07 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/25561/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсаційних витрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.12.2019 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішень Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/10650/22 від 10.08.2022 та №240/9198/24 від 30.07.2024 за період з 01.12.2019 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішень суду у справах №240/10650/22 та №240/9198/24 Головним управлінням нарахована доплата в розмірі 90145,03 грн та 20000,00 грн відповідно. Зазначена заборгованість Головним управлінням не виплачена. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії, однак Головне управління відмовило у виплаті. Вважаючи своє конституційне право на гідне пенсійне забезпечення порушеним, позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за безпідставністю. Зазначає, що основною умовою для виплати громадянам передбаченої статтею 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати саме нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Стверджує, що в даному випадку перерахунок і нарахування заборгованості відбулося після виконання судового рішення.
Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно із частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач отримує пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Згідно з листом Головного управління на виконання рішення суду у справі №240/10650/22 від 10.08.2022 позивачу нарахована доплата в сумі 90145,03, на виконання рішення суду у справі №240/9198/24 від 30.07.2024 нарахована доплата в сумі 20000,00 грн.
Позивач, вважаючи, що у зв'язку з затримкою виплати заборгованості по пенсії набув права на виплату компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", звернувся до відповідача із заявою про виплату такої компенсації.
Листом від 29.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу у виплаті компенсації, мотивуючи тим, що у рішеннях суду відсутнє зобов'язання щодо нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Вважаючи таку відмову протиправною, а своє право порушеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до положень статті 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону №2050-III).
Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 аналогічні положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №520/2020/19 та від 25.03.2025 у справі №400/8389/21.
Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу.
Тобто для проведення компенсації обов'язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду у справах №240/10650/22 та №240/9198/24 Головним управлінням нарахована доплата по перерахунку, однак, як встановлено судом, така заборгованість позивачу не виплачена.
Враховуючи, що нараховані відповідачем позивачу суми вчасно не виплачені, та те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще невиплачені суми пенсії, заявлені позовні вимоги є передчасними.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 19.06.2025 року у справі №580/11000/23.
У постанові від 14.05.2025 року у справі №160/672/24 Верховний Суд також зазначив наступне: “основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Оскільки суми не виплачені, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі №674/22/17, від 24.07.2024 у справі №520/2674/2020 від 31.07.2024 у справі №480/1704/19, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов'язана з виплатою основної суми доходу».
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу перерахованої на виконання судових рішень Житомирського окружного адміністративного суду у справах №240/10650/22 та №240/9198/24 пенсії, станом на момент розгляду даної справи відповідач не здійснив виплату перерахованої пенсії на виконання судових рішень, що не заперечується сторонами, а компенсація втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат зі сплати судового збору у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
07.04.26