07 квітня 2026 року м. Ужгород№ 260/8980/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв'язку із порушенням строків виплати донарахованої пенсії, за період з 01.04.2019р. - 01.05.2021 р. на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 260/23/21; за період з 01.04.2019 р. по 01.09.2021 р. на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 260/2986/21 та за період з 01.07.2023 р. по 01.12.2024 р. на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 260/1799/24;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів (пенсії), відповідно до Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» №2050, у зв'язку із порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01.04.2019 р. - 01.05.2021р. на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 260/23/21; за період з 01.04.2019 р. по 01.09.2021 р. на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 260/2986/21 та за період з 01.07.2023 р. по 01.12.2024 р. на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 260/1799/24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він являється пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності. На виконання численних рішень Закарпатського окружного адміністративного суду відповідачем проведено перерахунок його пенсії, яку він своєчасно не отримав. Вважає, що вказана обставина є підставою для виплати йому компенсації втрат частини доходів.
27 листопада 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №0700-0802-8/71987 від 25.11.2025, відповідно до змісту якого заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Так, зокрема, зазначив, що нарахована різниця на пенсію за минулий час на виконання судових рішень облікована органом Пенсійного фонду України в Закарпатській області та буде виплачена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025. Окрім того, вважає, що суми пенсії за рішенням суду носять разовий характер і не підпадають під визначення доходів, передбачених Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ, за порушення строків виплати яких передбачена компенсація.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив службу в Збройних Силах України.
Згідно з протоколом за пенсійною справою №0701005246 від 10.05.2016 ОСОБА_1 з 10 травня 2016 року призначено пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію по інвалідності.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 у справі №260/23/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області, як державного органу України, залученого до процедури призначення, обчислення, перерахунку пенсій осіб, звільнених з військової служби, по відмові у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР№16922 від 19.11.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 року за посадою, яку займав ОСОБА_1 перед звільнення з військової служби, які передбачені згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 740 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», оформленій листом за вих. № 2818-3178/К-02/8-0700/20 від 21.12.2020 року. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо повернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки №ХР№16922 від 19.11.2020 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, оформлене листом за вих. № 0700-1507-8/44035 від 02.12.2020 року. Зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області прийняти видану ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку №ХР№16922 від 19.11.2020 року (за формою передбаченою додатком № 2 до постанови КМУ від 13.02.2008 року № 45) про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР№16922 від 19.11.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Закарпатській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за наслідками чого донараховано 119329,65 грн. Вказана сума була включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та залишається невиплаченою.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №260/2986/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром. Зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити нарахування і виплату з 01 квітня 2019 року призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Закарпатській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за наслідками чого донараховано 112326,00 грн. Вказана сума була включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та залишається невиплаченою.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №260/1799/24 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023 року максимальним розміром. Зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023 року без обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Закарпатській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за наслідками чого донараховано 75376,64 грн. Вказана сума була включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та залишається невиплаченою.
23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із зверненням, в якому просив виплатити йому компенсацію втрачених доходів, за результатами розгляду якого листом №5481-6170/К-02/8-0700/25 від 06.11.2025 у задоволенні такого було відмовлено. Зазначена відмова аргументована тим, що суми пенсії за рішенням суду носять разовий характер і не підпадають під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості пенсії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Ст. 2 Закону визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами в розумінні ст. 2 Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії). В свою чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 19.09.2019 року у справі №522/9778/16-а, від 14.07.2020 року у справі №750/1512/16-а, від 09.06.2021 року у справі №240/186/20 та від 20.04.2022 року у справі №461/1390/16-а.
Відмовляючи у виплаті позивачу спірної компенсації, відповідач виходив з того, що перерахована сума пенсії не може вважатися доходом в розумінні норм Закону, оскільки виплачувалася на виконання рішення суду та носила одноразовий характер.
Проте суд не може погодитися з такими доводами суб'єкта владних повноважень з огляду на наступне.
Нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ гарантовано право осіб з числа військовослужбовців на довічну пенсію по інвалідності.
Рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 №260/23/21, від 22.09.2021 №260/2986/21 та від 31.10.2024 №260/1799/24, які набрали законної сили, було встановлено протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням законодавчих норм та зобов'язано провести відповідний перерахунок.
Тобто обставиною, що зумовила виникнення такої заборгованості, слугували саме протиправні дії органу Пенсійного фонду України.
Зазначені докази спростовують доводи відповідача, що сума перерахованої на виконання рішень суду пенсії не є доходом в розумінні ст.2 Закону, а має характер одноразової виплати, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі.
Тобто, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, тому порушення строків виплати перерахованої пенсії є підставою для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст. 3 Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
З метою реалізації Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пункти 1-3 Порядку №159 аналогічні положенням Закону та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Передбачено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характер, в тому числі, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Абзацом 1 п. 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №520/2020/19, від 25 березня 2023 року у справі №400/8389/21, від 24 липня 2024 року у справі №520/2674/2020 та від 31 липня 2024 року у справі №480/1704/19 у подібних правовідносинах.
Згідно з ст. 4 Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, Закон фактично прив'язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово надавав оцінку подібним правовідносинам, зокрема, у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 року у справі №600/4650/23-а наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року у справі №134/87/16-а, від 05 березня 2020 року у справі №140/1547/19, від 09.12.2025 у справі №420/13975/24.
Судом встановлено, що в спірних правовідносинах перерахована на виконання вказаних вище рішень суду пенсія ОСОБА_1 виплачена не була, натомість включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.
Факт нарахування, але невиплати грошового доходу свідчить про виникнення у позивача матеріального права на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону. Однак саме виникнення такого права не означає його порушення. Відповідно до статті 2 КАС України, судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси, а не ті, порушення яких є лише потенційно можливим у майбутньому.
Законодавець чітко визначив, що обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо виплати компенсації виникає не з моменту нарахування доходу, а з моменту фактичної виплати основної суми заборгованості. Саме тоді орган Пенсійного фонду України набуває реальної можливості виконати або не виконати покладений на нього обов'язок щодо виплати компенсації. Відповідно, лише з цього моменту може виникнути порушення права позивача на компенсацію, яке підлягає судовому захисту.
Закон не передбачає можливості присудження компенсації наперед, оскільки вона є правовим наслідком уже допущеного прострочення виплати доходу. До здійснення фактичної виплати заборгованості обов'язок щодо компенсації ще не виник, а отже й порушення права позивача не настало. За таких обставин вимога про виплату компенсації є передчасною та не може бути задоволена за відсутності встановленого порушення відповідачем відповідного обов'язку.
До такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.12.2025 у справі №420/13975/24, яка, відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Виходячи з викладеного, вимога позивача про виплату компенсації втрати частини доходів у теперішній момент є передчасною, що унеможливлює її задоволення через відсутність установленого порушення суб'єктом владних повноважень відповідного обов'язку.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову питання розподілу судових витрат судом не вирішуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДПРОУ - 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін