Рішення від 07.04.2026 по справі 320/35362/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Справа № 320/35362/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: детектив Національного антикорупційного бюро України Слоневський Маркіян Миколайович

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач, НАЗК, Національне агентство), в якому, враховуючи уточнення, просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо непроведення повної перевірки щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, поданої 20.08.2022 00:34, код 3c4cbc83-89a1-4837-aa5a-2e9e7a9d3d5b; за 2022 рік, поданої 19.05.2023 16:28, код e1eb0cae-d2bf-4916-8b23-55e4dc60c10c; за 2023 рік, поданої 29.03.2024 11:49, код 39e6afb9-49d3-447c-ab00-5064fc8710c8 ОСОБА_2 на достовірність вказаних у ній відомостей, точність оцінки задекларованих активів, на наявність конфлікту інтересів, ознак необґрунтованості активів та ознак незаконного збагачення;

2. Зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції провести повну перевірку щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, поданої 20.08.2022 00:34, код 3c4cbc83-89a1-4837-aa5a-2e9e7a9d3d5b; за 2022 рік, поданої 19.05.2023 16:28, код e1eb0cae-d2bf-4916-8b23-55e4dc60c10c; за 2023 рік, поданої 29.03.2024 11:49, код 39e6afb9-49d3-447c-ab00-5064fc8710c8 ОСОБА_2 на достовірність вказаних у ній відомостей, точність оцінки задекларованих активів, на наявність конфлікту інтересів, ознак необґрунтованості активів та ознак незаконного збагачення.

Представник позивача в позові вказує, що в інтересах позивача ОСОБА_1 було надіслано до НАЗК Повідомлення від 16.05.2024 № 1605-24/001 щодо можливого порушення антикорупційного законодавства детективом НАБУ ОСОБА_2 в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, правил етичної поведінки, вимог сумісництва та внесенням суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави. Листом від 03.06.2024 № 282-02/39890-24 НАЗК повідомлено про можливість проведення повної перевірки декларації особи після надання відповідних фактичних даних. На Повідомлення від 18.06.2024 № 18062024-01 щодо можливого порушення детективом НАБУ вимог антикорупційного законодавства з урахуванням потреби НАЗК у фактичних даних, надійшов лист НАЗК від 04.07.2024 № 282-01/49266-24 щодо відсутності підстав проведення повної перевірки за відсутності в наданій в Повідомлені інформації відповідних фактичних даних.

Зазначив, що з 12 травня 2022 року заступником Голови НАЗК призначений ОСОБА_3 , який з квітня 2015 року до квітня 2022 року очолював НАБУ та якому до дати його звільнення (03.06.2024), згідно зі структурою НАЗК та розподілу обов'язків підпорядкований Департамент моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції та Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій. До повноважень детектива НАБУ ОСОБА_2 входить здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, здійснення в порядку, визначеному законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 працювали в один і той же період у НАБУ з дати його заснування, можливого формування сталих взаємовідносин або потрапляння у залежність. Стверджує, що є всі підстави припускати про наявність реального конфлікту інтересів у посадових осіб НАЗК при реалізації ними своїх повноважень з перевірки фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень ОСОБА_2 .

В Повідомленнях до НАЗК було викладено факти, які підтверджують, що суб'єкт декларування - старший детектив Національного антикорупційного бюро України, Другого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів ОСОБА_2 грубо та очевидно порушив вимоги чинного законодавства в частині подання недостовірних відомостей, які обов'язкові для внесення у декларацію, чим не виконав вимоги частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Фактичні дані, зазначені у Повідомленнях до НАЗК викладено виключно на підставі загальнодоступної інформації із інформаційно-правових систем, доступ до яких наданий в межах чинного законодавства. НАЗК, має в межах своїх повноважень більш широкі можливості дослідити, як зазначені в повідомлені, так і інші фактичні дані, в тому числі шляхом надіслання відповідних запитів, отримання пояснень та інформації з обмеженим доступом.

Представник зазначає, що враховуючи норми статей 51-1, 53-2 Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК отримавши фактичні дані щодо порушень декларування, допущено бездіяльність, не здійснено проведення повних перевірок щорічних декларацій особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022 та 2023 роки поданих детективом НАБУ ОСОБА_2 на достовірність вказаних у ній відомостей, точність оцінки задекларованих активів, на наявність конфлікту інтересів, ознак необґрунтованості активів та ознак незаконного збагачення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у поданому до суду відзиві заявлені вимоги не визнає, вказує про те, що отримавши Повідомлення від адвоката позивача від 16.05.2024 № 1605-24/001 та від 18.06.2024 № 18062024-01, НАЗК листами від 03.06.2024 № 282-02/39890-24 та від 04.07.2024 № 282-01/49266-24 вказано про відсутність підстав для проведення повної перевірки декларацій уповноваженої особи детектива НАБУ ОСОБА_2 . Також, проінформовано що питання здійснення контролю дотримання працівниками НАБУ правил етичної поведінки та проведення службового розслідування стосовно працівників бюро належить до повноважень підрозділу внутрішнього контролю НАБУ.

НАЗК вважає безпідставним та необґрунтованим твердження позивача про допущену бездіяльність щодо не проведення повної перевірки декларацій уповноваженої особи детектива НАБУ ОСОБА_2 , оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України, НАЗК було розглянуто Повідомлення позивача, в межах наданих повноважень та за результатами розгляду, викладеної в них інформації, позивачу було надано відповідь.

Додає, що факт роботи ОСОБА_2 в період з липня 2023 року по серпень 2024 року на підприємствах енергетичного сектору не зумовлює беззаперечну наявність приватного інтересу, та як наслідок конфлікту інтересів під час участі у розслідуванні кримінального провадження №52018000000000546 від 12.06.2018, яке фактично було розпочато через 4 роки після припинення ОСОБА_2 діяльності в енергетичному секторі. Також, не є очевидним приватний інтерес, який міг задовольнити детектив ОСОБА_2 під час ініціювання ним арешту активів ТОВ «Енергія Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія -Новояворівськ» з подальшою їх передачею Агентству з розшуку та менеджменту активів. В Повідомленні позивача не наведено жодного факту наявності позаслужбових стосунків ОСОБА_2 із особа, які здійснюють свою діяльність у сфері енергетики та пов'язані зі службовими особами ТОВ «Енергія Новий Розділ», ТОВ НВП «Енергія -Новояворівськ».

Проведення будь-яких перевірок не може ґрунтуватись на припущеннях, при цьому фактичні дані, які могли б бути перевірені, в межах повноважень НАЗК, у Повідомленнях позивача відсутні.

Щодо перевірки приватного інтересу посадових осіб НАБУ, вказує, що відомості зазначені позивачем в Повідомленні носять абстрактний характер та не містять фактичних даних про порушення вимог Закону «Про запобігання корупції», які можуть бути перевірені НАЗК відповідно в межах прав та повноважень визначених статтями 11, 12 Закону України «Про запобігання корупції».

НАЗК наполягає на відсутності зазначених в Повідомленнях підстав для проведення перевірки та вчинення дій відповідно та в межах статей 11, 12, 51-1, 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», Порядку №284/23.

Незгода позивача із отриманими відповідями на його Повідомлення не може свідчити про те, що НАЗК було допущено бездіяльність. Не здійснення НАЗК відповідних дій, за відсутності на те правових підстав, не може бути достатнім і переконливим доказом того, що НАЗК допущено протиправну бездіяльність.

Позивачем не доведено яке право його порушено. Відповідач вказує про недоведеність позивачем допущеної НАЗК протиправної бездіяльності як і обґрунтувань, які негативні наслідки настали для позивача.

Заявлене зобов'язання провести повну перевірку декларацій не узгоджується із діючим законодавством, оскільки за відсутності правових підстав перевірка не може бути проведена.

Просить відмовити у позові.

У відповіді на відзив представник позивача покликаючись на положення Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок проведення повної перевірки), затверджений Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 29 січня 2021 року № 26/21 (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 256/23), Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків, затверджений Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 07 грудня 2023 року № 284/23 (далі - Порядок №284/23) щодо повної перевірки на підставі оцінки ризиків в разі отримання інформації від фізичної, юридичної особи, із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Розгляд отриманої інформації здійснюється відповідно до вимог законодавства.

Вказує, що у Повідомленнях було зазначено достатній обсяг фактичних даних для повної перевірки декларацій за 2021-2023 роки.

НАЗК безпідставно покликається на ч. 9 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», дану статтю доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3384-IX від 20.09.2023, який набрав чинності 12.10.2023 року. Враховуючи дату подання ОСОБА_2 декларації за 2021 рік 20.08.2022 00:34, а за 2022 рік - 19.05.2023 16:28, такі були подані до внесення змін до статті 46 Закону.

До повідомлень про корупцію, на підтвердження викладеної інформації щодо недостовірного декларування, було також надано відомості із інформаційних баз даних та державних реєстрів, які є у відкритому доступі і які можуть бути отримані у межах і спосіб, передбачених чинним законодавством будь-якою особою.

Також позивачем було вжито самостійних заходів щодо аналізу задекларованих нематеріальних активів суб'єкта декларування - крипотовалюти та надано звіт, підготовлений спеціалістами компанії BIT OKAY LTD від 08.05.2024 року.

Та, відповідач своєю бездіяльністю нівелює закріплений антикорупційний механізм контролю за суб'єктами декларування, що унеможливить притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності, та порушує права позивача на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівника центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових - Національного антикорупційного бюро України. НАЗК не вчинені юридично значимі і обов'язкові дії по відношенню до позивача, застосовано формальний підхід, а відтак вчинено протиправну бездіяльність.

Просить задовольнити позов.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив, НАЗК вказує про безпідставність позову за обґрунтуваннями аналогічними зазначених у відзиві, наполягає, що відповідачем, в межах компетенції, здійснено аналіз зазначеної адвокатом Богатирем В.В. інформації та надано останньому вичерпну і змістовну відповідь щодо результатів розгляду його Повідомлень.

Додає щодо посилання НАЗК на положення ч. 9 ст. 46 Закону, оскільки відповідна частина статті набрала чинності лише 12.10.2023. Звертає увагу, що зазначені положення набрали чинності відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким було відновлено обов'язкове електронне декларування в умовах воєнного стану, а перевірка обставин, викладених у повідомленні позивача здійснювалася вже після набрання чинності відповідними положеннями Закону.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановлено наступне.

Адвокатом Богатирь В. від імені ОСОБА_1 було надіслано до НАЗК Повідомлення від 16.05.2024 № 1605-24/001 про корупцію щодо можливого порушення детективом Національного антикорупційного бюро України вимог антикорупційного законодавства в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, правил етичної поведінки, вимог сумісництва та внесенням суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави.

