС України) - це преклюзивний строк, тобто абсолютна межа, що застосовується незалежно від моменту виявлення нововиявлених обставин.
Основна відмінність між указаними строками полягає в тому, що строк, установлений частиною третьою статті 363 КАС України, на відміну від тридцятиденного строку, є остаточним і не може, відповідно до частини третьої статті 363 КАС України, бути поновлений навіть у випадках існування поважних причин його пропуску.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.02.2026 у справі №809/843/18.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у заяві стверджує, що 02.12.2025 отримав постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025, а тому саме з 02.12.2025 він дізнався про існування обставин, що не були встановлені судом, у зв'язку з чим, на його думку, строк звернення до суду із заявою спливає 03.01.2026.
Суд констатує, що поштове відправлення R067039242181 від Шостого апеляційного адміністративного суду з позначкою « 810/5483/15 к.ухв+к.постанови ОСОБА_1 » отримана заявником 02.12.2025 відповідно до трекінгу поштового відправлення.
Водночас, як встановлено судом та підтверджується карткою руху документу «ст.316 Постанова про залишення без змін рішення суду» від 20.10.2025, означена постанова доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 у підсистемі «Електронний суд» 21.10.2025 о 14:26, повідомлення про доставку документу в кабінет датоване 21.10.2025 14:23 год.; датою відправлення на email є 21.10.2025 14:27 год.
Суд зауважує, що Закон України від 27.04.2021 №1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (набрав чинності 26.05.2021) змінив концепт повідомлення учасників справи і вручення їм процесуальних документів суду на користь електронної комунікації за допомогою функціоналу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Якщо позивач (як фізична особа) має офіційну електронну адресу, суд надсилає електронну копію судового рішення на таку офіційну електронну адресу. Надіслання позивачу електронної копії рішення суду, зокрема, апеляційної інстанції у справі на офіційну електронну адресу позивача в ЄСІТС є в розумінні частин п'ятої, сьомої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України належним способом вручення судового рішення позивачу. Зазначений спосіб не позбавляє позивача права на отримання копії судового рішення, зокрема, на паперових носіях.
Верховний Суд у своїй постанові від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а зазначив, що «...Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду...».
Тобто, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів реєстрації позивачем електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» 12.03.2019 о 20:40:03 год. та наявність доказів доставки постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 в електронний кабінет та на email ОСОБА_1 21.10.2025, у суду наявні підстави для обрахунку строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, починаючи з дня, наступного за днем доставки такої постанови в електронний кабінет та на email ОСОБА_1 , тобто з 22.10.2025.
Таким чином, враховуючи встановлення судом та підтвердження матеріалами справи факту зазначення заявником неправдивих відомостей щодо наявності у нього електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд», зареєстрованого 12.03.2019 о 20:40:03 год., а також факту доставки постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 в електронний кабінет та на email ОСОБА_1 21.10.2025, заявником пропущено місячний строк звернення з означеною заявою.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що навіть якщо здійснювати обрахунок строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з дня, наступного за днем отримання ОСОБА_1 копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі №810/5493/15 (02.12.2025), місячний строк звернення з означеною заявою сплив 03.01.2026.
Водночас, судом встановлено, що із Заявою ОСОБА_1 звернувся 19.01.2026 шляхом її направлення засобами поштового зв'язку (АТ «Укрпошта»), відправлення з трекінговим номером 0880100130602.
Вказані обставини свідчать про те, що звернувшись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявник пропустив строк звернення з відповідною заявою, встановлений статтею 363 КАС України.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначив, що 02.12.2025 ним отримано копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 і в цей же день він звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Однак до теперішнього часу заявник не отримав виконавчий лист.
Заявник вважає, що після отримання судового рішення, яке набрало законної сили, він має звернутися до боржника із пропозицією добровільно виконати рішення суду після набрання ним законної сили або після відкриття виконавчого провадження. Оскільки заявник не отримав виконавчий лист та опинився у тяжкому матеріальному становищі, 16.12.2025 він звернувся до відповідача із заявою про добровільне виконання рішення суду. Причиною такого звернення ОСОБА_1 зазначив неодноразове його лікування у період з серпня 2023 року по квітень 2025 року в різних медичних закладах, в результаті чого ним отримано 09.04.2025 висновок №129 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Заявник наголосив на тому, що за період з 22.12.2025 по 19.01.2026 відповідач не надіслав йому ніякої відповіді про добровільне виконання рішення суду.
Позивачем долучено до заяви про усунення недоліків висновок від 09.04.2025 №129 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданий ОСОБА_1 , інв. ІІ гр.
Крім того, заявником долучено до заяви про усунення недоліків копії консультативного висновку ТОВ "Ортопедікс-Плюс" від 03.07.2025 із зазначенням встановленого діагнозу Пателофеморальний артроз лівого колінного суглоба ІІ ступеня, медіальний артроз лівого колінного суглоба І ст., больовий синдром.
Також з виписки №17750 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 07.08.2025 вбачається про перебування ОСОБА_1 у період з 30.07.2025 по 07.08.2025 на стаціонарному лікуванні.
З виписки №19926 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 01.09.2025 вбачається про перебування ОСОБА_1 у період з 28.08.2025 по 01.09.2025 на стаціонарному лікуванні.
З наданих заявником доказів вбачається про перебування його в другій половині 2025 року на стаціонарному лікуванні.
Суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 08.08.2024 у справі №440/15583/23, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Поряд з цим, суд бере до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 01.06.2023 у справі №300/4156/22, згідно якої розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
У справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід'ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).
Верховний Суду у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Отже, оскільки строк на звернення до суду із заявою є пропущеним, проте позивачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку, за наявності доказів на підтвердження перебування позивача протягом другої половини 2025 року на стаціонарному лікуванні, а також наявності у нього висновку про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, а також оскільки сам пропуск строку звернення до суду є незначним, суд, керуючись нормами Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права заявник на судовий захист, вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з цією заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з вказаними позовними вимогами та поновити позивачу строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Дослідивши вказану заяву, суд дійшов висновку про те, що заявник виконав вимоги ухвали суду та усунув недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини першої-другої статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду, який визначається в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Протягом п'яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною шостою статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд (крім випадків, якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет) і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне поновити заявнику строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставниами, відкрити провадження за нововиявленими обставинами та призначити дату та час її розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 361 КАС України, суд
Поновити заявнику строк звернення до суду із заявою про пергляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відкрити провадження за нововиявленими обставинами та призначити судове засідання для її розгляду на 23 квітня 2026 року о 15 год. 00 хв.
Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під'їзд, 10-й поверх).
Викликати у судове засідання представників сторін.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.