Справа № 33/824/236/2026 Головуючий суддя у суді першої інстанції: Дубановська І.Д.
09 лютого 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., перевіривши матеріали справи №33/824/236/2026 про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2023 року,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2023 року, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Водночас ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що отримав копію оскаржуваної постанови 10 липня 2025 року. З огляду на необхідність ознайомлення зі змістом постанови з метою підготовлення апеляційної скарги, строк на апеляційне оскарження, на думку апелянта, пропущений з поважних причин.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області винесена 03 жовтня 2023 року.
Апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 подав 21 липня 2025 року (згідно підпису на апеляційній скарзі), тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження постанови суду в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив про те, що судове засідання суду першої інстанції відбулося за його відсутності; копії оскаржуваної постанови йому надіслано не було, а про її наявність ОСОБА_1 дізнався лише 10.07.2025 року через свого захисника шляхом ознайомлення через підсистему «Електронний суд», а тому він був позбавлений можливості оскаржити вчасно постанову суду першої інстанції.
Однак, в адміністративних матеріалах наявні повістки від 04.08.2023 року та 16.08.2023 року про час та місце судового засідання, а також супровідний лист від 16.11.2023 року про направлення ОСОБА_1 копії постанови за адресою, вказаною ОСОБА_1 у протоколі.
Тобто, суд першої інстанції належним чином двічі викликав ОСОБА_1 до суду для участі у розгляді адміністративних матеріалів, а також відповідно ст. 285 КУпАП направив йому копію судового рішення.
Як повістки, так і копію рішення було надіслано ОСОБА_1 на адресу, вказану у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №292928 від 22.07.2023 року щодо ОСОБА_1 , який ним підписаний. Будь-які інші дані, за якими можна було би повідомити ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.
Крім того, та обставина, що ОСОБА_1 , який був обізнаний про наявність щодо нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП і протягом такого тривалого часу (03.10.2023 - 21.07.2025) не цікавився,- свідчить про недобросовісне користування своїми процесуальними правами.
Відтак, твердження апелянта, наведені у клопотанні, є необґрунтованими.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить обставин на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2023 року.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип re judicata (принцип юридичної визначеності) (рішення у справі «Пономарьов проти України», заява №3236/03, п.41, від 03.04.2008 року; рішення у справі «Устименко проти України», заява №32053/13, п.47, від 29.10.2015 року).
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші).
З огляду на рішення Європейського Суду, обставини, на які посилається апелянт, не є такими, що можуть бути безумовними підставами для поновлення строку.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Оскільки доказів, які підтверджували би поважність пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення апелянтом не надано, а обставини, на які він посилається, не є такими, що об'єктивно унеможливили оскарження рішення суду першої інстанції, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу із доданими до неї документами повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.М. Сітайло