27 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/7531/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.,
за участю:
представник позивача - Бухтояров Р.О.,
представник відповідача 1 - Манишин О.М.,
представник відповідача 2 - Дубас В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ), Державної прикордонної служби України, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю батька - ОСОБА_2 ;
2) зобов'язати Державну прикордонну службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , кошти відповідно до п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 три мільйони сімсот п'ятдесят тисяч гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право відповідно до п.2 Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції станом на день смерті ОСОБА_2 ) на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. У зв'язку з вказаним 19 серпня 2025 року позивачем була подана до відповідача 1 заява з необхідним пакетом документів для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю батька, однак 29 серпня 2025 року було отримано лист, в якому було повідомлено, що Рішенням комісії було відмовлено позивачу у призначенні допомоги з підстав Закону 3515-IX від 09.12.2023 року. Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 1 щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що датою смерті батька позивача є ІНФОРМАЦІЯ_3 , що узгоджується з відомостями, які зазначено у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 . У зв'язку з цим, вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції чинній на день загибелі військовослужбовця. Зазначив, що оскільки позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та на момент смерті батька йому виповнилося 24 роки, то він не підпадає під коло осіб зазначених у ст. 16-1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Виходячи із зазначеного, норми чітко обумовлюють, які саме діти мають право на отримання одноразової грошової допомоги, крім того грошова допомога була виплачена іншим членам сім'ї загиблого.
Відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення щодо позовних вимог. Так, представник вказав, що померлий ОСОБА_2 проходив військову службу та перебував на всіх видах забезпечення у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. А тому в Адміністрації Держприкордонслужби відсутній обов'язок щодо розгляду заяви про призначення та виплату ОСОБА_1 як члену сім'ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги, визначеної постановою КМУ №168.
Протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 11 лютого 2026 року, змінено назву відповідача 2 на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві.
Представники відповідачів 1, 2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, просили суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 24.09.2014 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області.
Батько позивача проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_3 ) та відповідно до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 08.09.2023 №685-ОС «Про особовий склад» головний сержант ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю з 28.08.2023 року.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 17.06.2023 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 08.09.2023 складено відповідний актовий запис №1169.
Згідно висновку про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» членам сім'ї загиблого головного сержанта ОСОБА_2 від 10.02.2024 комісією призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн поетапно рівними частками членам сім'ї загиблого головного сержанта ОСОБА_2 , а саме: матері - ОСОБА_3 , дружині - ОСОБА_4 , доньці - ОСОБА_5
19 серпня 2025 року позивачем була подана до відповідача 1 заява про призначення одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку із смертю батька ОСОБА_2 .
Листом НОМЕР_2 прикордонного загону №03.3/C-1185/612 від 26 серпня 2025 року позивача повідомлено про відсутність права на одержання одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168.
Вважаючи протиправною відмову відповідача 1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю батька, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XII.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснює Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на:
військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей; військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;
членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України. Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно з пунктом 3 статті 16-2 Закону №2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Згідно пунктів 6-9 пункті 4 статті 16-3 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону №2011-XII Кабінет міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
За приписами пункту 22 Порядку №975 призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», указами Президента України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан продовжувався і триває до цього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Відповідно до пункту 2 Постанови №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-12 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-12 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», наказом № 383, 22.06.2022 Міністерством внутрішніх справ України затверджено Інструкцію з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Вказана Інструкція визначає механізм оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у разі загибелі внаслідок збройної агресії під час дії воєнного стану військовослужбовців Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці), а також тих, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до пункту 2 Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»», затвердженої 22.06.2022 наказом Міністерства внутрішніх справ України №383, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.07.2022 за №741/38077 (надалі Інструкція №383), особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (далі - отримувачі), звертаються до Адміністрації Державної прикордонної служби України або регіонального управління, або загону морської охорони, або органу охорони державного кордону, або органу забезпечення, або навчального закладу, або науково-дослідної установи Державної прикордонної служби України, або підрозділу спеціального призначення за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого органу Державної прикордонної служби України, на який наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України покладено функції з призначення та виплати ОГД (далі - органи Держприкордонслужби), із заявою, складеною в довільній формі.
