ПОСТАНОВА[1]
02 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М. за участі захисника Ткаленко Анни Володимирівни, розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року, -
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 02.11.2025 року о 22 год. 19 хв. за адресою м. Київ, вул. Івана Мазепи, 4, керувала автомобілем «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер 6820, що підтверджується тестом № 4254, результат склав 0,79 % проміле,тобто ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9А ПДР України, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року, захисник Ткаленко А.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт обґрунтовує свої доводи тим, що висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у порушення п. 2.9А ПДР України не відповідають фактичним обставинам, оскільки не знайшли свого підтвердження дослідженими доказами. На переконання апелянта протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, а тому посилання на нього судом першої інстанції є необґрунтованим, з огляду на те, що в даному протоколі не зазначено ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Крім того, технічний прилад «Драгер 6820» згідно чеку тестування калібрувався останній раз 15.11.2024, тобто мало місце прострочення його калібрування, а відтак дані технічного приладу «Драгер» не можуть бути прийняті за основу виявлення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 подала клопотання про проведення судового засідання за її відсутності, яка повідомлена належним чином про дату та час судового засідання.
Заслухавши доповідь судді, захисника Ткаленко А.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, зібрані в адміністративних матеріалах, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 501649 від 02.11.2025, ОСОБА_1 02.11.2025 року о 22 год. 19 хв. за адресою м. Київ, вул. Івана Мазепи, 4, керувала автомобілем «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер 6820, що підтверджується тестом № 4254, результат склав 0,79 % проміле,тобто ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9А ПДР України, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі, узгоджуються із фактичними обставинами, зафіксованими на відеозаписі: ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 ; працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 її процесуальні права, у тому числі і право на захист; ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» 6820 з дотриманням положень Закону; результат огляду склав 0,79 %, з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодилася та не висловлювала заперечень щодо нього.
Досліджені апеляційним судом докази є належними доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом - необгрутновані, позаяк вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Доводи захисника щодо правових підстав та належного використання органами Національної поліції технічного приладу «Драгер» 6820, належить вирішувати у порядку відповідного судочинства, предметом якого вони є.
Відсутність у протоколі ознак алкогольного сп'яніння не є підставою визнання протоколу таким, що не відповідає ст. 256 КУпАП, водночас на відео зафіксовано, що ознаки сп'яніння, як і підстави зупинки транспортного засобу, водієві повідомлялися працівниками поліції на місці зупинки.
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника Ткаленко Анни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О. М. Сітайло
Справа № 33/824/1140/2026 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Гридасова А.М.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.