Справа № 344/19665/21
Провадження № 22-з/4808/31/26
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т.М.
Суддя-доповідач Томин
06 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Томин О.О.,
суддів: Пнівчук О.В., Луганської В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , правонаступником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр Західний», треті особи: ОСОБА_5 , Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод у користуванні коридором у житловому будинку, за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр Західний», на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2025 року та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2025 року,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні коридором у житловому будинку.
Просили зобов'язати відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні коридором в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 шляхом здійснення за власний рахунок знесення (демонтажу) цегляної добудови до своєї квартири; встановлення, демонтованих ними дерев'яних сходів, які ведуть на горище та приведення коридору у попередній стан, який існував до здійснення ними реконструкції.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 травня 2023 року позов було задоволено. Ухвалено зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні коридором у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 шляхом здійснення за власний рахунок знесення (демонтажу) цегляної добудови до своєї квартири; встановлення, демонтованих ними дерев'яних сходів, які ведуть горище та приведення коридору у попередній стан, який існував до здійснення ними реконструкції. Вирішено питання про стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивачів.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25 жовтня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 02 травня 2023 року скасовано. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2023 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2024 року до участі у справі за залучено третю особу, яка не заявляє самостійних на стороні позивачів - ОСОБА_5 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2025 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні коридором у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 шляхом здійснення за власний рахунок знесення (демонтажу) цегляної добудови до своєї квартири; встановлення, демонтованих ними дерев'яних сходів, які ведуть на горище та приведення коридору у попередній стан, який існував до здійснення ними реконструкції. Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору у розмірі по 227 грн. Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на оплату судового збору у розмірі по 227 грн.
Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2025 року стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000 гривень 00 копійок; понесені витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 9 550 гривень 80 копійок.
ОСОБА_3 на вказані рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2025 року та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2025 року подала апеляційні скарги.
Ухвалами Івано-Франківського апеляційного суду від 13 січня 2026 року, від 22 січня 2026 року та від 29 січня 2026 року відповідно відкрито апеляційне провадження у справі за вказаними апеляційними скаргами та призначено справу до розгляду в Івано-Франківському апеляційному суді.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2026 року задоволено клопотання ОСОБА_3 про залучення правонаступника. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр Західний» як правонаступника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі у справі.
03.04.2026 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Івано-Франківського апеляційного суду заяву про забезпечення позову. Просять вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії по відчуженню квартири за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої згідно з Договором купівлі-продажу квартири від 28 жовтня 2025 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр Західний».
Вказану заяву обґрунтували тим, що відповідачі продали квартиру, стосовно якої розглядається спір, іншому власнику - ТОВ «Аукціонний центр Західний», який ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2026 року залучений до участі у справі як правонаступника відповідачів.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 березня 2026 року позивачам було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Однак, 02.04.2026 заявниками отримано інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яка, на їхню думку, підтвердила існування нових ризиків та загрози невиконання рішення суду. Зокрема, стало відомо, що квартира АДРЕСА_3 як іпотечне майно виступає заставою за Договором позики від 31.03.2026. Іпотечний договір, серія та номер 456, був укладений 01.04.2026. Іпотекодавець - ТОВ «Аукціонний центр Західний». Іпотекодержатель - ОСОБА_6 .
Вважають, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії у справі, де відповідачі продали квартиру іншому власнику, який вже її заставив як іпотечне майно, та який може її відчужити, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. А дії відповідачів свідчать про наявність такої реальної загрози.
Зазначають, що в цьому випадку забезпечення позову є важливим і дієвим та ефективним засобом проти ухилення нового відповідача від виконання рішення суду та захисту прав позивачів.
Оскільки справа може розглядатися в суді ще тривалий час, відповідач ТОВ «Аукціонний центр Західний» може в разі невиконання зобов'язань за договором позики передати її іпотекодержателю або відчужити, так як його основним видом діяльності є саме купівля та продаж власного нерухомого майна.
Також зазначають, що вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та необхідним для виконання можливого рішення суду, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки заборона вчиняти певні дії щодо квартири, яка фактично перебуватиме у володінні відповідача, обмежує лише можливість її відчуження.
Вказують, що хоча позовними вимогами в цій справі є усунення перешкод у користуванні спільним майном - коридором у багатоквартирному будинку, тобто немайнового характеру, однак, ця перешкода на даний час є частиною квартири відповідачів, і в разі відчуження такої ця самовільна добудова теж перейде до нового власника, як і вже відбулося, що ще більше ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Тому вбачають зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги.
В даному випадку захищати право відповідачів зустрічним забезпеченням вважають недоцільним.
Перевіривши доводи заявників, судом не встановлено підстав для забезпечення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Необхідності виклику осіб, які подали заяву про забезпечення позову, судом не встановлено.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Одним із видів забезпечення позову, визначених п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є заборона вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Такі правові висновки сформульовані Верховний Судом у постановах від 17 червня 2024 року в справі № 644/1482/22, від 01 травня 2024 року в справі № 638/6777/23, від 21 лютого 2024 року в справі № 201/9686/23 та інших, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Тому при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Судом вже зверталась увага, що у цій справі позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні коридором у житловому будинку. Просили зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні коридором в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 шляхом здійснення за власний рахунок знесення (демонтажу) цегляної добудови до своєї квартири; встановлення, демонтованих ними дерев'яних сходів, які ведуть на горище та приведення коридору у попередній стан, який існував до здійснення ними реконструкції.
Тобто, предметом розгляду цієї справи не є спір про майно, що належить позивачам чи відповідачам. Позивачі заявили позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні спільним майном - коридором у багатоквартирному будинку.
Враховуючи предмет спору, співмірність запропонованих заявниками заходів забезпечення позову (заборони вчиняти дії по відчуженню квартири відповідача), апеляційний суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що невжиття запропонованих заходів забезпечення у подальшому може утруднити ефективний захист або поновлення прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду з цим позовом, або виконання рішення суду щодо усунення перешкод у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку.
Сам по собі той факт, що квартира АДРЕСА_3 була відчужена ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ТОВ «Аукціонний центр Західний», яке ухвалою суду було залучено до участі у справі як правонаступник відповідачів, і може бути ним відчужена в подальшому, не свідчить про необхідність застосування вказаного виду забезпечення позову, так як правовідносини у цій справі допускають правонаступництво. А можливе рішення суду про усунення перешкод у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку, після набрання ним законної сили буде обов'язковим як для ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , так і для їх правонаступників.
Доводи заявників про те, що хоча позовними вимогами в цій справі є усунення перешкод у користуванні спільним майном - коридором у багатоквартирному будинку, однак, ця перешкода на даний час є частиною квартири відповідачів, наведених висновків не спростовують.
Заходи забезпечення позову, які просять застосувати позивачі, фактично спрямовані на заборону вчиняти дії по відчуженню квартири, яка належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 02.06.1998, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду на підставі Розпорядження МВК від 19.05.1998 за №163-р, які ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржують у справі №344/2910/23.
В той час як у розглядуваній справі №344/19665/21 вирішується спір про усунення перешкод у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку, а не про правомірність реєстрації квартири за відповідачами.
І той факт, що за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень в справі № 344/2910/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання частково недійсними та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на житло в частині долучення до загальної площі квартири 1/3 площ загального користування, яка зараз знаходиться на новому розгляді в Івано-Франківському міському суді, позивачам було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру відповідачів АДРЕСА_3 , не свідчить про необхідність та доцільність забезпечення позову в цій справі.
Враховуючи предмет, підставу та обсяг заявлених позивачем позовних вимог до відповідачів у цій справі, з урахуванням доказів, наданих позивачами, суд вважає, що заявлений позивачами вид заходів забезпечення позову є неспівмірним із вказаними позовними вимогами. І позивачами не доведено, що невжиття запропонованого заходу забезпечення у подальшому може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі.
Схожих висновків дійшов і Верховний Суд в ухвалі від 29 січня 2026 року у справі № 754/7696/25 (провадження № 61-557ск26), в постанові від 07 червня 2022 року у справі № 127/25378/21, ухвалі від 14 липня 2023 року у справі № 2-26/11 (провадження № 61-10219ск23).
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 381, 389, 390 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуюча: О.О. Томин
Судді: В.М. Луганська
О.В. Пнівчук