Від НАЗК надійшла відповідь від 03.06.2024 № 282-02/39890-24, в якій Національне агентство, зокрема із застосуванням абз. 6 та 7 п. 2 Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок проведення повної перевірки), затверджений Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 29 січня 2021 року № 26/21 (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 256/23), п. 3 та п. 4 Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків, затверджений Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 07 грудня 2023 року № 284/23, ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 51-3, ст. 51-3, ч. 2 ст. 53-2 Закону України «Про запобігання корупції», зазначено щодо можливого відображення недостовірних відомостей у деклараціях ОСОБА_2 за 2021-2023 роки, та повної перевірки декларацій, у зв'язку з відсутністю в наданій інформації фактичних даних про відображення ОСОБА_2 відомостей, що стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, питання щодо проведення повної перевірки декларації вказаної особи може бути вирішено після їх надання.

Щодо наявності конфлікту інтересів під час участі у розслідуванні кримінального провадження № 52018000000000546 від 12.06.2018, НАЗК вказано, що сам факт роботи ОСОБА_2 в період з липня 2003 по серпень 2014 на підприємствах енергетичного сектору України не зумовлює беззаперечну наявність приватного інтересу та, як наслідок, конфлікту інтересів під час участі у розслідуванні кримінального провадження №52018000000000546 від 12.06.2018, яке фактично розпочато майже через 4 роки після припинення ОСОБА_2 діяльності в енергетичному секторі України. Також вказано, що не є очевидним та чітко артикульованим приватний інтерес (як обов'язкова складова конфлікту інтересів), який міг задовольнити детектив ОСОБА_2 під час ініціювання ним арешту активів ТОВ «Енергія-НовийРозділ», ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ» з подальшою їх передачею Агентству з розшуку та менеджменту активів. НАЗК не відомо, а в повідомленні не наведено жодного факту наявності позаслужбових стосунків ОСОБА_2 з особами, які здійснюють свою діяльність у сфері енергетики та пов'язані зі службовими особами ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та/або ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ».

Додатково проінформовано, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування здійснюється згідно зі ст.ст. 303-308 КПК України.

У Національного агентства наразі відсутні підстави для реагування в межах компетенції в частині можливих фактів порушення вимог ст. 28 Закону.

Щодо можливого порушення ОСОБА_2 обмежень, визначених ст. 25 Закону враховуючи наявність статусу адвоката, свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю, НАЗК вказано, що порушення правил адвокатської етики, порушення вимог несумісності адвоката є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України (ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Натомість питання здійснення контролю за дотриманням працівниками НАБУ правил етичної поведінки та проведення службового розслідування стосовно працівників НАБУ належить до повноважень підрозділу внутрішнього контролю НАБУ (ст. 27 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»).

Адвокатом Богатирь В. від імені ОСОБА_1 було знову надіслано до НАЗК Повідомлення від 18.06.2024 № 18062024-01 про корупцію щодо можливого порушення детективом Національного антикорупційного бюро України вимог антикорупційного законодавства з урахуванням потреби НАЗК у фактичних даних.

Відповідачем направлено відповідь від 04.07.2024 № 282-01/49266-24, в якій застосовано, окрім іншого, ч. 7, ч. 9 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», абз. 6 та 7 п. 2 Порядку № 26/21, п.3 та п. 4 Порядку № 284/23, ч. 1 ст. 51-3, ст. 51-3, ч. 2 ст. 53-2 Закону України «Про запобігання корупції», щодо можливого відображення недостовірних відомостей у деклараціях ОСОБА_2 за 2021-2023 роки, та повної перевірки декларацій про те, що відповідно до ч. 9 ст. 46 Закону відомості, передбачені ч. 1 цієї статті, вважаються такими, що зазначені у декларації, якщо вони відображені хоча б в одному розділі декларації (крім відомостей про зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб'єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, відображення яких не вважається зазначенням відомостей про об'єкти декларування). У такому разі невнесення відомостей до інших розділів декларації не вважається поданням суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або неподанням таких відомостей.

У зв'язку з відсутністю в наданій інформації фактичних даних про відображення ОСОБА_2 відомостей, що стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, питання щодо проведення повної перевірки декларації вказаної особи може бути вирішено після їх надання.

Водночас викладена у повідомленні інформація буде врахована у разі здійснення повних перевірок декларацій ОСОБА_2 за 2021-2023 роки.

Щодо можливого порушення ОСОБА_2 вимог та обмежень визначених ст.ст. 25, 28 Закону України «Про запобігання корупції» звернуто до раніше наданої відповіді у листі від 03.06.2024 № 282-02/39890-24.

Щодо припущень про наявність реального конфлікту інтересів посадових осіб НАЗК через попередню службу ОСОБА_2 в НАБУ та можливого формування сталих взаємовідносин або потрапляння у залежність від посадових осіб, у відповіді вказано, що відомості у повідомленні носять абстрактний характер та не містять фактичних даних про порушення вимог Закону, які можуть бути перевірені у межах прав та повноважень, визначених ст.ст. 11 та 12 Закону.

Вказуючи на положення ст. 27 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», наведені в повідомленні відомості можуть бути розглянуті в межах компетенції підрозділом внутрішнього контролю Національного бюро.

Не погоджуючись із вказаними відповідями НАЗК на Повідомлення, бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень регламентовані Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон №1700-VII, у відповідній редакції).

Статтею 4 Закону №1700-VII визначено статус Національного агентства з питань запобігання корупції, яке є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Перелік повноважень НАЗК встановлено статтею 11 Закону №1700-VII, серед яких здійснення в порядку, визначеному цим Законом, зокрема, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування (п.7-1).

Права Національного агентства визначені частиною 1 статтею 12 Закону №1700-VII, серед яких визначено, серед іншого:

1-1) одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

1-2) мати безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами. Отримання інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється у порядку та обсязі, визначених спільним наказом Національного агентства та Генерального прокурора.

Обробку такої інформації Національне агентство здійснює з дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпечення таємниці, що охороняється законом;

2-1) отримувати інформацію з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, у тому числі після внесення плати за отримання відповідної інформації, якщо така плата вимагається для доступу до інформації;

5-1) отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону;

5-3) вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, захисту викривачів;

5-4) отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

11-1) ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень;

11-2) складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності (частина 6 статті 12 Закону №1700-VII).

За частиною 7 статті 12 Закону №1700-VII у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством.

У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.

Згідно статті 13 Закону №1700-VII уповноважені особи Національного агентства мають право проводити перевірки з питань, які цим Законом віднесено до повноважень Національного агентства. Розподіл обов'язків з проведення перевірок між уповноваженими особами Національного агентства здійснюється автоматизовано відповідно до порядку, визначеного Головою Національного агентства.

Відповідно до положень частинами 1, 2, 3 статті 51-1 Закону №1700-VII, НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль.

НАЗК проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.

Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень Закону №1700-VII.

Частиною 1 статті 51-3 Закону №1700-VII регламентовано, що повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення в них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства.

Національне агентство за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечує ведення черги декларацій, відібраних для проведення їх повної перевірки, та інформує суб'єкта декларування про включення поданої ним декларації до зазначеної черги декларацій.

За частини 2 статті 53-2 Закону №1700-VII визначає, що вимоги до повідомлень (у тому числі анонімних) про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.

Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.

Згідно частини 3 статті 53-2 Закону №1700-VII повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, подальший розгляд такого повідомлення припиняється, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення, з одночасним роз'ясненням щодо компетенції органу або юридичної особи, уповноважених на здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.

У разі якщо за результатами попереднього розгляду повідомлення викладена у ньому інформація підтверджується, винні особи притягаються до дисциплінарної відповідальності уповноваженим на це суб'єктом відповідного органу або юридичної особи.

У разі якщо в ході проведення попереднього розгляду виявляються ознаки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією, матеріали передаються відповідному спеціально уповноваженому суб'єкту у сфері протидії корупції або Державному бюро розслідувань.

Особі, яка здійснила повідомлення, надається детальна інформація про результати попереднього розгляду, а також дисциплінарного провадження (якщо воно проводилося) у триденний строк з дня завершення відповідного розгляду чи провадження.

Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 №26/21 (далі - Порядок №26/21) (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 р. № 256/23).

Згідно з абзацом 6 пункту 2 розділу I цього Порядку недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації, на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування.

Згідно абзацу 7 пункту 2 розділу І Порядку №26/21 неточні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, інших джерелах інформації, на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не відповідають дійсності, але за сукупністю інших відомостей дають змогу ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування.

Пунктами 1-3 розділу ІІ Порядку №26/21 визначено, що оцінка ризиків декларації здійснюється програмними засобами Реєстру за результатами проведеного логічного та арифметичного контролю.

Етапами оцінки ризиків декларації є:

1) виявлення невідповідностей (ризиків) у декларації шляхом автоматизованого порівняння відомостей, що зазначені у декларації, з відомостями, наявними у реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, до яких Національне агентство має автоматизований доступ;

2) виявлення інших невідповідностей (ризиків) у декларації програмними засобами Реєстру за результатами проведеного логічного та арифметичного контролю;

3) визначення вагових коефіцієнтів виявлених у декларації невідповідностей (ризиків);

4) розрахування показника рейтингу ризику декларації.

Результатом здійснення оцінки ризиків декларації є розрахований показник рейтингу ризику декларації, з урахуванням якого здійснюється відбір декларацій для проведення їх перевірки.

Складовими предмета повної перевірки декларації є: 1) з'ясування достовірності задекларованих відомостей; 2) з'ясування точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірка на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №26/21).

Згідно частини 2 розділу ІІІ Порядку №26/21 декларація, залежно від показника рейтингу ризику декларації, перевіряється за такими етапами:

1) визначення декларації, яка може бути перевірена автоматизовано;

2) перевірка відомостей, що зазначені або повинні бути зазначені у декларації, яка може бути перевірена автоматизовано, програмними засобами Реєстру (далі - автоматизована перевірка) відповідно до розділу IV цього Порядку;

3) повна перевірка уповноваженою особою декларації, яку не може бути перевірено автоматизовано або якою не пройдено автоматизовану перевірку (далі - повна перевірка) відповідно до розділу V цього Порядку.

Згідно пунктів 1-3 розділу V Порядку №26/21 повна перевірка проводиться у порядку черговості на підставі оцінки ризиків, зокрема, якщо:

1) декларація подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктом декларування, який займає посаду, пов'язану з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством, крім декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації;

2) у декларації, поданій іншим суб'єктом декларування, виявлено невідповідності (ризики) за результатами логічного та арифметичного контролю, крім декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації;

3) отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, у тому числі у декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації. Розгляд отриманої інформації здійснюється відповідно до вимог законодавства.

У разі наявності однієї з підстав, зазначеної у пункті 1 цього розділу, відібрані Національним агентством декларації для проведення повної перевірки автоматизовано розподіляються уповноваженим особам.

Якщо повна перевірка стосується декларації суб'єкта декларування, щодо інших декларацій якого у цей час проводиться повна перевірка, то нова перевірка розподіляється уповноваженій особі, яка проводить перевірку інших декларацій такого суб'єкта декларування.

Національне агентство під час проведення повної перевірки проводить перевірку відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, з урахуванням складових предмета повної перевірки, що визначені в пункті 1 розділу III цього Порядку.

Щодо декларації, стосовно якої сформовано довідку про результати проведення автоматизованої перевірки декларації, відібраної для проведення повної перевірки відповідно до підпункту 3 пункту 1 цього розділу, проводиться повна перевірка відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, з урахуванням складових предмета повної перевірки, що визначені в пункті 1 розділу III цього Порядку. Проведення такої перевірки не вважається повторною перевіркою.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №26/21, повна перевірка декларації передбачає такі дії:

1) аналіз відомостей про об'єкти декларування та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, із судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування;

2) створення, збирання, одержання, використання та інша обробка документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку;

3) звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку;

4) звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку №26/21 під час повної перевірки Національне агентство використовує такі джерела інформації:

1) відомості, отримані з інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;

2) документи та/або інформація, що надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей, а також законності джерел отриманих доходів;

3) документи та/або інформація, у тому числі з обмеженим доступом, що надходять (отримані) від державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об'єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав;

4) відомості із медіа, мережі «Інтернет», інших джерел інформації, які стосуються конкретного суб'єкта декларування та/або членів його сім'ї, містять інформацію про ринкову вартість (ціну) об'єктів декларування та інші фактичні дані, що можуть бути перевірені;

5) всі наявні в Національному агентстві відомості, у тому числі:

отримані Національним агентством під час проведення перевірок інших декларацій, поданих суб'єктом декларування та/або членами його сім'ї, іншими особами;

зібрані під час здійснення контролю декларацій за допомогою програмних засобів Реєстру, моніторингу способу життя суб'єкта декларування, спеціальної перевірки;

зібрані в результаті розгляду повідомлень викривачів, інших суб'єктів звернення;

отримані під час реалізації повноважень щодо моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також контролю за дотриманням вказаними особами обмежень щодо запобігання корупції;

6) інформація та/або документи, отримані від правоохоронних органів, у тому числі з матеріалів кримінальних проваджень, дозвіл на використання яких та посилання у документах Національного агентства на які наданий слідчим, детективом або прокурором відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Пунктом 14 розділу V Порядку №26/21 визначено, що перевірка на наявність конфлікту інтересів полягає у встановленні на підставі даних, що зазначені або повинні бути зазначені в декларації, дотримання суб'єктом декларування обмежень щодо одержання подарунків, обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачених статтями 23, 25 Закону.

У разі виявлення під час повної перевірки реального чи потенційного конфлікту інтересів суб'єкта декларування уповноважена особа інформує про це структурний підрозділ апарату Національного агентства, що здійснює функції контролю за дотриманням законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Згідно з пунктом 8 розділу V Порядку №26/21, з метою здійснення повної перевірки декларації уповноважена особа Національного агентства має право направляти запити про надання документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об'єднань. Зазначені суб'єкти зобов'язані надати запитувані Національним агентством документи (копії документів) чи інформацію упродовж 10 робочих днів з дня одержання запиту.

Згідно з пунктом 12 розділу V Порядку №26/21, достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.

У разі виявлення Національним агентством під час проведення повної перевірки можливих недостовірних відомостей у декларації, неточної оцінки задекларованих активів, порушення вимог статей 23, 25 Закону, ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, а також з метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених у декларації, уповноважена особа направляє відповідному суб'єкту декларування запит про надання копій документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності) стосовно активів, розміщених за межами України, а також стосовно інших активів, коли інформація про них відсутня у Національного агентства, та пропозицією надати письмові пояснення відповідно до Закону. Такий запит направляється суб'єкту декларування за допомогою програмних засобів Реєстру, чи електронного зв'язку або на поштову адресу у строк не пізніше 15 робочих днів до дня завершення основного або продовженого строку проведення повної перевірки (пункт 16 розділу V Порядку №26/21).

Оформлення результатів проведення повної перевірки декларації регламентовано розділом VI Порядку №26/21, відповідно до п. 1 цього розділу, за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до п. 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.

Порядок відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків, затверджений Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 07 грудня 2023 року № 284/23 (далі- Порядок №284/23) визначає процедуру відбору декларацій для проведення повної перевірки уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 284/23 для проведення повної перевірки відбираються декларації у порядку черговості на підставі оцінки ризиків:

1) декларація службової особи, яка займає (займала) відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єкта декларування, який займає (займав) посаду, пов'язану з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством;

2) у декларації, поданій іншим суб'єктом декларування, виявлено невідповідності (ризики) за результатами логічного та арифметичного контролю;

3) отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей (далі - інформація), у тому числі у декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації.

Згідно пункту 4 Порядку № 284/23 розгляд інформації, зазначеної у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, здійснюється відповідно до вимог законодавства. Попереднє вивчення інформації здійснює працівник Національного агентства у строки, визначені законодавством.

