ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"07" квітня 2026 р. Справа № 300/1983/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 , 02.04.2026 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" компенсацію за втрату частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2026;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" компенсацію за втрату частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2026.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст.161 КАС України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно п. 6 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Порядок та особливості здійснення компенсації втрати частини доходів врегульований приписами Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Згідно з статтею 7 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Аналогічну норму містить пункт 8 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
У постанові від 11.12.2020 у справі №200/10820/19-а щодо аналогічних правовідносин Верховний Суд вказав, що з огляду на те, що у цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті компенсації, право позивача ще не було порушене суб'єктом владних повноважень, тому звернення його до суду з цим позовом є передчасним.
Застосовуючи зазначений правовий висновок, а також маючи на меті його уточнити, Верховний Суд у постановах від 09.06.2021 по справі №240/186/20 та від 17.11.2021 по справі №460/4188/20 вказав, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-III та Порядку №159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання в судовому порядку виплатити компенсацію.
Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати саме з моментом отримання повідомлення - відповіді про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159 пов'язується початок перебігу строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті компенсації та зобов'язання її виплатити. Відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання компенсації та зумовлює виникнення у неї права на судовий захист у формі звернення з позовом до адміністративного суду.
У постанові від 04.05.2022 по справі №200/14472/19-а щодо аналогічних правовідносин Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від цієї позиції.
Таким чином, законодавцем передбачене обов'язкове досудове врегулювання спору у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів шляхом подання заяви до уповноваженого органу, причому виключно відмову останнього за наслідком розгляду такого звернення особа може оскаржити у судовому порядку.
Позивач у позовній заяві не зазначає, що він звертався з заявою до відповідача щодо здійснення компенсації за втрату частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2026, а також не надано відповіді відповідача на зазначену заяву.
Як вказав Верховний Суд у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати саме з моментом отримання повідомлення - відповіді про відмову у виплаті особі компенсації відповідно позивач набуває право на судовий захист у формі звернення з позовом до адміністративного суду.
Враховуючи, що доказів звернення до відповідача та отримання від відповідача відповіді на заяву щодо здійснення компенсації за втрату частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2026 до суду не надано, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам частини 4 статті 160, Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду: заяву до відповідача щодо здійснення компенсації за втрату частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2026; відмову відповідача у такій виплаті; заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду:
- заяви до відповідача щодо здійснення компенсації за втрату частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2026
- відмови відповідача у виплаті компенсації втрати частини доходів;
- заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.