Унікальний номер справи № 759/14764/25 Головуючий у суді першої інстанції - Журибеда О.М.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5808/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
26 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Тальчук Поліною Іллівною на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank».
Позов мотивовано тим, що «Monobank» це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні Банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці.
Починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником Банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта с паспортом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту, надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним безпосередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
05.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 05.01.2018. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 160 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Всупереч умовам договору відповідач неналежним чином виконував покладені на нього обов'язки, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 05.03.2025 становить 366 563, 04 грн, у тому числі загальний залишок за наданим кредитом (тілом кредиту) 366 563, 04 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».
Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.01.2018 у розмірі 366 563, 04 грн, а також судовий збір у розмірі 5498, 45 грн.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank», від. 05.01.2018 у розмірі 366 563,04 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 5498,45 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом матеріальних норм права, просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази існування у нього заборгованості у нарахованому банком розмірі, оскільки ОСОБА_1 не підписував Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», а сама анкета-заявка не містить істотної умови кредитного договору - відсоткової ставки, тому, на думку апелянта, банк не мав права нараховувати відсотки.
Також не погоджується із розрахунком боргу.
Вказує, що загальна сума заборгованості, яку банк просить стягнути з Відповідача, становить 366 563,04 грн. Загалом по рахунку позичальником було здійснено видаткових операцій (знято) на 1 086 501,00 грн. Позичальником було внесено на картку кошти в розмірі 941 925,00грн.
Таким чином, різниця між знятими та погашеними сумами становить 144 576,00 грн, що, фактично, і є тілом кредиту.
Вважає, що з відповідача списано відсотки у розмірі 227 487,77 грн, які не були передбачені умовами договору.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
У судовому засіданні в апеляційному суді взяла участь представниця відповідача ОСОБА_1 адвокат Тальчук П.І., яка підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її з викладених підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Встановлено, що 05.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.01.2018 року.
У пункті 2, підписаної відповідачем при відкритті банківського рахунку Анкети-заяви, споживач банківських послуг (Клієнт) погоджується, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
В п. 3 Анкети-заяви Відповідач підтвердив, що підписанням цього Договору він підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку.
Також відповідач підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку (пункт 9 анкети-заяви).
Відповідно Анкети-заяви відповідач просить встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Повідомлення про зміну дозволеного кредитного ліміту банк надсилає клієнту у мобільний додаток.
У пункті 6 анкети-заяви зазначено, що відповідач просить вважати його власноручний підпис або його аналоги (у тому числі його удосконалений електронний підпис далі УЕП) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками які відкритті або будуть відкритті йому в Банку. Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або Банком з використанням простого електронного підпису або УЕП.
Згідно з пунктом 11 Анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 10 анкети-заяви відповідач надав право АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком.
В обґрунтування позовних вимог Банк надав витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank, затверджені рішенням Правління АТ «Універсал Банк» протокол №46 від 27.12.2017, витяг з тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту картки monobank, розрахунок заборгованості, деталізовану виписку по рахунку, довідку про встановлення розміру кредитного ліміту, довідку про наявність рахунку.
Окрім цього в позовній заяві наведене посилання на офіційний інтернет ресурс АТ «Універсал Банк», а саме https://www.monobank.ua/terms, де у вільному доступу опубліковані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк»» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank.
Відповідно до довідки про наявність рахунку від 05.03.2025, наданої позивачем до позовної заяви, відповідачу ОСОБА_1 було відкрито рахунок за карткою № НОМЕР_2 , тип рахунку чорна картка, статус картки - активна до 12/24.
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» від 05.03.2025 про розмір встановленого кредитного ліміту за карткою № НОМЕР_2 , первісно (з 05.01.2018) кредитний ліміт відповідачу був встановлений в розмірі 33000 грн. У подальшому кредитний ліміт був збільшений та зменшений: 17.01.2018 до 38000 грн, з 21.02.2018 до 80000 грн, 27.03.2018 - 1000, 00 грн, з 27.03.2018 до 10000, 00 грн, 31.05.2018 - 4000,00 грн, з 27.07.2018 до 80000,00 грн, з 15.06.2020 року - 130000,00 грн, з 15.12.2020 року 160000,00 грн.
Отже, на підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № № НОМЕР_2 .
Таким чином, АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
З наданого Банком розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 05.03.2025 ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 05.01.2018 у розмірі 366 563, 04 грн, яка складається з тіла кредиту.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом положення ст. 626 ЦК України договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх обов'язків по сплаті кредиту, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення заборгованості у визначеному позивачем розмірі, за тілом кредиту та за відсотками, обов'язковість сплати яких позичальником передбачена положеннями договору та нормами цивільного законодавства.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності погодження сторонами усіх істотних умов договору, зокрема, розміру та порядку сплати відсотків за кредитними коштами, та існування заборгованості у нарахованому позивачем розмірі колегією суддів відхиляються.
Так, згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В даному випадку форма та порядок укладання договору відбулось у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети та паспорту споживчого кредиту «Картка monobank» шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).
Судом першої інсанції встановлено, що існує певний механізм реєстрації та отримання банківських послуг, який включає в себе поетапні дії клієнта (позичальника) з метою отримання банківських послуг: завантаження на свій мобільний пристрій застосунку Monobank; ознайомлення з актуальними Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту; зазначення клієнтом свого мобільного номеру телефону, на який буде направлено ОТР-пароль, введення якого є підтвердженням факту ознайомлення з актуальними Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту; завантаження клієнтом скан-копії свого паспорта та РНОКПП в мобільний додаток з метою попередньої ідентифікації; здійснення верифікації клієнта співробітником банку; підписання сторонами Анкети-заяви. При цьому зазначається, що мобільний застосунок не переходить на наступний етап реєстрації без ознайомлення клієнта з актуальними Умовами та правилами.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
У свою чергу, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та, у розумінні статей 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики з визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов'язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору. Такі отримані Відповідачем у мобільному додатку Умови і правила надання банківських послуг, що скріплено його підписом у Анкеті-заяві, разом із Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, складають дійсний правочин між сторонами у справі.
За положеннями ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» - кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність підпису Боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифів за карткою Моноbанк, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту «Карта mопоbаnк» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Правова природа договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Договір є обов'язковим для виконання.
Підписанням анкети - заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів звертає увагу, що у межах даної цивільної справи, відповідач ОСОБА_1 , підписавши договір, не лише отримав кредитні кошти, а і систематично користувався наданим банком кредитом, вносячи кошти на його погашення, в тому числі, і на погашення відсотків за користування кредитними коштами, тим самим висловлюючи свою згоду із запропонованими банком умовами щодо нарахування та сплати таких відсотків.
Окрім того, оскільки умови укладеного кредитного договору відповідачем у встановленому порядку не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов'язковості виконання договору.
Апеляційний суд також зауважує, що відповідач не заперечує факт укладення договору з позивачем, отримання картки та використання кредитних коштів, однак, оспорює суму боргу.
Суд відхиляє розрахунок боргу, виконаний відповідачем, оскільки цей розрахунок ґрунтується винятково на арифметичній різниці між фактично витраченими та повернутими на рахунок коштами, однак, не ураховує необхідність нарахування та сплати відсотків за користування кредитними коштами, відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до його незгоди з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов'язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку наявним у справі доказам.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Тальчук Поліною Іллівною залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 31 березня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома