Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/624/2026 Справа № 641/3131/26
07 квітня 2026 року Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221150000343 від 05.04.2026, відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, українця, розлученого, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «капітан», який обіймає посаду командира батареї перехоплювачів безпілотних літальних апаратів військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил Збройних Сил України, призваного 15.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 , без зареєстрованого місця проживання в Україні, останнє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України,-
Старший слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 звернулась до суду у кримінальному провадженні № 12026221150000343 від 05.04.2026 року з вищевказаним клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, без визначення розміру суми застави.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 658 від 28 серпня 2025 року капітану ОСОБА_5 присвоєно військове звання «капітан», у зв'язку з чим його призначено на посаду командира батареї перехоплювачів безпілотних літальних апаратів військової частини НОМЕР_1 ЗСУ, вважати таким, що з моменту призначення справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
05 квітня 2026 року приблизно о 17 годині 36 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 2-А, а саме біля кіоску «Аттіка», будучи у стані алкогольного сп'яніння, маючи при собі предмет, заздалегідь підготовлений та пристосований для спричинення тілесних ушкоджень - піротехнічний виріб (страйкбольну гранату) «ПІРО-5», яка йому не належить, діючи умисно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпідставно, нахабно та зневажливо ставлячись до існуючих у суспільстві правил поведінки і моральності, усвідомлюючи своє перебування у громадському місці, демонструючи явну неповагу до оточуючих, ігноруючи присутніх осіб, здійснив кидок зазначеного предмета у віконце кіоску «Аттіка», предмета, зовні схожого на гранату, який після цього спрацював, спричинивши гучний вибух, тобто використав предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, чим створив реальну небезпеку для життя та здоров'я оточуючих осіб, таким чином, капітан ОСОБА_5 за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
06.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, дослідженими в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме: протоколами допитів свідків у кримінальному провадженні; іншими матеріалами досудового розслідування, які містять дані, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України.
Також, слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На думку слідчого, застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки вважає, що підозрюваний може вийти під заставу та в подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Підозрюваний та його захисник, у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, зазначали про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, оскільки учбова граната, яку останній застосував, не відноситься до холодної та вогнепальної зброї.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання слідчого, приходить до висновку, що таке клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 06.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Так, визначаючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить із того, що обґрунтована підозра це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства", "Лабіта проти Італії","Мюррей проти Сполученого Королівства", "Ільгар Маммадов проти Азербайджану", "Нечипорукі Йонкалопроти України", термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей», які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Тож на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується насамперед:
- завою про вчинення кримінального правопорушення та показами потерпілої ОСОБА_8 , яка зазначила, що вона працює в «ТОВ ТОРІНО АТТІКА», що розташоване за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 2-А, на посаді продавця. 05 квітня 2026 року, приблизно о 17:30 год., перебуваючи на робочому, до кіоску підійшов чоловік віком приблизно 45-50 років, одягнений у військову форму, який за зовнішніми ознаками перебував у стані алкогольного сп'яніння. Вказана особа постукала у вікно кіоску та висловила прохання надати «щось дороге». У відповідь вона повідомила, що він може самостійно ознайомитися з асортиментом товару та обрати необхідне. Після цього чоловік почав поводитися агресивно, висловлював погрози. З метою уникнення конфлікту вона зачинила віконце кіоску, після чого вказана особа відійшла.Через декілька хвилин потерпіла почула повторні гучні удари у вікно кіоску, а також спроби його пошкодження. У подальшому, відкривши віконне та відхилившись у сторону, побачила, як цей чоловік, що був напередодні, закинув у приміщення предмет, зовні схожий на гранату, після чого одразу стався вибух. Потерпіла на момент події не було відомо, що вказана граната є страйкбольною та сприйняла її як справжній вибуховий пристрій та реально побоювалась за своє життя та здоров'я;
- протоколом огляду місця події, згідно якого 05 квітня 2026 року, за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 2-А, було виявлено та вилучено фрагменти та уламки від страйкбольної гранати Піро-5;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , згідно якого останній фактично підтвердив, що він кинув учбову гранату до кіоску, де перебувала потерпіла.
Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Слідчий суддя звертає увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови»).
При цьому серйозність покарання є істотною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Крім того, ЄСПЛу своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» зазначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув'язнення принаймні протягом певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, в будь-якому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок вчинення злочину. Цей фактор можна вважати виправданим та необхідним якщо наявні підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок або якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою.
В контексті цього слідчий суддя вважає, що про вагомість ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та вчинення нового кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, свідчить те, що ОСОБА_5 небезпідставно підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній із метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, дійсно може вдатися до відповідних дій.
Окрім тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, не має зареєстрованого місця проживання та постійного місця проживання в України.
Суд не приймає до уваги посилання сторони захисту щодо невірної кваліфікації кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_5 , а саме: те що учбова граната, яку використав останній не відноситься до вогнепальної зброї, оскільки згідно пред'явленої ОСОБА_5 підозри, останньому інкриміновано вчинення кримінального правопорушення із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, не зможе запобігти установленим ризикам, оскільки підозрюваний не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, що може забезпечити його належну процесуальну поведінку з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що тримання ОСОБА_5 під вартою протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим.
Тому клопотання слідчого можливо задовольнити, застосувавши до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Щодо вимоги органу досудового розслідування про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходи у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення розміру застави, суд вважає що в цій частині клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, Кримінально-процесуальний кодекс України, не передбачає можливість не визначати заставу особам підозрюваним у вчинені злочину передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, всіх інших обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 необхідно визначити розмір застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 99 840 грн. 00 коп. (30 х 3328 грн.).
На переконання слідчого судді, такий розмір застави зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, застосовуючи стосовно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя також вважає за необхідне відповідно до частини 5 статті 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Керуючись ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 19 год.30 хв. 05.04.2026 року.
Строк дії ухвали до 19год.30 хв., 03.06.2026 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99 840 грн. дев'яноста дев'ять тисяч вісімсот сорок ) грн. 00 коп. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, а саме на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, до прокуратури та до Слобідського районного суду м. Харкова за першою вимогою;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки.
Термін дії обов'язків визначити протягом двох місяців з часу звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під-варти внаслідок внесення застави, але в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026221150000343 від 05.04.2026.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків доручити СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя- ОСОБА_1