про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/13282/26
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі -КАС України), судом ураховано таке.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору.
Разом з тим, до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України.
Так, положеннями частини 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Приписами частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, положеннями частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI визначено чіткий перелік умов, за наявності яких позивача може бути звільнено від сплати судового збору, де визначальним є майновий стан сторони, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення) повинно бути обґрунтовано, виходячи із приписів статті 133 КАС України та статті 8 Закону № 3674-VI, які застосовуються виключно до осіб, рівень доходів яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.
Таким чином, до клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач зобов'язаний надати належні докази підтвердження свого майнового стану, зокрема довідку про доходи, отримані за попередній календарний рік, за місцем податкового обліку позивача, довідку про пенсійні виплати.
У разі відсутності обставин, з якими положення статті 133 КАС України та статті 8 Закону № 3674-VI, пов'язують можливість відстрочення судом позивачу оплату судового збору, звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом повинно бути оплачено судовим збором за ставкою, визначеною відповідно до статті 4 вказаного Закону.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Таким чином, ураховуючи немайновий характер даного позову і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2026 року, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 1331,20 грн.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що при подачі даного позову до суду позивачем вимог статей 160-161 КАС України дотримано не було.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС України, передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Житомирського окружного адміністративного суду:
- доказів підтвердження майнового стану, зокрема, довідки про доходи, отриманої за попередній календарний рік (2025 рік) за місцем податкового обліку позивача, довідки про розмір пенсії за 2025 рік чи
- доказу сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485. Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797. Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також суд відмічає, що Європейський суду з прав людини у рішенні від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) указав, що “Право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Липа