ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" квітня 2026 р. справа № 300/557/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Житловий комплекс "Гармонія" до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради про визнання постанови №2/32.1-02 від 16.01.2026 та припису від 05.01.2026 протиправними та їх скасування
Житлово-будівельний кооператив "Житловий комплекс "Гармонія" (далі також - позивач, ЖБК "ЖК "Гармонія" звернувся до суду з позовом до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради (далі також - відповідач, Управління), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 2/32.1-02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2026.
Позовні вимоги мотивовані прийняттям Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради протиправної постанови № 2/32.1-02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2026.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.71-72).
27.02.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
Ухвалою суду від 04.03.2026 заяву про зміну предмету позову від 27.02.2026 - прийнято до розгляду.
Ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у межах таких позовних вимог:
1) визнати протиправною та скасувати постанову Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради №2/32.1-02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2026;
2) визнати протиправним та скасувати припис Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.01.2026 (а.с.85-86).
Через систему "Електронний суд" на адресу від Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову (а.с.88-94, 226-231).
Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін.
Ухвалою суду від 25.03.2026 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін, відмовлено (а.с.234-235).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
02.02.2026 ЖБК "ЖК "Гармонія" отримано постанову № 2/32.1-02 від 16.01.2026 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 1 231 360,00 гривень.
Дана постанова винесена начальником Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради Семківим Олегом Мироновичем за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акту складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 2/32-26 від 05.01.2026, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.01.2026, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.01.2026.
Постановою № 2/32.1-02 від 16.01.2026 встановлено наявність порушення частини 1 статті 37 та пункту 3 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 3 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466.
Приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.01.2026 вимагалося негайно зупинити виконання будівельних робіт, а також усунути виявлене порушення шляхом приведення земельних ділянок з кадастровими номерами 2610100000:01:009:0123, 2610100000:01:009:0120, 2610100000:01:009:0049, 2610100000:01:009:0061 до попереднього стану або отримати документи дозвільного характеру в термін до 05.03.2026.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова та припис прийняті з порушенням чинного законодавства, оскільки винесена на підставі акта перевірки, який не був підписаний усіма присутніми при проведенні перевірки та без присутності позивача, акт перевірки складений на підставі припущень перевіряючих, без залучення сертифікованих інженерів геодезистів, а також оскаржувана постанова винесена з порушенням строків визначених п., 16, 17 Порядку 3244, а саме у день отримання позивачем протоколу про адміністративне правопорушення, що й слугувало підставою звернення з відповідним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 553).
Відповідно до абз. 4 п. 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку).
Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до положень п. 13 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.
Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Проте, як встановлено матеріалами справи, повідомлення про проведення позапланової перевірки позивачем не було отримано та позивач чи його представник не був присутнім при проведенні перевірки.
Про даний факт також зазначено і в оскаржуваній постанові та вказано, що перевірка у зв'язку із цим проводилася із залученням представників органу місцевого самоврядування, а саме: представника Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради - начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель-державного інспектора Микули Ольги Валеріївни, тимчасово виконуючого обов'язки директора департаменту КП "Муніципальна інспекція "Добродій" Андрусишин Ярослава Вікторовича, заступника начальника Управління планування території і містобудівного кадастру - начальника відділу генерального плану міста Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради-Барана Олега Казимировича.
В оскаржуваній постанові відповідач зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки, однак дане твердження не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки повідомлення про проведення перевірки позивачем не було отримано, з тих причин, що керівник Голова правління Слободян Олександр Миколайович в період з 22.12.2025 по 31.12.2025 та з 05.01.2026 по 07.01.2026 перебував на лікарняному, що підтверджується даними з листків непрацездатності (а.с.67-69), а іншої особи, яка могла б отримувати кореспонденцію, листи, повідомлення крім голови правління в ЖБК "ЖК "Гармонія" відсутні, що підтверджується наказом Голови правління № 01/09 від 01.09.2025 (а.с.70).
Реалізація права суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення перевірки.
Згідно абз. 10-14 ч. 6 ст. 7 Закону, в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
У відповідності до п.18 Порядку №553, керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Як встановлено судом, акт перевірки № 1/32-26 від 05.01.2026 надіслано позивачеві листом 07.01.2026 (номер відправлення 7601875539344), який отриманий позивачем 16.01.2026 (що підтверджується даними з Укрпошти) (а.с.9, зв.ст.).