Якщо в результаті попереднього вивчення інформації встановлено, що інформація містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, керівник самостійного структурного підрозділу складає обґрунтовану доповідну записку на ім'я безпосереднього керівника про наявність підстав для проведення повної перевірки декларації. Безпосередній керівник розглядає обґрунтовану доповідну записку і за наявності підстав для проведення повної перевірки спрямовує її до виконання реєстратору автоматизованої системи розподілу обов'язків з проведення перевірок та контролю між уповноваженими особами Національного агентства (далі - АСР), який реєструє відповідну інформацію в АСР з урахуванням вимог пунктів 8-10 цього Порядку (абзац 2 пункту 4 Порядку №284/23).

За пунктом 6 Порядку №284/23 за результатами оцінки ризиків декларації здійснюється ранжування декларацій, поданих за один звітний рік, від найвищого значення показника рейтингу ризику декларації до найнижчого з метою відбору декларацій для проведення їх повної перевірки.

Відповідно до пункту 7 Порядку №284/23 декларації для проведення повної перевірки відбираються за такими рівнями черговості, зокрема:

4) четвертий рівень - декларація, у тому числі щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації, стосовно якої відповідно до пункту 4 цього Порядку складено обґрунтовану доповідну записку про наявність підстав для проведення повної перевірки (повторної повної перевірки), якщо такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

За пунктом 8 Порядку №284/23 під час формування переліку декларацій для проведення їх повної перевірки забезпечується рівномірний відбір декларацій з рівнів черговості, визначених у пункті 7 цього Порядку. У разі відсутності декларацій за третім, четвертим рівнями черговості, для проведення повної перевірки відбираються декларації за першим рівнем черговості.

Враховуючи вищезазначене слідує, що одним із напрямків діяльності НАЗК, в межах визначених законодавством повноважень та прав, є повна перевірка декларацій службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посаду, пов'язану з високим рівнем корупційних ризиків. Повна перевірка проводиться щодо декларацій відібраних у порядку черговості на підставі оцінки ризиків. Зокрема, підставою для повної перевірки може бути інформація, отримана від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел. Така інформація має бути про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, у тому числі у декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації. Повідомлення про можливе вчинення корупційного правопорушення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на таке можливе вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, та інших порушень Закону, які можуть бути перевірені Національним агентством. У разі якщо інформація не містить фактичних даних, які можуть бути перевірені, подальший розгляд повідомлення здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян. Попереднє вивчення інформації здійснює працівник Національного агентства у відповідні строки, визначені законодавством та за наслідками попереднього вивчення інформації, якщо буде встановлено, що інформація містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, складається доповідна записка про наявність підстав для проведення повної перевірки декларації, та відповідно проводиться перевірка. В ході такої перевірки Національне агентство уповноважене вчиняти дії, здійснювати запити щодо отримання усієї необхідної інформації та матеріалів для проведення повної перевірки. За наслідками повної перевірки складається відповідна довідка та можуть бути застосовані заходи щодо притягнення до відповідальності службової особи відповідно до чинного законодавства.

Перевірка наявності конфлікту інтересів, щодо сумісництва, безумовно залежить від складу поданої інформації, достатності відомостей для проведення перевірки заявленої уповноваженої особи.

Як встановлено судом, у своїх Повідомленнях представник позивача зазначив про ймовірне здійснення відображення детективом НАБУ ОСОБА_2 недостовірних відомостей, неподання відомостей, що підлягають обов'язковому відображенню у деклараціях за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, чим не виконав вимоги частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України, вказано на склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією та відповідальність за частиною 4 статті 172-6, частиною другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного із корупцією.

Так, вказано на розділи декларацій щодо членів сім'ї декларанта, не зазначення ним про користування членами сім'ї певними об'єктами нерухомого майна; не достовірного відображення відомостей щодо площі об'єкта нерухомого майна та об'єктів незавершеного будівництва; не зазначення відомостей щодо об'єкта нерухомого майна за яким отримано дохід від підприємницької діяльності та членів сім'ї, які отримали відповідний дохід, подарунки; не зазначення вартості на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою задекларованого нерухомого майна; не зазначення витрат та доходів за об'єктом незавершеного будівництва; не декларування нематеріальних активів (криптовалюти); не відображення інформації щодо грошових активів та фінансових зобов'язань.

Вказано в Повідомленнях також про конфлікт інтересів щодо періоду роботи ОСОБА_2 з липня 2003 року по серпень 2014 року на підприємствах в енергетичному секторі України, що могло привести до виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів під час здійснення вже в якості детектива слідчої групи ОСОБА_2 досудового розслідування у кримінальному проваджені №52018000000000546 від 12.06.2018 та може вплинути або впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень та вчинення дій під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному проваджені. Вказує на підстави вважати також, що слідчі дії, насамперед ініціювання детективом ОСОБА_2 арешту активів, що належить ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ», передання їх в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є наслідком особистої зацікавленості детектива ОСОБА_2 та приватного інтересу з огляду на його трудову діяльність у перелічених підприємствах енергетичного сектору, формування сталих відносин з особами, що продовжують працювати у даній сфері або потрапляння в залежність від свого безпосереднього керівника під час виконання обов'язків на підприємствах паливно-енергетичного сектору яка може зберігатись до цього часу, дружні стосунки з колишніми колегами.

Зазначено про дохід та участь у програмі державних закупівель підприємства ООО «ОНИКС ГРУПП», про припинення діяльності останнього через можливий витоком інформації з НАЗК про корупцію щодо фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень суб'єкта декларування ОСОБА_2 , який в свою чергу має тісні контакти із власником зазначеного російського підприємства ООО «ОНИКС ГРУПП» - ОСОБА_4 . Повідомлено про можливу наявність реального конфлікту інтересів суб'єкта декларування під час здійснення ним досудового розслідування у кримінальному проваджені, що може вплинути або впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень та вчинення дій під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному проваджені.

