про забезпечення позову
07 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2208/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший ферментаційний завод» про забезпечення позову в адміністративній справі № 260/2208/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший ферментаційний завод» (вул. Миколи Огарьова, буд. 6/8, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 42365736) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший ферментаційний завод» (далі - позивач) в особі представника - адвоката Аместріс Марини Миколаївни (далі - представник позивача) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач), яким просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 02.04.2026 №540-р/лєр, яким припинено дію ліцензії №99017202600001 на право ферментації тютюнової сировини, виданої ТОВ «ПЕРШИЙ ФЕРМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД»;
2) зобов'язати Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (відомості), що внесена(ні) на підставі рішення Державної податкової служби України від 02.04.2026 №540-р/лєр, про припинення дії ліцензії №99017202600001 (початок дії з 01.04.2026 безстроково) на право ферментації тютюнової сировини, виданої ТОВ «ПЕРШИЙ ФЕРМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД».
Разом з позовною заявою представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший ферментаційний завод» подано до суду заяву про забезпечення позову, якою просить:
- зупинити дію рішення Державної податкової служби України від 02.04.2026 №540-р/лєр, яким припинено дію ліцензії №99017202600001 на право ферментації тютюнової сировини, виданої ТОВ «ПЕРШИЙ ФЕРМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД»;
- зобов'язати Державну податкову службу України виключити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (відомості), що внесена(ні) на підставі рішення Державної податкової служби України від 02.04.2026 №540-р/лєр, про припинення дії ліцензії №99017202600001 (початок дії з 01.04.2026 - безстроково) на право ферментації тютюнової сировини, виданої ТОВ «ПЕРШИЙ ФЕРМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД».
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що внаслідок прийняття рішення Державної податкової служби України від 02.04.2026 року №540-р/лєр, ТОВ «Перший ферментаційний завод» фактично позбавлене можливості вести господарську діяльність до моменту перевірки правомірності прийняття рішення у судовому порядку. Окрім створення робочих місць, товариство відповідно сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з нарахованих працівникам у вигляді заробітної плати доходів. Зазначає, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде об'єктивно зупинено не лише роботу товариства, але й зупинено надходження до бюджетів податків та зборів. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до можливого настання негативних наслідків, для виправлення яких останньому буде необхідно докласти значних зусиль для відновлення виробництва, в той час, як державний бюджет втратить частину надходжень від діяльності ТОВ «Перший ферментаційний завод». Не менш важливим для платника податку в умовах воєнного стану є збереження кадрових питань (трудового колективу) та забезпечення виплати заробітної плати фізичним особам-найманим працівникам.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами заяви про забезпечення позову встановлено, що ТОВ «Перший ферментаційний завод» зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності згідно КВЕД: 12.00. Виробництво тютюнових виробів.
Діяльність ТОВ «Перший ферментаційний завод» з ферментації тютюнової сировини здійснюється на підставі ліцензії №99017202600001 від 01.04.2026 року безстрокового терміну дії.
02 квітня 2026 року Державною податковою службою України прийнято рішення №540-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, яким припинено дію ліцензії №99017202600001.
Не погодившись із вказаним рішенням представник заявника звернулась до суду із позовною заявою про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії та подала заяву про забезпечення позову.
За змістом частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
У статті 151 КАС України визначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006).
Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього тимчасового судового захисту.
Метою його запровадження є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення позову застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями врегульовано Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Згідно з пунктом 74 частини першої статті 1 Закону України від 18.06.2024 року №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817) припинення дії ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом.
У зв'язку із змінами до Закону №3817, починаючи з 01.01.2025 здійснювати діяльність з ферментації тютюнової сировини без отримання відповідної ліцензії неможливо.
Вказане вище свідчить про те, що можливість здійснення ТОВ «ПФЗ» господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідної ліцензії, припинення якої призведе до зупинення господарської діяльності підприємства.
Відтак, припинення дії ліцензії №99017202600001 від 01.04.2026 року має наслідком неможливість ТОВ «Перший ферментаційний завод» здійснення основного виду господарської діяльності з виробництва тютюнових виробів.
Такі наслідки очевидно негативно відобразяться на діяльності ТОВ «Перший ферментаційний завод», зокрема на його економічних показниках, здатності зберігати належний рівень заробітної плати працівникам та здатності зберегти наявні робочі місця, і, як наслідок, можливість сплачувати податкові платежі як до державного бюджету так і до місцевого.
При вирішенні заяви судом взято до уваги, що невжиття заходів забезпечення, про які просить заявник, потягне за собою негативні наслідки для заявника внаслідок втрати ділової репутації, що очевидно вплине на результати господарської діяльності товариства. Очевидно, що такі негативні наслідки відобразяться на роботі товариства в цілому, в тому числі, у формі втрати очікуваного прибутку від господарської діяльності, на зобов'язаннях заявника в частині збереження робочих місць та виплати заробітної плати найманим працівникам, а також на податкових зобов'язаннях заявника, оскільки обсяг сплачуваних підприємством податків напряму корелюється з фінансовими результатами господарської діяльності товариства.
З огляду на наведене, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам заявника та третіх осіб, в тому числі добросовісним платникам податків, що, враховуючи тимчасовий характер заходів забезпечення позову, може нанести значно більше шкоди для різних учасників господарських відносин, ніж ймовірне недотримання позивачем податкової дисципліни.
Відтак, суд дійшов висновку про співмірність вимог заяви про забезпечення позову з обставинам справи, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Також, вирішуючи питання забезпечення позову у даній справі суд звертає увагу, що в умовах воєнного стану та руйнування економіки України внаслідок прямої збройної агресії російської федерації, особливе значення має збереження функціонування суб'єктів економічної системи, які забезпечують існування такої системи, як загалом, шляхом здійснення господарської діяльності та насичення коштами фінансової системи країни, так і виконанням податкових та соціальних зобов'язань, зокрема.
Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову ймовірне настання негативних наслідків, для виправлення яких заявнику буде необхідно докласти значних зусиль, у випадку задоволення судом позовної заяви в подальшому.
На переконання суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державної податкової служби України від 02.04.2026 року за №540-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності щодо ліцензії №99017202600001 на право ферментації тютюнової сировини (від 01.04.2026 року - безстроково), Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший ферментаційний завод» до набрання законної сили рішенням суду, істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів заявника від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність.
У свою чергу, забезпечення позову до остаточного вирішення спору по суті, дозволить заявнику реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності, що в свою чергу позитивно відобразиться на можливості всіх учасників відповідних господарських відносин сплачувати обов'язкові платежі (в тому числі податкові) до державного бюджету.
При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Згідно приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні «Дорани проти Ірландії» від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Враховуючи вищевказані норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що порушення свободи здійснення господарської діяльності товариства у зв'язку із прийняттям Державною податковою службою України рішення від 02.04.2026 року №540-р/лєр про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, є необхідними підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
Крім того, заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття котрих у заяві просить заявник, відповідають предмету позову.
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову, в цій частині спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності прийняття оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи.
З урахуванням наведеного, суд визнає обґрунтованими твердження заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Разом з тим, суд враховує, що станом на час розгляду заяви про забезпечення позову існує вірогідність внесення Державною податковою службою України до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації про припинення дії ліцензії №99017202600001 на право ферментації тютюнової сировини (від 01.04.2026 року - безстроково) Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший ферментаційний завод» до набрання законної сили рішенням суду, а тому, з урахуванням ч. 1 ст. 151 КАС України, суду надано право забезпечити позов шляхом заборони вчиняти дії, що пов'язані з предметом позову.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший ферментаційний завод» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити.
2. Зупинити дію рішення Державної податкової служби України від 02.04.2026 №540-р/лєр, яким припинено дію ліцензії №99017202600001 на право ферментації тютюнової сировини, виданої ТОВ «ПЕРШИЙ ФЕРМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД» до набрання законної сили рішенням суду.
3 Зобов'язати Державну податкову службу України виключити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (відомості), що внесена(ні) на підставі рішення Державної податкової служби України від 02.04.2026 №540-р/лєр, про припинення дії ліцензії №99017202600001 (початок дії з 01.04.2026 - безстроково) на право ферментації тютюнової сировини, виданої ТОВ «ПЕРШИЙ ФЕРМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД» до набрання законної сили рішенням суду.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець