ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" квітня 2026 р. справа № 300/903/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в письмовому провадженні заяви Державної служби України з питань праці від 24.12.2025 та 22.01.2026 поданих про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та компенсацію втрати частини доходів,-
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25 позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та компенсацію втрати частини доходів задоволено частково.
Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період 30.01.2024 по 08.07.2024, включно, в розмірі 178831 (сто сімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять одна) гривня 90 копійок, з відрахуванням податків і зборів встановлених чинним законодавством. Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2025 апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в справі № 300/903/25 - без змін.
24.11.2025 позивачка звернулася із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, згідно якої просить суд зобов'язати Державну службу України з питань праці подати у 15-денний строк звіт про виконання рішення суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25, яка мотивована невиконанням відповідача в повному обсязі вказаного судового рішення в частині виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період 30.01.2024 по 08.07.2024, включно, в розмірі 178831,90 грн. та нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025, заяву від 24.11.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25 - задоволено. Зобов'язано Державну службу України з питань праці в строк протягом 20 (двадцяти) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання в повному обсязі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25 в частині виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період 30.01.2024 по 08.07.2024, включно, в розмірі 178831,90 грн. з відрахуванням податків і зборів встановлених чинним законодавством.
На виконання зазначеної ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду, до суду 24.12.2025 надійшла заява Державної служби України з питань праці про виконання ухвали суду, в якій зазначено, що Держпраці в межах наданих повноважень та з дотриманням вимог законодавства вжито всіх можливих заходів, спрямованих на забезпечення своєчасного та максимально оперативного виконання рішення і ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Усі дії Держпраці здійснювалися у встановленому законом порядку та у спосіб, прямо передбачений нормативно-правовими актами, з урахуванням процесуальних вимог і фактичних можливостей, що свідчить про належне та добросовісне виконання судових рішень.
29.12.2025 від позивача надійшли заперечення на заяву від 24.12.2025 Державної служби України з питань праці, за змістом яких зазначено, що у визначений термін Державна служба України з питань праці не подала Звіт про виконання рішення у справі №300/903/25, а обмежилася поданням заяви (копія додається), котра не містить інформації про повне виконання рішення від 09.06.2025 у справі № 300/903/25 та не відповідає вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, поданою заявою Державна служба України з питань праці констатує, що не виконала рішення у справі № 300/963/25 і вимоги Ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025, що є підставою для накладення штрафу.
22.01.2026 на адресу суду надійшла заява Державної служби України з питань праці про виконання ухвали суду, в якій зазначено, що з метою належного та своєчасного виконання ухвали суду від 04.12.2025, вжито необхідних організаційних та правових заходів та забезпечено повне виконання відповідного судового рішення.
Від позивача 26.01.2026 на адресу суду надійшли заперечення на заяву від 22.01.2026 Державної служби України з питань праці, за змістом яких зазначено, що станом на 25.01.2026 боржником рішення у справі №300/903/25 виконано частково, оскільки відповідач, зокрема, ухиляється від нарахування і сплати єдиного соціального внеску, що свідчить про невиконання судового рішення і порушення прав позивача.
У зв'язку із тим, що суддя Бобров Ю.О., який здійснював розгляд справи № 300/903/25 по суті, відсторонений від здійснення правосуддя, проведено повторний автоматизований розподіл розгляд заяв про виконання ухвали суду по справі № 300/903/25.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026, заяви про виконання ухвали суду по справі № 300/903/25 передано на розгляд головуючій судді - Микитин Н.М.
Розглянувши заяви Державної служби України з питань праці про виконання ухвали суду по справі № 300/903/25 та подані відповідачем матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частин 1, 2, 3, 5 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, а також, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У свою чергу, в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині 5 статті 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Таким чином, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), суд встановлює факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Суд зазначає, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025, позов задоволено частково.
Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період 30.01.2024 по 08.07.2024, включно, в розмірі 178831 (сто сімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять одна) гривня 90 копійок, з відрахуванням податків і зборів встановлених чинним законодавством.
Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Дане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 20.10.2025.
У заяві від 22.01.2026 про виконання ухвали суду, Державна служба України з питань праці зазначає, що з метою належного та своєчасного виконання ухвали суду від 04.12.2025, вжито необхідних організаційних та правових заходів та забезпечено повне виконання відповідного судового рішення.