Ознайомившись із змістом акту перевірки від 05.01.2026, встановлено, що перевірка проведена за участі представників органу місцевого самоврядування, а саме: Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради - начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель-державного інспектора Микули Ольги Валеріївни, тимчасово виконуючого обов'язки директора департаменту КП "Муніципальна інспекція "Добродій" Андрусишина Ярослава Вікторовича, заступника начальника Управління планування території і містобудівного кадастру - начальника відділу генерального плану міста Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради - Барана Олега Казимировича (а.с.26-49).
Акт перевірки, складений за відсутності суб'єкта містобудування чи його уповноваженого представника, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на нього, що є порушенням прав суб'єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.
Зазначений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, від 17.07.2019 у справі №822/714/16, від 08.08.2019 у справі №822/712/16, від 08.11.2019 у справі №400/2866/18, від 14.11.2019 у справі №822/680/16.
Факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб'єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (постанова Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №822/716/16).
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки (постанова Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16).
На необхідності залучення саме суб'єкта містобудівної діяльності, який перевіряється, до участі у проведенні перевірки наголошено й у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №822/714/16.
Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 року.
Як передбачено п.10 Порядку № 244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Пунктом 13 Порядку № 244 встановлено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Згідно п. 16, п. 17 Порядку № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Матеріалами справи встановлено, що як акт №1/32-26 від 05.01.2026 так і протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.01.2026 позивачу наданий не був та надісланий поштою разом з актом перевірки в одному конверті, який позивачем отримано 16.01.2026, що підтверджується даними з Укрпошти (поштове відправлення №7601801294480) (а.с.59-60).
З трекінгів Укрпошти, які долучає відповідач, у повідомленнях про вручення № 7601801255662 до листа № 167/32-16/18в та про вручення № 7601801320057 до листа № 168/32-16/18в від 24.12.2025, які направлялися на адресу позивача - зазначено повернуто, однак причини повернення вказаних листів - не зазначено (а.с.124-127).
Таким чином, оскільки позивачем протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності отримано 16.01.2026, тому право розглядати справу про адміністративне правопорушення відповідач мав після 16.01.2026 протягом 15 днів, а не 16.01.2026 в день отримання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи, що є порушенням положень норм п.16, п. 17 Порядку № 244.
У п. 20 Порядку №244 зазначено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує зокрема:
- чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
У п. 18, п. 19 Порядку № 244 зазначено, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.
Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Всупереч нормам законодавства позивач фактично позбавлений прав щодо надання будь-яких клопотань, пояснень та інших доказів.
Отже, винесення оскаржуваної постанови в день отримання позивачем протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вказує на те, що посадовою особою відповідача в порушення норм Порядку №244 не з'ясовано всіх необхідних для розгляду справи даних, тому постанова винесена відповідачем №2/32.1-02 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2026, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому доводи відповідача з даного приводу є необґрунтованими та безпідставними.
Таким чином є неправомірним притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Що стосується надання інформації з податкової про працівників, які працювали на період перевірки, то суд зазначає, що доводи відповідача спростовуються тим, що посадовою особою є Голова правління Кооперативу, який на час проведення перевірки дійсно перебував на лікарняному з інфекційному хворобою, а доводи відповідача про подання заяв до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради не мають самостійного значення, для справи, оскільки оскаржується позивачем протиправність та скасування постанови та припису Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, з підстав наведених у позовній заяві.
Щодо, доказів які долучені відповідачем, щодо розміщення на сайті Управління інформації про проведення перевірки, суд погоджується з позивачем та зазначає, що позивач не зобов'язаний моніторити за офіційним сайтом державних чи комунальних установ, а тому доводи відповідача є безпідставними.
На час проведення перевірки, в ЖБК "ЖК "Гармонія" працював ОСОБА_1 (Голова правління) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звільнений із займаної посади на підставі наказу від 01.12.2025 №6-к (а.с. 216).
Як зазначалося судом вище, позивачем у позовній заяві зазначалося, що наказом Голови правління визначено, саме Голову правління відповідальним за отримання кореспонденції, ОСОБА_2 , є інженером, який працює в Кооперативі не на повний робочий день, та не наділений організаційно-розпорядчими повноваженнями в Кооперативі.
У відповідності до абз. 1 п. 9 Постанови № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Так, акт перевірки, складений за відсутності суб'єкта містобудування чи його уповноваженого представника, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на нього, що є порушенням прав суб'єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.
Також, у постановах від 19.06.2018 у справі №810/3517/17, від 22.10.2018 у справі №153/876/17, від 10.07.2019 у справі №521/17659/17 Верховний Суд дійшов висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника.
Також, у постанові від 09.02.2021 у справ № 826/10284/16 Верховний Суд прийшов до висновку, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
У постанові від 22.06.2022 у справі № 826/3561/17 Верховний Суд дійшов висновку, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не подавав доказів попереднього повідомлення позивача про проведення заходу контролю. Враховуючи, що позаплановий захід, проведений органом державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням норм чинного законодавства, висновки, зроблені в ході такої перевірки, не можуть бути допустимими доказами у цій справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства.
Крім того, у постанові від 13.12.2021 у справі №160/9483/19 Верховний Суд зазначив:
" 21. ... системний аналіз положень Порядку № 553 дає підстави для висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися без присутності суб'єктів містобудування або їх представників, лише у випадку, якщо останні були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, але не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки".
Таким чином, доводи відповідача про те, що позивач міг знати про проведення перевірки є безпідставними та необґрунтовані, а докази які долучені відповідачем, які він вважає належними про обізнаність позивача з проведенням перевірки є недостатніми.
Щодо тверджень відповідача, що підпис представника органу місцевого самоврядування чинним законодавством не вимагається, суд зазначає таке.
Відповідач у відзиві зазначає, що норми Порядку №553 не містять вимог щодо обов'язковості чи відсутності підпису залучених осіб до проведення перевірки, а тому підпис представник Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради - начальник відділу державного контролю за використанням та охороною земель - державний інспектор Микула Ольга Валеріївна є необов'язковими.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року.
Відповідно до абз. 1 п. 9 Постанови № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Проте, повідомлення про проведення позапланової перевірки позивачем не отримано та позивач чи його представник не були присутніми при проведенні перевірки.
Згідно абз. 4 п. 9 Порядку №533, у випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Отже, сам факт залучення представника органу місцевого самоврядування відповідно до абз. 4 п. 9 Порядку №533 до проведення перевірки у зв'язку із відсутністю суб'єкта містобудування під час проведення перевірки, має бути підтверджено підписом особи місцевого самоврядування яка була залучена до проведення перевірки, адже згідно Порядку №533 залучення представника органу місцевого самоврядування є обов'язком для посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю при проведенні перевірки, а не правом посадових осіб залучати працівників органу місцевого самоврядування при здійсненні архітектурно-будівельного контролю, у разі відсутності при проведенні перевірки суб'єкта містобудування.
Згідно акту перевірки від 05.01.2026 встановлено, "що перевірка проведена за участі представників органу місцевого самоврядування, а саме: Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради - начальника відділу державного контролю за використанням та охороною земель-державного інспектора Микули Ольги Валеріївни, тимчасово виконуючого обов'язки директора департаменту КП "Муніципальна інспекція "Добродій" Андрусишина Ярослава Вікторовича, заступника начальника Управління планування території і містобудівного кадастру - начальника відділу генерального плану міста Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради-Барана Олега Казимировича.
Таким чином, результати перевірки, зафіксовані в акті перевірки від 05.01.2026, в якому зазначено, що перевірка проводилася за участі працівників органу місцевого самоврядування, та який не був підписаний начальником відділу державного контролю за використанням та охороною земель-державного інспектора Микули Ольги Валеріївни, яка була залучена до проведення перевірки у якості третьої особи, що свідчить про його не відповідність абз. 4 п. 9. Постанови 533, а тому не міг бути підставою для складання протоколу, припису, за результатами складання яких винесено постанову яка підлягає скасуванню.
Отже, підпис представника органу місцевого самоврядування при проведенні перевірки є обов'язковим в силу того, що саме підпис особи підтверджує факт її залучення до перевірки, а відсутність такого підпису свідчить про не дотримання процедури проведення перевірки.
За таких обставин, суд не надає оцінку виявленим порушенням, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення перевірки.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування постанови Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради №2/32.1-02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2026 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.01.2026, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради на користь ЖБК "ЖК "Гармонія" сплачений судовий збір у розмірі 6656,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №371 від 02.02.2026 та №418 від 25.02.2026 (а.с. 7, 80).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Житлово-будівельного кооперативу "Житловий комплекс "Гармонія" (код ЄДРПОУ 45889130, вул. В. Івасюка, 86, офіс 109, м. Івано-Франківськ, 76020) до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 44590904, вул. С. Стрільців, 56, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання постанови №2/32.1-02 від 16.01.2026 та припису від 05.01.2026 протиправними та їх скасування,- задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.01.2026 та постанову №2/32.1-02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2026 Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 44590904, вул. С. Стрільців, 56, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Житловий комплекс "Гармонія" (код ЄДРПОУ 45889130, вул. В. Івасюка, 86, офіс 109, м. Івано-Франківськ, 76020) сплачений судовий збір в розмірі 6656 (шість тисяч шістсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.
Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.