Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/197/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 404/9135/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 129 (100) В ОСОБА_1
02.04.2026 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025121130000542 за заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Фортечного районного суду м.Кропивницького від 23 грудня 2025 року.
Цим вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.м.т. Енгельсове, Краснодонського району Луганської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, підприємця, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
визнано винуватим та призначено покарання:
за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
за ч. 1 ст. 129 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік,
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік поклавши до пробаційного нагляду на ОСОБА_8 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили - не обирався.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 2674 грн. 20 коп.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні погрозі вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози та у вчиненні інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесні ушкодження, за наступних обставин.
Так, 14.08.2025 року ОСОБА_10 , перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Кропивницький, вул. Віктора Френчка, буд. 25, корп. 1, близько 12:40 години надала власнику компанії ТОВ «ДЕПОТ ОЙЛ» ОСОБА_8 щомісячний звіт, за результатами вивчення якого між ними відбувся словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на спричинення фізичного болю потерпілій ОСОБА_10 . Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення фізичного болю, ОСОБА_8 усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання фізичного болю ОСОБА_10 та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, здійснив стискання її шиї обома руками, чим завдав їй фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
В подальшому, у обвинуваченого виник умисел на вчинення погрози вбивством, з метою викликати в останньої почуття тривоги та неспокою.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи, що висловлена ним погроза може викликати у потерпілої реальне побоювання за своє життя, в зв'язку з можливістю реалізації висловленого ним наміру, ОСОБА_8 , перебуваючи біля ОСОБА_10 , демонструючи зухвалість, з мотивів впливу на поведінку потерпілої та залякування останньої, вийшовши на подвір'я до власного автомобіля, дістав з багажника предмет, який відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/12231-БЛ від 27.08.2025 року, являється нарізною вогнепальною зброєю: мисливським самозарядним карабіном "ОП АКМС", калібру 7,62x39 мм, серійний номер НОМЕР_1 , виготовленого ВЧ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) шляхом промислової, переробки 7,62 мм автомата АКМС (індекс 6114) виробництва ВО "ІЖМАШ" (СРСР), який придатний для стрільби, після чого висловив погрозу вбивством потерпілій.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_8 , з урахуванням обстановки, що склалася, форми і характеру дій, вчинив погрозу вбивством потерпілої ОСОБА_10 , які остання сприйняла як реальну загрозу її життю.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого, просила вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.129 КК України, та призначити покарання:
за ч.1 ст.126 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за ч. 1 ст. 129 КК України - у виді пробаційнрго нагляду на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.
Визнати обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 ,- вчинення кримінального правопорушення відносно особи, яка перебуває в службовій залежності від винного.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме мисливський самозарядний карабін «ОП АКМС», калібру 7,62x39 мм, серійний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 , переданий на зберігання до камери схову речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, - конфіскувати в дохід держави. В іншій частині вирок залишити без змін.
Свої доводи обґрунтовує тим, що суд І інстанції, безпідставно та необґрунтовано не зазначив в мотивувальній частині вироку наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , - вчинення кримінального правопорушення відносно особи, яка перебуває в службовій залежності від винного.
Вказує, що в порушення вимог п.1 ч.9 ст.100, п.12 ч.1 ст.368, п.2 ч.4 ст.374 КПК України суд І інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок відносно ОСОБА_8 , питання про конфіскацію в дохід держави речового доказу - мисливського самозарядного карабіну «ОП АКМС», калібру 7,62x39 мм, серійний номер 4Н001197, належного ОСОБА_8 , який є знаряддям вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 от. 129 КК України, не вирішив.
Крім того, вказує, що суд І інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.129 КК України, в порушення вимог п.3 ч.1 ст.65 КК України не врахував наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, а саме вчинення кримінального правопорушення відносно особи, яка перебуває в службовій залежності від винного, та призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.129 КК України, а тому застосування мінімального за своїм видом та розміром покарання, вочевидь через свою м'якість не слугуватиме досягнення мети покарання, визначеної ч.2 ст.50 КК України.
В своїх заперечення на апеляційну скаргу прокурора захисник просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок без змін. При цьому зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_8 та йото захисник заперечують щодо задоволення апеляційної скарги прокурора лише в частині збільшення покарання за ч. 1 ст. 129 КК України. ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, постійно проживає в м. Кропивницький, одружений. ОСОБА_8 є пенсіонером МВС України, що підтверджується пенсійним посвідченням, нагороджений медаллю «За безупречную службу в МВД СССР», нагрудним знаком «За отличную службу в МВД». По виходу на пенсію ОСОБА_8 заснував підприємство ТОВ «ДЕПОТ ОЙЛ» та створив низку робочих місць. ОСОБА_8 страждає низкою хронічних захворювань: цукровий діабет тип 2. тяжка форма, інсулінозалежний. Діабетична ретинопатія обох очей, полінейропотія нижніх кінцівок вегето-сенсорного типу. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба III ст. ОСОБА_8 повністю визнав свою вину щиро розкаявся відносно вчинених правопорушень, повністю і правдиво виклав обставини справи, мотиви своїх дій. які вважає неправомірними в будь-якому випадку.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а вирок суду першої інстанції зміні, з таких підстав.
Досудове розслідування та судове слідство у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про наявність в діях ОСОБА_8 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч. 1 ст. 129 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст.126, ч. 1 ст. 129 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, крім визнання своєї вини, в повному обсязі доведена матеріалами кримінального провадження, які розглянуто судом першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
При цьому, суд першої інстанції дотримався вимоги змісту ч.3 ст.349 КПК України, допитав обвинуваченого і за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися, у тому числі і тих фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті.
На підставі викладеного, колегія суддів відповідно до ч.1 ст.404 КПК України не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких, відповідно до вимог ч.1 ст.349 КПК України докази не досліджувались.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, який відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліках в нарко - та психдиспансерах не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Суд правильно врахував пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію потерпілої та обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання за ч.1 ст.126, ч. 1 ст. 129 КК України, в межах санкцій інкримінованих йому статей кримінального правопорушення із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України, остаточно призначивши ОСОБА_8 покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік поклавши до пробаційного нагляду на ОСОБА_8 певні обов'язки, яке на переконання колегії суддів відповідатиме тяжкості вчиненого, обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ним самими, так і іншими особами, а ще буде відповідати меті покарання, визначеного у ст.50 КК України.
Тому, на переконання колегії суддів, доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора щодо надто м'якої міри покарання призначеної обвинуваченому, є необґрунтованими та безпідставними.
Оскільки, відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При призначені обвинуваченому покарання судом враховується те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи та має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Як вбачається з вироку, судом першої інстанції при призначенні покарання в повній мірі враховано особу обвинуваченого, всі характеризуючи дані на нього, враховано тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, пом'якшуючі обставини покарання та обставини вчинення даного кримінального правопорушення, його наслідки та обґрунтовано призначив обвинуваченому ОСОБА_8 остаточне покарання у виді у виді пробаційного нагляду на строк один рік, яке буде відповідати тяжкості вчиненого, обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого, є обґрунтованим, справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, а ще буде відповідати меті покарання, визначеного у ст. 50 КК України.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання у більшому розмірі колегія суддів не вбачає.
Крім того, колегія суддів із урахуванням обставин справи, всіх пом'якшуючих обставин покарання, наслідків та характеризуючи даних на обвинуваченого ОСОБА_8 не вбачає підстав для визнання обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 вчинення кримінального правопорушення відносно особи, яка перебуває в службовій залежності від винного.
Тому, доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині не підлягають задоволенню.
Разом із тим, згідно із п.3 ч.1 ст.409 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно із положеннями ч.1 ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Так, відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, що належить вчинити з речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно із п.2 ч.4 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою в резолютивній частині вироку зазначається рішення суду щодо речових доказів.
Положеннями ч.9 ст.100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання (п.1 ч.9 ст.100 КПК України).
Постановою дізнавача Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 28.08.2025 у кримінальному провадженні №12025121130000542 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.129 КК України, визнано речовим доказом мисливський самозарядний карабін «ОП АКМС», калібру 7,62x39 мм, серійний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 , та передано на зберігання до камери схову речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.
В порушення вимог п.1 ч.9 ст.100, п.12 ч.1 ст.368, п.2 ч.4 ст.374 КПК України суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок відносно ОСОБА_8 , питання про конфіскацію в дохід держави речового доказу - мисливського самозарядного карабіну «ОП АКМС», калібру 7,62x39 мм, серійний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_8 , який є знаряддям вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 от. 129 КК України, не вирішив.
Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково. Вирок слід змінити в частині вирішення долі речових доказів. В іншій частині вирок підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Фортечного районного суду м.Кропивницького від 23 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_8 - змінити в частині вирішення долі речових доказів.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме мисливський самозарядний карабін «ОП АКМС», калібру 7,62x39 мм, серійний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 , переданий на зберігання до камери схову речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - конфіскувати в дохід держави.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)