06 квітня 2026 року Київ справа № 320/62906/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним і скасувати рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Київській області від 22.11.2024 № 213050041612;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії і зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії від 22.11.2024 № 213050041612 є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення. Зазначила про протиправність відмови у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 30.07.1979, та згідно довідки № 14-38/1576 від 03.08.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано подати відзив на адміністративний позов та витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи.
Відповідач з поданим позовом не погодився, наполягаючи у поданому відзиву на правильності обчислення страхового стажу заявника та зазначив про відсутність підстав для зарахування вказаних періодів до страхового стажу заявника
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 , виданий 12.10.2004 Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області.
18 листопаді 2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення мені пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами) за принципом екстериторіальності питання щодо призначення пенсії за віком розглядалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішенням про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду У країни у Київській області від 22.11.2024 № 213050041612 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки заявниця не набула необхідного страхового стажу. Право на пенсійну виплату відсутнє.
Підставою відмови відповідач вказує, що до страхового стажу не зараховуються періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 30.07.1979, та згідно довідки № 14-38/1576 від 03.08.2021, оскільки в трудовій книжці та довідці зазначено прізвище " ОСОБА_2 ", що не відповідає прізвищу " ОСОБА_3 " зазначеному в свідоцтві про укладення шлюбу.
Вважаючи протиправно відмову відповідача, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. ст. 19, 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 48 Кодексу законів про працю України визначає, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Нормами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_4 від 30.07.1979, в ній містяться періоди роботи: - з 30.07.1979 по 25.01.1981: няня в "Каргасокському ордені "Знак Пошани" ЛПК об'єднання Томмспром" Теврізський ЛПК;- з 01.05.1981 по 29.08.1983: різноробоча в колгосп "Іскра"; - з 10.10.1983 по 10.01.1984: няня у с/з "Колос" Березнегуватського р-ну - з 18.04.1984 по 01.10.1984: лаборант - аналізатор на маслосирзаводі в с. Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області; - з 26.11.1984 по 14.05.1988: скотарем ферми № 3, радгосп "Молода гвардія"; - з 13.04.1988 по 06.03.1991: листоноша 3 класу з доставки посилок, відправлень та періодичного друку Киселівського відділення зв'язку; - з 07.03.1991 по 01.03.1992: радгосп "Молода гвардія"; - з 23.05.1992 по 20.04.1996: продавець, завідувач складом радгосп "Молода гвардія"; - з 22.04.1996 по 30.07.2001: продавець, ВАТ "Молода гвардія"; - з 03.12.2003 по 11.10.2004: кіоскер, ТОВ "Херсоноблпреса".
Отже, згідно записів у її трудовій книжці, позивач не була уповноваженим працівником підприємства, відповідальним за організацію обліку трудових книжок працівників, а тому не може нести відповідальність за зміст та правильність внесених записів до трудової книжки.
Розбіжність у прізвищах " ОСОБА_2 " у трудовій і " ОСОБА_3 " у свідоцтві про шлюб, не може слугувати підставою для не зарахування періодів роботи до страхового стажу, оскільки, помилкове або не чітке заповнення роботодавцем трудової книжки, не спростовує факт трудової діяльності у наведені вище періоди, а є лише помилкою при заповненні трудової книжки підприємством.
Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу, а відмова Головного управління Пенсійного фонду У країни у Київській області у зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі Закон № 1058-ІУ), який є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІУ пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком, 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі Порядок № 22-1).
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція № 58).
Пунктом 1.1 цієї Інструкції також передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Як зазначено в пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи особи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, усі записи в трудовій книжці Про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно з пунктом 2.9 Інструкції виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
За змістом пунктів 2.11-2.13 Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, їм я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З трудової книжки НОМЕР_5 від 30.07.1979 встановлено, що вона заповнена уповноваженою особою за видачу трудових книжок ОСОБА_4 ордена знак пошани ЛПК об'єднання "Томпспром".
При цьому на титульній сторінці трудової книжки однією рискою закреслено колишнє прізвище " ОСОБА_2 " і записано нове прізвище " ОСОБА_5 ". Крім того у верхньому лівому кутку на першій сторінці (титульному аркуші) внесені зміни про прізвище: "прізвище змінене на ОСОБА_5 на основі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_6 від 31.01.1980". Вказані зміни завірені підписом та печаткою.
Отже, трудова книжка НОМЕР_5 від 30.07.1979 не містить будь-яких неточностей чи виправлень.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що право особи на пенсію не може залежати від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за ведення трудової книжки, якщо вина особи відсутня. Аналогічна позиція підтверджена постановою Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, яка вказує, що сумніви пенсійного органу щодо достовірності документів не є підставою для відмови у врахуванні стажу, якщо особа надала належні документи, а їх оформлення відповідає законодавству, що діяло на момент внесення записів.
У цій справі трудова книжка позивача містить хронологічно пов'язані записи, скріплені печаткою підприємства, а невідповідність прізвища є технічною помилкою, яка не спростовує достовірність записів про періоди роботи. Позивач також свідоцтво про шлюб та архівну довідку та інші документи, які підтверджують її особу та трудову діяльність.
Відповідач, відмовляючи в призначенні пенсії за віком, порушив вимоги ст. 24, 26 Закону № 1058-IV та п. 1 Порядку № 637, чим обмежив право позивача на соціальний захист, гарантоване ст. 46 Конституції України. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дії відповідача не відповідають критеріям обґрунтованості, добросовісності та пропорційності.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду у Київській області від 22.11.2024 № 213050041612 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до підпунктів 4, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії і зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , як просить позивач у позовних вимогах.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн. Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн, підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду у Київській області від 22.11.2024 № 213050041612.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, буд. № 10, код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) про призначення пенсії від 18.11.2024 і зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) судовий збір у сумі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, буд. № 10, код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.