ПОСТАНОВА[1]
09 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М.,розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2025 року, -
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2024 року, о 00 год. 50 хв, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Мічуріна, 44 в с. Гатне, перебуваючи в стані алкогольного сп'ягніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, проба позитивна, результат 1,67% проміле, тест № 1134. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2025 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вважає, що дана постанова є необґрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм; адміністративні матеріали не містять доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом; стверджував, за кермом автомобіля не перебував, а знаходився в ньому у якості пасажира.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Моценка О.В. та самого ОСОБА_1 які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, зібрані в адміністративних матеріалах, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 173192 від 14.11.2024 року, водій ОСОБА_1 14.11.2024 року, о 00 год. 50 хв, керував автомобілем Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Мічуріна, 44 в с. Гатне, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, проба позитивна, результат 1,67% проміле, тест № 1134. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Обставини, викладені у протоколі, узгоджуються із обставинами, зафіксованими на відеозаписі з бодікамери, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager 6820,результат 1,67% проміле.
Доводи апелянта у тій частині, що він не керував транспортним засобом, спростовуються дослідженими судом доказами у своїй сукупності.
Зокрема, зміст спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , який на місці не заперечував, що керував транспортним засобом, вину визнав - вказують на те, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 , у якого працівники поліції вбачали ознаки алкогольного сп'яніння, про які вказували в протоколі.
Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції у цій частині адміністративні матеріали не містять і апелянтом не вказано.
Досліджені апеляційним судом докази є належними доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
На відеозаписі зафіксовано достатній обсяг інформації щодо фактичних обставин, які дають підстави дійти висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ч. 1 ст. 130 КУпАП України за критерієм «поза розумним сумнівом».
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Також апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О. М. Сітайло
Справа № 33/824/150/2026 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Патієвич А.Б.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.