Зазначає щодо обставин про те, що розпорядженням КМУ від 27 лютого 2024 року № 162-р ОСОБА_5 призначений Головою Національного агентства з питань запобігання корупції за результатами відкритого конкурсного відбору, який з листопада 2015 року до 27 лютого 2024 року працював детективом, старшим детективом у Національному антикорупційному бюро України (далі - «НАБУ») з 2015 року по дату призначення на посаду Голови НАЗК, з 12 травня 2022 року заступником Голови НАЗК призначений ОСОБА_3 , який з квітня 2015 року до квітня 2022 року очолював НАБУ та якому до дати його звільнення (03.06.2024), згідно із структурою НАЗК та розподілу обов'язків підпорядкований Департамент моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції та Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій. Враховуючи те, що суб'єкт декларування ОСОБА_2 , керівник НАЗК та посадова особи НАЗК до повноважень яких входить, зокрема, здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, здійснення в порядку, визначеному законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування, працювали в один і той же період у НАБУ з дати його заснування, можливого формування сталих взаємовідносин або потрапляння у залежність, є всі підстави припускати про наявність реального конфлікту інтересів у посадових осіб НАЗК при реалізації ними своїх повноважень з перевірки фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень ОСОБА_2 .

Вказано також на обмеження сумісництва та суміщення і порушення правил етичної поведінки, оскільки ОСОБА_2 під час його перебування на посаді детектива НАБУ, набув статусу адвоката та отримав Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 38968/10 від 29.05.2020 на підставі Рішення №80 Ради адвокатів Київської області від 29.05.2020.

На Повідомлення (від 16.05.2024 № 1605-24/001 та від 18.06.2024 № 18062024-01), за наслідками попередньої перевірки вказаної інформації, НАЗК у своїх листах від 03.06.2024 № 282-02/39890-24 та від 04.07.2024 № 282-01/49266-24 надано відповідь про відсутність підстав для проведення повної перевірки декларацій уповноваженої особи детектива НАБУ ОСОБА_2 згідно інформації яка зазначена у Повідомленнях. Відсутність фактичних даних про приватний інтерес як складової конфлікту інтересів за вказаними в Повідомленнях обставинами.

Як вказано, серед іншого, що питання здійснення контролю дотримання працівниками НАБУ правил етичної поведінки та проведення службового розслідування стосовно працівників бюро належить до повноважень підрозділу внутрішнього контролю НАБУ. Щодо наявності конфлікту інтересів ОСОБА_2 під час участі у розслідуванні у кримінальному проваджені №52018000000000546 від 12.06.2018 вказано про те, що факт роботи в енергетичному секторі в період з липня 2003 по серпень 2014 років та участь у вказаному кримінальному провадженні не зумовлює беззаперечну наявність приватного інтересу та як наслідок конфлікту інтересів, кримінальне провадження було розпочате майже через чотири роки після припинення такої діяльності ОСОБА_2 . Не є очевидним вказаний приватний інтерес ОСОБА_2 як детектива НАБУ, ініціювання ним арешту активів ТОВ «Енергія - Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія - Новояворівськ», передання їх в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів. Національному агентству не відомо, а в повідомленні не наведено жодного факту позаслужбових стосунків ОСОБА_2 які здійснюють діяльність вказаних підприємств. Оскарження дій детектива здійснюється відповідно до ст.ст. 303-308 КПК України. Заявлений приватний інтерес між представниками НАБУ та ОСОБА_2 носить абстрактний характер та не містить фактичних даних, відомостей про обставини порушення. Наявність статусу адвоката, за обставин зупинення діяльності за заявою з 29.05.2020, не встановлює порушеним ст.ст. 25, 28 Закону.

Суд вважає необхідним зазначити, що згідно частини 7 статті 46 Закону №1700-VII у разі відмови члена сім'ї суб'єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб'єкт декларування зобов'язаний зазначити про це в декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім'ї, визначену пунктами 1-12 частини першої цієї статті.

Відомості, передбачені частиною першою цієї статті, вважаються такими, що зазначені у декларації, якщо вони відображені хоча б в одному розділі декларації (крім відомостей про зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб'єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, відображення яких не вважається зазначенням відомостей про об'єкти декларування). У такому разі невнесення відомостей до інших розділів декларації не вважається поданням суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або неподанням таких відомостей (частина 9 статті 46 Закону №1700-VII).

Суд вказує, що дана норма застосована відповідачем в редакції Закону № 3384-IX від 20.09.2023, який набув чинності 12.10.2023.

Згідно частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-IX, було відновлено обов'язкове електронне декларування в умовах воєнного стану, відповідно перевірка декларацій за 2021-2023 роки щодо обставин, викладених у Повідомленнях представника позивача, здійснювалася НАЗК враховуючи набрання чинності відповідними положеннями Закону, зокрема Законом № 3384-IX.

Суд зазначає, що вказані відомості у Повідомленнях не зумовлюють проведення НАЗК фінансового контролю, повної перевірки декларацій ОСОБА_2 за 2021-2023 роки, позивачем за наданою інформацією, не надано фактичних даних про відображення ОСОБА_2 відомостей, що стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, враховуючи частина 9 статті 46 Закону №1700-VII.

