06 квітня 2026 року Справа № 280/1783/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просив суд:
визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка Віталія Олександровича, що полягали у винесенні постанови про накладення штрафу від 24.02.2026 ВП № 79900675;
скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка Віталія Олександровича про накладення штрафу від 24.02.2026 ВП № 79900675.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №280/6777/25 вирішено зобов'язати Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 за реєстраційним номером 68004715 з доданими до неї документами та з урахуванням висновків суду, а не провести державну реєстрацію. Вказує, що пунктом 18 Порядку №1127 визначено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Покликається на те, що Департаментом адміністративних послуг було виконано вищезазначене рішення суду, в частини зобов'язання повторного перегляду заяви ОСОБА_1 від 18.07.2025 за реєстраційним номером 68004715. Вважає, що за результатами повторного розгляду заяви прийнято відповідне рішення в межах повноважень державного реєстратора, вимоги судового рішення виконано, обов'язок щодо повторного розгляду заяви Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради здійснено, що свідчить про належне виконання Департаментом рішення суду. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві вх. № 15449 від 24.03.2026 вказує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №280/6777/25 суд зазначив, що в спірному випадку державний реєстратор має доступ до усіх документів та до усієї інформації, необхідної для проведення державної реєстрації, проте, відповідачем прийнято рішення про відмову в проведення державної реєстрації. Вказує, що відмовлячи у проведенні реєстраційних дій відповідач посилався на пункт 54 Порядку №1127. Зазначає, що наведена норма регулює порядок державної реєстрації права власності саме у випадках, коли відбувається поділ, виділ частки або об'єднання об'єктів нерухомого майна. Вона визначає перелік документів, необхідних для реєстрації новоутворених часток чи об'єктів. Стверджує, що у спірних правовідносинах поділ майна вже відбувся і право власності на частки вже було належним чином зареєстровано. Вважає, що наведена позиція відповідача є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Вказує, що Державним реєстратором 13.02.2026 прийнято рішення №83295498 про відмову в проведенні реєстраційних дій, з підстав, які вже були предметом дослідження Запорізьким окружним адміністративним судом, та були скасовані рішенням суду від 27.11.2025. Тож, вказує, що станом на 24.02.2026 боржником не виконано рішення суду, відмовлено в проведенні реєстраційних дій. Просить відмовити у позові.
Ухвалою суду 09.03.2026 позовну заяву Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 19.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 03 квітня 2026 року
Протокольною ухвалою суду від 03.04.2026 відкладено розгляд справи на 06.04.2026.
У судове засідання 06.04.2026 учасники справи не прибули.
За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №280/6777/25 визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Білай Оленою Павлівною про відмову в проведенні реєстраційних дій від 23.07.2025 № 80035791. Зобов'язано Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 за реєстраційним номером 68004715 з доданими до неї документами та з урахуванням висновків суду.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №79900675 з примусового виконання виконавчого листа по справі №280/6777/25 виданого 30.12.2025 Запорізьким окружним адміністративним судом.
З метою виконання вищезазначеного рішення суду, в частині зобов'язання повторно переглянути заяву, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради 02.01.2026 було скасовано рішення, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Білай О.П. про відмову в проведенні реєстраційних дій від 23.07.2025 № 80035791 та здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.07.2025 за реєстраційним номером 68004715.
02.01.2026 Державним реєстратором Мороз О.М. було прийнято рішення №82730088 про залишення заяви без руху, у зв'язку з поданням документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
13.02.2026 Державним реєстратором Мороз Оленою Михайлівною прийнято рішення №83295498 про відмову в проведені реєстраційних дій, у зв'язку з тим, що необхідні документи передбачені діючим законодавством та які були вказані реєстратором в рішенні про залишення без руху № 82730088 від 02.01.2026, заявником в належний строк подані не були.
24.02.2026 Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюк Віталій Олександрович виніс постанову ВП №79900675 про накладення штрафу на Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIІІ "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон №1404-VIІІ).
Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з п.п.1-2 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст.5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 ст.26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно з ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною 4 ст.19 Закону №1404-VIII передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Відповідно до ст.63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст.75 Закону №1404-VII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов'язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
З матеріалів справи встановлено, що виконавче провадження №79900675 відкрито щодо виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду, виданого 30.12.2025 у справі №280/6777/25 про зобов'язання Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 за реєстраційним номером 68004715 з доданими до неї документами та з урахуванням висновків суду.