Так, згідно службової записки управління юридичного забезпечення Держпраці №СП-123/7-26а від 21.01.2026 зазначено, що з наявних у 2025 та 2026 році бюджетних асигнувань Держпраці перераховано:
- 29.10.2025 на особистий рахунок ОСОБА_1 суму 89 934,48 грн; до Державного бюджету України: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 21 023,64 грн та військовий збір (ВЗ) у розмірі 5 839,90 грн;
- 03.12.2025 на особистий рахунок ОСОБА_1 суму 770,00 грн; до Державного бюджету України 02.12.2025: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 180,00 грн та військовий збір (ВЗ) у розмірі 50,00 грн;
- 23.12.2025 на особистий рахунок ОСОБА_1 суму 4 726,80 грн; до Державного бюджету України 23.12.2025: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 1 104,96 грн та військовий збір (ВЗ) у розмірі 306,93 грн;
- 16.01.2026 на особистий рахунок ОСОБА_1 суму у розмірі 42 269,28 грн; до Державного бюджету України 16.01.2026: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 9 881,14 грн та військовий збір (ВЗ) у розмірі 2 744,77 грн.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 300/903/25 в частині виплат виконано повністю (а.с.186).
Суд зазначає, що позивач не заперечує виплату Державною службою України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період 30.01.2024 по 08.07.2024, включно, в розмірі 178831,90 грн, з відрахуванням податків і зборів встановлених чинним законодавством, а вказує, що відповідач ухиляється від нарахування і сплати єдиного соціального внеску, що на її думку свідчить про невиконання судового рішення і порушення прав позивача.
Щодо того чи є рішення суду у цій справі підставою для нарахування, обчислення та сплати Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із нарахованого та сплаченого середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з помісячним відображенням в обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску, суд вказує на таке.
В Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/10861/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури від 26 травня 2022 року суд встановив, що природа вимоги про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці.
Слід зауважити, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 04 серпня 2022 року у справі № 380/6129/20 до вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 Кодексу законів про працю України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року № 280/4125/21. Крім того, в Постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року справа № 552/3404/17, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив наступне: «Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати».
Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Отож, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року (справа №755/12623/19) відступила від правового висновку викладеного у Постанові Верховного Суду від 21.04.2021 справа № 461/1303/19 стосовно того, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не є складовою заробітної плати.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні виснувала, що стягнуті судом суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу мають правову природу заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року №280/4125/21.
Відповідно до правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року справа № 380/19504/21 вбачається, що суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, є базою нарахування єдиного внеску.
Як слідує з вищевказаної постанови, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №813/80/14.
У постанові від 13 грудня 2018 року в справі № 211/2214/16-ц (провадження № 61-30976св18) Верховний Суд дійшов висновку про те, що в разі стягнення судом середньої заробітної плати за вимушений прогул роботодавець зобов'язаний включити стягнену суму до фонду оплати праці, попередньо нарахувавши та відобразивши її в бухгалтерському обліку, а також у встановленому законом розмірі сплатити єдиний соціальний внесок на відповідний казначейський рахунок органу доходів і зборів. База нарахування єдиного соціального внеску визначається шляхом ділення встановленої судом середньої заробітної плати на кількість місяців, за які вона стягнена. Обов'язковою передумовою перерахування єдиного соціального внеску до бюджету є нарахування роботодавцем вказаної в судовому рішенні суми як заробітної плати та її відображення в бухгалтерському обліку.
Таким чином суд зазначає, що рішення суду у цій справі є підставою для нарахування, обчислення та сплати Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із нарахованого та сплаченого середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з помісячним відображенням в обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску.
Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у цій справі, не надано доказів нарахування та сплати за позивача єдиного внеску.
З огляду на те, що Державною службою України з питань праці заяви про виконання ухвали суду, подані без додержання вимог пунктів 5, 6 частини 2 статті 382-2 КАС України, слід відмовити у прийнятті такого звіту.
Водночас суд зауважує, що накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, яка свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
За наслідками розгляду поданих Державною службою України з питань праці заяви про виконання ухвали суду в цій справі суд не встановив ознаки вини та умислу у діях відповідача.
Підсумовуючи наведене вище, суд доходить висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25 та необхідність у встановленні нового строку для подання звіту про виконання судового рішення - протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 248, 250, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У прийнятті звіту Державної служби України з питань праці про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25, на підставі поданих заяв про виконання ухвали суду - відмовити.
2. Встановити Державні службі України з питань праці новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25.
3. Зобов'язати Державну службу України з питань праці подати Івано-Франківському окружному адміністративному суду у строк протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №300/903/25.
4. Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
5. Зобов'язати Державної служби України з питань праці у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім'я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
6. Копію ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Микитин Н.М.