Справа № 629/2787/26
Провадження № 2/629/1388/26
07.04.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши матеріали справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.10.2020 у розмірі 57135,99 грн. та судові витрати в розмірі 2662,40 грн., обґрунтовуючи тим, що відповідач не виконував в повному обсязі умови договору та допустив утворення заборгованості, яку в добровільному порядку не погашає.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
На виконання вимог ч.8 ст. 187 ЦПК України, судом був направлений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача - ОСОБА_1 .
Згідно з наданою інформацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, згідно відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, зареєстроване фактичне місце перебування відповідача значиться за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної підсудності Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
За загальними правилами підсудності справ, визначеними ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином підсудність щодо фізичної особи встановлюється за зареєстрованим місцем проживання чи перебування фізичної особи відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», а щодо юридичної особи визначається за її місцем знаходження відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
У ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Разом з тим, як убачається з висновку Верховного Суду у Постанові від 14.08.2024 р. у справі № 607/5535/22 особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з ч.1 ст.5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону. У постанові від 29.07.2019 р. у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно з ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Аналогічні висновки щодо зареєстрованого місця перебування особи за місцем взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи наведені в постановах Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 297/2195/22 та від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22.
Отже, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання відповідача знаходиться на території, на яку не поширюється територіальна юрисдикція Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене, та враховуючи, що дана справа не підсудна Лозівському міськрайонному суду Харківської області, суд доходить висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю на розгляд до Золочівського районного суду Львівської області.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187 ЦПК України, суддя,
постановив:
Матеріали справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передати на розгляд до Золочівського районного суду Львівської області (вулиця Січових Стрільців, 24, м.Золочів, Львівська область, 80700).
Копію ухвали направити позивачу.
Справу передати до Золочівського районного суду Львівської області не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання (складення) суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО