06 квітня 2026 рокуСправа № 280/2560/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), відповідно до якої, позивач просить суд:
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обрахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 30 листопада 2025 року, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (яке складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливість проходження служби, 10 % надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 29.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (яке складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливість проходження служби, 10 % надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (2270 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (яке складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливість проходження служби, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (яке складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливість проходження служби, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (яке складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливість проходження служби, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2024 по 31.12.2024, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (яке складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, набавки за особливість проходження служби, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2025 по 30.11.2025, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 227 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою суду від 30 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
01 квітня 2026 року до суду представником позивача подана заява про поновлення процесуального строку, у якій представник позивача з посиланням на Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 у справі № 1-7/2024(337/24), зазначає, що позивач звертаючись із цією позовною заявою не обмежений строком звернення до суду.
Як вже зазначено судом в ухвалі від 30 березня 2026 року, вирішуючи питання щодо строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
За приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Звільнено позивача з військової служби наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 21.11.2025 №565 та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.11.2025 №353, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 30.11.2025.
До суду позовна заява надійшла 25.03.2026.
Отже, позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Суд вказував, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19).
Суд також наголошує на тому, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого призначено таке грошове забезпечення та/або змінено його розмір, з яких складових воно складається, як обраховано та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Щодо доводів представника позивача, що позивач звертаючись із цією позовною заявою не обмежений строком звернення до суду, суд зауважує, що строк звернення до суду у цій справі врегульований частиною другої статті 233 КЗпП України, а не частиною першою статті 233 КЗпП України на яку посилається позивач, оскільки позивача звільнено з військової служби.
Суд звертає увагу, що Велика палата Конституційного Суду України 11 грудня 2025 року розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України та ухвалила Рішення № 1-р/2025 у якому наголошується, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.
За висновками Конституційного Суду України, законодавець, установлюючи тримісячний строк для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, не врахував, що зобов'язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим, призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав працівника, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України. Така законодавча конструкція ставить працівника, який перебуває у трудових відносинах, у менш захищене становище порівняно зі звільненим працівником, що суперечить принципу рівності та гарантії ефективного судового захисту.
Разом з тим, частина 2 статті 233 КЗпП України, якою врегулюванні строки звернення до суду звільненого працівника є чинною та неконституційною не визнавалась.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України залишається без руху.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду з заявою про поновлення процесуального строку, представником позивача не наведено та не підтвердженого жодними доказами поважних причин пропуску тримісячного строку звернення до суду.
У відповідності до цього позивачу необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, для недопущення порушення права позивача на звернення до суду, суд вважає за можливе продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви для надання позивачу можливості виправити недоліки вказані судом.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Б.В. Богатинський