Слід зазначити наступне, що згідно частини 1 статті 25 Закону №1700-VII особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється, серед вказаного, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Згідно частини 2 статті 25 Закону №1700-VII особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

У строк, визначений абзацом першим цієї частини, особі, призначеній (обраній) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється здійснювати підприємницьку діяльність, брати участь у діяльності та прийнятті рішень відповідними органами з дня призначення (обрання) на посаду та отримувати будь-які доходи (винагороду тощо) у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності або перебуванням у таких органах.

Щодо конфлікту інтересів слід вказати, що за статтею 1 Закону №1700-VII, складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові повноваження, залежно від співвідношення яких виникає реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Відсутність однієї із ключових ознак конфлікту інтересів або недостатність відомостей, що вказують на такі ознаки, унеможливлює встановлення наявності в особи конфлікту інтересів.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв'язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Згідно частини 1 статті 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб (частина 2 статті 28 Закону №1700-VII).

Суд вказує про обґрунтованість вказаного НАЗК у відповідях про те, що ОСОБА_2 було зупинено адвокатську діяльність з 29.05.2020 за заявою та щодо участі ОСОБА_2 у слідчій групі у кримінальному провадженні №52018000000000546 від 12.06.2018 більш ніж чотири роки після припинення діяльності в енергетичному секторі, що не зумовлює приватного інтересу, а заявлений конфлікт інтересів між посадовими особами НАБУ та НАЗК носить абстрактний характер. Відповідно, суд вважає обґрунтованими відповіді НАЗК на Повідомлення про не встановлення порушення ст.ст. 25, 28 Закону №1700-VII.

Суд враховує, виходячи з норм означеного вище законодавства, що фактичними даними є, зокрема, сукупність відомостей які містять в собі викладені обставини правопорушення, із зазначенням місця і часу його вчинення, особу, яка вчинила таке правопорушення та такі відомості мають відображати в собі конкретні та реальні факти порушення законних вимог, заборон або обмежень які можуть бути перевірені в межах компетенції та прав НАЗК, визначених законодавством.

Виходячи зі змісту Повідомлень та наданих відповідей, судом не встановлено порушень НАЗК під час перевірки зазначених відомостей заявлених представником позивача та розмежування своїх прав та виключної компетенції відповідачем.

Суд наголошує, що надіслання Повідомлення та зазначення в них певних відомостей не є підставою для призначення перевірки уповноваженої особи.

Суд акцентує увагу, що отримавши Повідомлення, НАЗК спочатку проводить попередню перевірку та в разі наявності підстав для проведення повної перевірки складається доповідна записка та призначається повна перевірка декларацій. Відповідно в межах проведення повної перевірки декларацій НАЗК має повноваження та права щодо запитування, зібрання всієї необхідної інформації щодо суб'єкта декларування. Перевірці підлягають також відомості щодо заявленого конфлікту інтересів, та за відсутності підстав проводиться відповідна перевірка. Якщо Повідомлення не містить відомостей для проведення повної перевірки, таке Повідомлення розглядається як звернення громадян та надається відповідна відповідь.

Застосовуючи правові висновки сформовані в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі №320/10272/23 слід зазначити, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Як вбачається, за даною справою, НАЗК не встановивши під час попередньої перевірки відомостей, як підставу для проведення повної перевірки відомостей в деклараціях, фінансового контролю за активами, конфлікту інтересів, розглянуто Повідомлення як звернення громадян та надано відповіді. Тобто, відповідачем обрано форму поведінки визначену законодавством.

Відтак, судом не встановлено бездіяльність НАЗК під час розгляду Повідомлень представника позивача від 16.05.2024 № 1605-24/001 та від 18.06.2024 № 18062024-01 та надання відповідей від 03.06.2024 № 282-02/39890-24 та від 04.07.2024 № 282-01/49266-24.

Формальність підходу НАЗК до зазначених відомостей в Повідомленнях, враховуючи вищезазначене, судом не встановлено.

Наведене у сукупності свідчить про те, що Повідомлення позивача були перевірені НАЗК відповідно до положень Закону № 1700-VII, в межах повноважень та за результатами перевірки викладеної в них інформації, надано обґрунтовані відповіді.

Відповідачем не було допущено по відношенню до позивача бездіяльності в частині розгляду його Повідомлень.

Враховуючи висновки суду, похідні заявлені вимоги не підлягають розгляду та вирішенню судом.

Щодо заявлених порушених прав позивача, суд вказує слідуюче.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У контексті визначених частиною 1 статті 2 КАС України завдань адміністративного судочинства, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів позивача. Права, свободи та інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Водночас за правилами ч. 1 та 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Отже, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до положень процесуального законодавства, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Відтак, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд вказує, що надіслані відповіді НАЗК не впливають на юридичне становище позивача, не змінюють характеру й обсягу його прав і обов'язків та існуючого стану правовідносин.

Слід зазначити, що питання щодо проведення повної перевірки, перевірки з інших визначених законодавством підстав, в межах компетенції та прав НАЗК, може бути вирішено Національним агентством за вказаними в Повідомленні фактичними даними із повною та чіткою інформацією щодо суб'єкта перевірки, підстав для її проведення.

Обставин бездіяльності відповідача судом не встановлено, позивачем та його представником не доведено бездіяльність відповідача належними та достатніми доказами.

Судом не встановлено факту порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частинами 1 та 2 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За пунктом 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи наслідки вирішення справи судом, підстави для розподілу витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.