Справа № 738/377/26
№ провадження 1-кп/738/54/2026
07 квітня 2026 року місто Мена Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270360000050 від 04 лютого 2026 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Білоцерківка Білогорського району Амурської області Російської Федерації, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не маючий державних пільг та нагород, пенсіонера, не маючий на утримання неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого за частиною першою статті 263 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.
ОСОБА_3 восени 2025 року, більш точний час та дату не встановлено, перебуваючи у лісосмузі на відстані близько 500 м від санаторію «Остреч» в напрямку міста Мена Корюківського району Чернігівської області, який розташований за адресою: урочище Остреч, 4 місто Мена Корюківського району Чернігівської області, знайшов патрони, після чого, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог, п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.12.1, 12.2, 14.1, 15.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолошеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами смертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 № 622 та п. 1, 2 ст. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, привласнив знайдене, чим у такий спосіб придбав 81 патрон, які в подальшому, в цей же день, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переніс до будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав у будинку за вищевказаною адресою до 11.02.2026.
Також ОСОБА_3 в цей же день, а саме восени 2025 року, більш точний час та дату не встановлено, перебуваючи у лісосмузі на відстані близько 500 м від санаторію «Остреч» в напрямку міста Мена Корюківського району Чернігівської області, який розташований за адресою: урочище Остреч, 4, місто Мена Корюківського району Чернігівської області, знайшов металевий предмет зовні схожий на запал до гранати УЗРГМ-2 та металевий предмет зовні схожий на корпус гранати Ф-1, після чого, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог, п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 14.1, 15.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами смертельної дії. та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї га вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 № 622 та п. 2 ст. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, привласнив знайдене, чим у такий спосіб придбав металевий предмет зовні схожий на запал до гранати УЗРГМ-2 в поєднанні з металевим предметом зовні схожим на корпус гранати Ф-1, які в подальшому, в цей же день умисно. усвідомлюючи протиправність своїх дій, переніс до будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав у будинку за вказаною адресою до 11.02.2026.
У період часу з 14 години 49 хвилин до 15 години 54 хвилини 11.02.2026 в ході проведення обшуку в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_3 , в другій кімнаті будинку, на дерев'яній полиці серванту в скляній банці виявлено та вилучено предмети, що зовні схожі на патрони, в кількості 81 штук а також металевий предмет зовні схожий на запал до гранати УЗРГМ-2 з металевим предметом, зовні схожим на корпус гранати Ф-1, що були загорнуті в шматок тканини.
Відповідно до висновку судової експертизи зброї № СЕ-19/125-26/1914- БЛ від 13.02.2026, надані на дослідження патрони в кількості вісімдесят одного є боєприпасами - бойовими 5,45-мм (5,54x39), проміжними патронами з кулями зі сталевими сердечниками, виробництва СРСР. Дані патрони призначені для стрільби з бойової нарізної зброї калібру 5,45-мм (5.54x39), а саме: автоматів та ручних кулеметів. Патрони придатні до стрільби та виготовлені промисловим способом.
Відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/125-26/1915-ВТХ від 13.02.2026 надані на дослідження корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 у конструктивному поєднанні з наданим на дослідження запалом ручних гранат УЗРГ'М-2, являються оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення, відноситься до категорії боєприпасів. Зазначений корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 у конструктивному поєднанні з наданим на дослідження запалом ручної гранати УЗРГМ-2, придатні до вибуху.
ІІ. Позиція обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та кваліфікацією діяння, пояснив, що восени 2025 року в лісосмугі поблизу урочища Остреч, що розташоване неподалік міста Мена Корюківського району Чернігвської області знайшов торбинку в середині якої знаходилися патрони та граната. Дану торбину з патронами та гранатою він переніс до свого помешкання та зберігав в серванті. Коли працівники поліції прийшли з обшуком, він вказав де вони знаходяться. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати.
ІІІ. Оцінки суду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і стосуються винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікації його дій, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити саме ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи, які стосуються винуватості обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікації його дій, ніким не оспорюються, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке кваліфіковане за частиною першою статті 263 КК, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу, а вина його у скоєному доведена у повному обсязі.
ІV. Призначення покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК, є щире каяття у вчиненому злочині.
При цьому, в даній ситуації Суд враховує, що згідно зі статтею 66 КК щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась.
Так, в зазначених правовідносинах обвинувачений вину у інкримінованому діянні визнав повністю, виходячи із його пояснень прослідковується, те що він бажає виправити ситуацію, яка виникла внаслідок його дій, а тому Суд розцінює поведінку обвинуваченого, як щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК, не встановлено.
Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та відповідно до статті 65 КК враховує:
1. ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином;
2. наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);
3. особу винного - його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я;
4. наявність постійного місця проживання, формально позитивну характеристику за такими;
5. наявність обставини, яка пом'якшує покарання і відсутність обставин, які його обтяжують;
6. те, що він раніше не судимий;
7. зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.
У зв'язку із викладеним, Суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 з обранням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Проте, Суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним
та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання)).
Закріплення в законі можливості звільнення особи від відбуття покарання з випробуванням є вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності.
Так, в даному конкретному випадку судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також, те що застосування статті 75 КК не забороняється кримінальним законом в даній конкретній ситуації.
Також, обґрунтовуючи можливість застосування статті 75 КК до обвинуваченого Суд звертає увагу на те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).
В цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК в правовідносинах, що розглядаються.
Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_3 статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
У зв'язку зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК.
Підстав для обрання більш тяжчого покарання Суд не знаходить.
V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта в сумі 6 239 гривень 80 копійок необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази в кримінальному провадженні: 73 патрони, 4 гільзи, паперовий пакет зі складовими частинами чотирьох демонтованих патронів та первинне упакування, уламки гранати Ф-1 з первинним упакуванням, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області необхідно знищити.
Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення полі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені частинами 1, 3 статті 76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з органами пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 6 239 (шість тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень 80 копійок процесуальних витрат на залучення експерта.
Речові докази в кримінальному провадженні: 73 патрони, 4 гільзи, паперовий пакет зі складовими частинами чотирьох демонтованих патронів та первинне упакування, уламки гранати Ф-1 з первинним упакуванням, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області - знищити.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий: ОСОБА_1