Суддя Ритов Я. М.
Справа № 644/11979/25
Провадження № 2/644/859/26
06.04.2026
06 квітня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого судді Ритова Я.М.,
за участю секретаря Швайка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Адвокат Климович Тетяна Дмитрівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила розірвати шлюб, який зареєстрований 03.07.2021 року. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 03.07.2021 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем та мають від шлюбу неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння щодо побудови гармонійних сімейних відносин, відсутність бачення подальшого спільного проживання. Фактично шлюбні відносини між ними припинені і вони проживають окремо. Примирення між ними не можливе.
Ухвалою судді від 16 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, під час подання позову просила провести розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить їх задовольнити. Справу просить розглянути у його відсутність.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 03 липня 2021 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.07.2021 року, виданого 03 липня 2021 року Шевченківським районним відділом ДРАЦС Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків), актовий запис № 31, мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Позивачем зазначено, що спільне життя у них не склалося. Між ними немає взаєморозуміння щодо побудови гармонійних сімейних відносин, відсутнє спільне бачення подальшого спільного проживання. Фактично шлюбні відносини припинені і вони проживають окремо. Примирення між ними не можливе.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України та відповідно до ст. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідачем доказів в спростування позиції позивача, викладених обставин та наданих доказів в обґрунтування вимог позовної заяви, суду не надано, своїм правом приймати участь при розгляді справи та надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що сторони сумісного господарства не ведуть, примирення не можливо, сімейно-шлюбні відносини остаточно припинені, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, шлюб між сторонами повинен бути розірваний.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У відповідності до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного, ст.ст. 55, 105, 110, 112, 114 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 13, 15, 16, 76-78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований 03 липня 2021 року Шевченківським районним відділом ДРАЦС Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків), актовий запис № 31 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору в розмірі 484,48 грн., сплаченого 08.12.2025 року за квитанцією № 7424-1729-4563-1596.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Суддя Я.М. Ритов