При цьому, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №280/6777/25 було визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Білай Оленою Павлівною про відмову в проведенні реєстраційних дій від 23.07.2025 № 80035791 та зобов'язано Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 за реєстраційним номером 68004715 з доданими до неї документами та з урахуванням висновків суду.
Суд встановив, що оскаржуване у справі №280/6777/25 рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій від 23.07.2025 № 80035791 прийнято з посиланням на пункт 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25 грудня 2015 року.
Зокрема, у рішенні від 23.07.2025 № 80035791 (отримано судом з матеріалів справи №280/6777/25 через підсистему "Діловодство адміністративного суду") Державний реєстратор вказав: «…Для державної реєстрації права власності у зв'язку з поділом земельної ділянки, закінченого будівництвом об'єкта ОДНОЧАСНО подається відповідна кількість заяв, що відповідає кількості всіх земельних ділянок, закінчених будівництвом об'єктів, утворених у результаті такого поділу, крім випадку, коли відбувається припинення права спільної власності у зв'язку з поділом спільного майна на підставі відповідного договору або рішення суду. Відомості державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про відсутність поданих одночасно усіх заяв стосовно новостворених земельних ділянок, наявна лише одна заява стосовно однієї земельної ділянки.
Натомість, у рішенні від 13.02.2026 №83295498, прийнятому на виконання рішення суду у справі №280/6777/25 за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.07.2025 за реєстраційним номером 68004715 Державним реєстратором Мороз Оленою Михайлівною відмовлено в проведені реєстраційних дій та зазначено наступне: «…Під час проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, закінченим будівництвом об'єкт, що залишається у спільній власності після виділу в натурі частки одного із співвласників, державний реєстратор здійснює перерахунок часток у праві спільної часткової власності на таке спільне майно виходячи із принципу їх рівності, крім випадків, коли співвласники до виділу в натурі частки одного із співвласників мали різний розмір часток або коли співвласники за домовленістю між собою встановили інший розмір часток у праві спільної власності чи інший розмір часток у праві спільної власності встановлено на підставі рішення суду. На підтвердження домовленості співвласників може бути надана письмова заява співвласників про визначення розміру часток, справжність підписів на якій засвідчується відповідно до Закону України 'Про нотаріат", або договір, укладений такими співвласниками відповідно до законодавства. У разі коли співвласники до виділу в натурі частки одного із співвласників мали різний розмір часток, перерахунок часток у праві спільної часткової власності на таке спільне майно здійснюється з урахуванням принципу їх пропорційності.».
Таким чином, підстави, з яких Державний реєстратор відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18.07.2025 при повторному її розгляді не є тотожними з підставами, викладеними у рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій від 23.07.2025 № 80035791, які були досліджені судом у справі №280/6777/25.
Більш того, під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.07.2025 Державний реєстратор надав можливість заявнику подати додаткові документи, про що було зазначено у рішенні про залишення заяви без руху від 02.01.2026 №82730088. Оскільки необхідні документи не були подані у визначений Державним реєстратором строк, боржником було відмовлено у вчиненні реєстраційних дій.
Вказані обставини зумовлюють висновок про те, що на виконання рішення суду у справі №280/6777/25 Державний реєстратор здійснив повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.07.2025 з доданими до неї документами, з урахуванням висновків суду.
Тобто, боржником вчинено дії, спрямовані на фактичне виконання рішення суду, у той спосіб, який в ньому зазначений.
Враховуючи викладені обставини, які підтверджуються матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка Віталія Олександровича від 24.02.2026 ВП № 79900675 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення окремо позовних вимог про визнання протиправним дій, що полягали у винесенні постанови про накладення штрафу від 24.02.2026 ВП № 79900675, оскільки в даному випадку дії суб'єкта владних повноважень були реалізовані в оскаржуваній постанові, а достатнім та ефективним засобом захисту прав позивача буде саме скасування оскаржуваної постанови, а не визнання протиправними дій щодо її винесення.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, ири частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2662,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (69005, Запорізька область, місто Запоріжжя, бульвар Центральний, будинок 27, код ЄДРПОУ 37573508) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69095, м.Запоріжжя, вул. Приходська, буд.58, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправними дій та скасування постанови, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка Віталія Олександровича від 24.02.2026 ВП № 79900675 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
В іншій частині вимог, - відмовити.
Стягнути на користь Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (69005, Запорізька область, місто Запоріжжя, бульвар Центральний, будинок 27, код ЄДРПОУ 37573508) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69095, м.Запоріжжя, вул. Приходська, буд.58, код ЄДРПОУ 43315529) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.04.2026.
Суддя Л.Я. Максименко