Згідно пункту 3 Інструкції №383 особа, яка звернулася до органу Держприкордонслужби щодо призначення та виплати ОГД, подає такі документи:
1) заяву (кожного члена сім'ї (повнолітнього), батьків та утриманців загиблого (померлого), у разі наявності малолітніх, неповнолітніх дітей - іншого з батьків, опікунів чи піклувальників). У разі якщо особа, яка має право на отриманням ОГД та відмовляється від її отримання, надається нотаріально посвідчена в установленому законодавством України порядку заява про відмову від отримання ОГД;
2) копії: документа, що посвідчує особу, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону); свідоцтва про смерть військовослужбовця; постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця; документа, що підтверджує сімейні (родинні) зв'язки із загиблим (померлим) військовослужбовцем: для дружини/чоловіка - свідоцтва про шлюб; для дитини - свідоцтва про народження дитини; для батьків - свідоцтва про народження військовослужбовця, який загинув (помер); для опікунів чи піклувальників над дітьми військовослужбовця, який загинув (помер), - рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування; документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
3) витяги: з наказу керівника органу Держприкордонслужби про виключення військовослужбовця із списків особового складу; з особової справи про склад сім'ї.
Згідно пункту 5, 6, 7 Інструкції №383 для вирішення питання щодо можливості призначення та виплати ОГД в органах Держприкордонслужби утворюється комісія з питань виплати ОГД. Склад комісії затверджується керівником органу Держприкордонслужби. Комісію очолює один із заступників керівника органу Держприкордонслужби. До складу комісії включаються представники штабу (за наявності в штаті органу), підрозділів фінансово-економічного, юридичного, кадрового, медичного, запобігання та виявлення корупції та з охорони праці.
Розгляд документів про призначення ОГД в органах Держприкордонслужби здійснюється комісією в 10-денний строк з дня реєстрації заяви разом із документами передбаченими пунктом 3 цієї Інструкції. У виняткових випадках (наприклад, відсутність доступу до державних реєстрів, ведення бойових дій в районах де дислокуються органи Держприкордонслужби) строк розгляду може бути продовжений, про що письмово у цей же строк повідомляється отримувач.
За результатами розгляду поданих заявником документів комісія приймає рішення у формі висновку про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, який затверджується керівником відповідного органу Держприкордонслужби.
У разі якщо документи подано не в повному обсязі чи не за належністю, або потребують уточнення, комісія приймає рішення про повернення документів на доопрацювання.
Аналізуючи положення Інструкції №383, суд вказує, що у випадку звернення особи із заявою про отримання одноразової грошової допомоги визначено чіткий порядок розгляду такої заяви, який, зокрема, передбачає утворення комісії з питань виплати одноразової грошової допомоги для розгляду цією комісією документів про призначення одноразової грошової допомоги в 10-денний строк з дня реєстрації заяви із документами передбаченими пунктом 3 цієї Інструкції. При цьому за наслідками такого розгляду комісією приймається одне з таких рішень: висновок про призначення одноразової грошової допомоги, рішення про відмову у її призначенні або рішення про повернення документів на доопрацювання.
Згідно позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю батька - ОСОБА_2 , однак в ході судового розгляду судом встановлено, що 19 серпня 2025 року позивачем була подана до відповідача 1 заява про призначення одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку із смертю батька ОСОБА_2 та листом НОМЕР_2 прикордонного загону №03.3/C-1185/612 від 26 серпня 2025 року позивача повідомлено про відсутність права на одержання одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168.
Тобто судом встановлено, що відповідачем 1 не було створено комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, з метою розгляду заяви позивача від 19.08.2025 у порядку, визначеному пунктами 5, 6, 7 Інструкції №383 та рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 19.08.2025 не приймалося.
Відтак, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та відповідно похідна вимога про зобов'язання вчинити дії, задоволенню не підлягають у зв'язку з фактичною відсутністю такого рішення.
Натомість матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 обмежився виключно формальною відпискою позивачу про відсутність в останнього права на одержання одноразової грошової допомоги, порушивши при цьому вимоги Інструкції №383.
Як визначено частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 17.12.2020 у справі № 809/853/18 та від 23.11.2020 у справі № 809/984/18.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд доходить висновку, що в даному випадку, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідача 1, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За наведених обставин, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) батька відповідно до вимог пунктів 5, 6, 7 Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2022 № 383 та зобов'язати відповідача 1 розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) батька відповідно до вимог пунктів 5, 6, 7 Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2022 № 383.
Вказаний спосіб захисту прав позивача, на переконання суду, є належним та достатнім за даних обставин.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки позов задоволений частково, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) батька відповідно до вимог пунктів 5, 6, 7 Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2022 № 383.
Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_3 ) розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) батька відповідно до вимог пунктів 5, 6, 7 Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2022 № 383.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) судові витрати у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 06.04.2026 року.