Іменем України
07 квітня 2026 року
м. Харків
справа № 645/2489/25
провадження №22-з/818/131/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Маміної О.В.
суддів -Тичковою О.Ю., Шабельнікова С.К.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, постановлене суддею Сілантьєвої Е.Є., -
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21 920,41 грн та вирішити питання щодо судових витрат.
Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 березня 2026 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» залишено без задоволення. Рішення Немишлянського районного суду м.Харкова від 16 грудня 2025 року залишено без змін.
26 березня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Лисенко Андрій Олександрович подав заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, понесених під час розгляду справи, а саме просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 15 000,00 грн понесених ОСОБА_1 судових витрат під час розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява мотивована тим, що у межах даної справи правова допомога ОСОБА_1 надавалась адвокатом Лисенком А.О. на підставі Договору № 1 від 28.01.2026 року про надання правової допомоги. Актом виконаних робіт до договору № 1 від 26.03.2026 року.
Сторонами було узгоджено фіксований гонорар адвоката у розмірі 15 000, 00 грн. за виконання доручення Клієнта із супроводження даної справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про розподіл витрат на правову допомогу слід залишити без розгляду, з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частинами першою, другою, третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.182 ЦПК України).
Аналіз вищезазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Як зазначив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 березня 2020 року у справі №520/8309/18, законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в ухвалах Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі №750/14822/21, від 24 травня 2023 року у справі №446/2455/21.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналіз положень статті 126 ЦПК України, ч.8 статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п'ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, що унеможливлює розгляд судом питання розподілу судових витрат без поновлення цього строку.
Законодавець не пов'язує подання доказів понесення витрат на правничу допомогу із моментом отримання рішення, а подання таких доказів пов'язується з датою ухвалення рішення, що й і зазначено в частині восьмій статті 141 ЦПК України, яка за своїм змістом є імперативною нормою і не допускає іншого тлумачення.
Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 адвокат Лисенко Андрій Олександрович у відзиві на апеляційну скаргу поданій 02 лютого 2026 року просив витрати на правничу допомогу покласти на ТОВ «Діджи Фінанс».
Постанова Харківського апеляційного суду була ухвалена 18 березня 2026 року в порядку ст 369 ЦПК України.
Представник заявника копію постанови отримав 19 березня 2026 року через підсистему "Електронний суд".
Разом з цим, клопотання про розподіл витрат на правову допомогу та докази понесених витрат подані представником ОСОБА_1 адвокатом Лисенком Андрієм Олександровичем лише 26 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд», тобто, зі спливом строків, передбачених положеннями частини 8 статті 141 ЦПК України.
В обгрунтуванні заяви про поновлення строку ОСОБА_2 посилається на некоректну роботу Електронного суду 20.03.2026 року в період з 20.00. до 22.00 години. Проте такі доводи не є підставою для поновлення строку, оскільки не свідчать про неможливість ОСОБА_2 подати докази протягом 5 днів.
Доказів поважності причин пропуску строку, заявником не наведено.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22), неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.133, 141, 268, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
С.К. Шабельніков