Провадження № 22-ц/803/4690/26 Справа № 204/7988/25 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
07 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 грудня 2025 року,-
29 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач посилається на те, що 12 лютого 2021 року первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №939409890 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.
Первісний кредитор перерахував грошові кошти у сумі 5500,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідач не виконував зобов'язання щодо повернення кредиту, що призвело до виникнення заборгованості.
28 листопада 2018 року клієнт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та фактор ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався згідно додаткових угод. За цим договором первісний кредитор відступив право вимоги до відповідача за кредитним договором на користь ТОВ «Таліон плюс».
Згідно з договором факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року право вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».
06 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №939409890 від 12 лютого 2021 року у загальному розмірі 18628,50 грн, у тому числі: заборгованість по кредиту - 5500,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 13128,50 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 грудня 2025 року у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
11.02.2026 року надійшла апеляційна скарга ТОВ «Юніт Капітал», в якій ставиться вимога про скасування рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24.12.2025 року по справі №204/7988/25 та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача судових витрат, у тому числі на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що кожна із сторін договорів факторингу на всіх етапах переходу прав вимоги дотрималася вимог цивільного законодавства та спеціальних норм законодавства про фінансові послуги. Істотні умови договорів факторингу зазначені у тексті договорів та деталізовані у реєстрах прав вимоги до них, які є їх невід'ємними частинами, що свідчить про належність та законність укладених правочинів.
Подані позивачем договори факторингу, протоколи погодження та витяги з реєстру прав вимоги самі по собі є достатніми для підтвердження заявлених вимог. Акти звірки, у свою чергу, виконують допоміжну функцію та додатково підтверджують сплату суми фінансування фактором клієнту, що свідчить про послідовність та узгодженість правової позиції позивача.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 18628,50 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
12 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №939409890 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора на суму 5500,00 грн зі сплатою процентів строком на 20 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника, дата повернення - 04.03.2021 року (13-15зв).
За платіжного доручення від 12.02.2021 року та довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (сформовано 05.06.2023) вбачається, що ОСОБА_1 на підставі договору №939409890 від 12.02.2021 року надано кредит в сумі 5500,00 грн строком на 20 днів, з процентною ставкою 1,70% в день, який перераховано на платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с.32).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань станом на 06.04.2021 року виникла заборгованість у загальному розмірі 11544,50 грн, у тому числі: заборгованість по кредиту - 5500,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6044,50 грн (а.с.78-78зв).
28 листопада 2018 року клієнт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та фактор ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, при цьому інші умови договору залишаються без змін. 31.12.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено додаткову угоду №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, яка продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. 31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. 31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії (а.с. 41-53).
Згідно з розрахунком, наданим ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача за кредитним договором №939409890 становить 18628,50 грн, у тому числі: заборгованість по кредиту - 5500,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 13128,50 грн (а.с. 79-79зв).
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії договору закінчується 04.08.2021 року. 03.08.2021 року сторони уклали додаткову угоду № 2, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року, при цьому інші умови договору залишаються без змін. 30.12.2022 року сторони уклали додаткову угоду № 3, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30.12.2024 року, при цьому інші умови договору залишаються без змін (а.с. 57-62).
04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю, за яким до позивачу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги .
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 04.06.2025 року за роговором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18628,50 грн (а.с. 71-72).
Відповідно до виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, наданим ТОВ «Юніт Капітал», за період з 04.06.2025 року по 25.06.2025 року, заборгованість становить 18628,50 грн, з яких: 5500,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 13128,50 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 80).
В постанові від 18.10.2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012).
Проте позивачем не надано таких первинних документів (платіжних інструкцій, меморіального ордеру, виписки з банківських рахунків, звітність тощо), з яких можливо достеменно встановити перерахування коштів від ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як оплату за договором факторингу, та як наслідок встановити факт виконання фінансових зобов'язань однієї із сторін правочину.
Оцінюючи надані позивачем акт звірки розрахунків станом на 31.12.2022 року зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимог №128 від 06.04.2021 року за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (а.с. 56) та протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимог №128 від 06.04.2021 року (а.с. 56зв), суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказані вище документи є неналежними та недопустимими доказами, наданими на підтвердження факту здійснення оплати за договором факторингу та виконання умов договору факторингу.
Також суд першої інстанції зазначав, що складення відповідного акта та протоколу не передбачено умовами договору факторингу, укладеного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» від 28.11.2018 року №28/1118-01, їх форма також не затверджена відповідними додатками до цього договору.
Окрім цього, суд першої інстанції оцінив наданий реєстр прав вимог №128 від 06.04.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 54-55), з точки зору його належності, достатності, допустимості та достовірності.
Судом першої інстанції було встановлено, що даний реєстр складається з трьох окремих аркушів кожен, на другому з яких міститься інформація лише стосовно переходу прав вимог за договором, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 . Перелік інших боржників у наданому реєстрі відсутній.
Суд першої інстанції не прийняв наведений вище реєстр прав вимог як доказ на підтвердження переходу прав вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки його форма та зміст не відповідає вимогам до таких реєстрів (має містити повний перелік кредитних договорів, боржників та інформації про заборгованості, які передаються). Такому змісту та формі може відповідати витяг з реєстру прав вимог, а не сам реєстр прав вимог (реєстр боржників). Позивач вказує у позовній заяві, що надає витяг з реєстру прав вимог, проте фактично втручається у цілісність реєстру прав вимог.
Вказане викликало у суду першої інстанції обґрунтовані сумніви у достовірності складеного реєстру прав вимог, відомостей, які у ньому містяться.
Аналогічні реєстри прав вимог надані до договорів факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (від 05.08.2020 року №05/0820-01), між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» (від 04.06.2025 року №04/06/25-Ю) (а.с. 63-64, 71-72).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до відповідача без задоволення про у зв'язку з їх необґрунтованістю.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.
До позовної заяви не додано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс».
Отже не підтверджено здійснення оплати за відступлене право вимоги на кожному етапі цього відступлення.
У постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження №12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
У пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі №910/8115/19 (910/13492/21), провадження №12-42гс22, зазначено, що договір факторингу є змішаним договором, який обов'язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.
Тож обов'язковим елементом договору купівлі-продажу є передача покупцем грошей продавцю.
Таким чином право вимоги набувається фактором з моменту оплати клієнту, який відступає право вимоги.
Позивачем не надано всіх належних доказів набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №939409890 від 12 лютого 2021 року.
При таких обставинах висновки суду першої інстанції про відсутність доказів для задоволення позовних вимог логічні та підтверджені матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» залишити без задоволення.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: