625/93/26
Провадження № 1-кп/625/9/26
"07" квітня 2026 р. с. Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2026 року за №12026221050000069, щодо обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шелестове Коломацького району Харківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого на посаді старшого монтажника - лінійного зв'язку ТОВ НПК «ХОМНЕТ», за правилами, визначеними ст. 89 КК України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 382 КК України,
Згідно постанови, винесеної Коломацьким районним судом Харківської області 18 лютого 2025 року у справі №625/32/25, яка набрала законної сили 03 березня 2025 року, ОСОБА_4 судом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього судом накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не зважаючи на це, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим із вказаною вище постановою суду, знаючи, що його позбавлено права керувати транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати постанову Коломацького районного суду Харківської області, винесену 18 лютого 2025 року, яка набрала законної сили, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, приписами якої визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання, а також ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо умисного невиконання постанови суду за таких обставин.
Так, ОСОБА_4 , будучи притягнутим 18 лютого 2025 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 07 грудня 2025 року об 11 годині 00 хвилин поблизу будинка № 42 по вулиці Шевченка в селі Шелестове Богодухівського району Харківської області у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем «ВАЗ - 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 . Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора «ДРАГЕР ARBL-0778», результат огляду - 0,80 ‰. Вказаними діями ОСОБА_4 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
Згідно постанови, винесеної Коломацьким районним судом Харківської області 09 березня 2026 року у справі №625/431/25, ОСОБА_4 судом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченао ч. 2 ст. 130 КУпАП, і на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю та пояснив, що він, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, дійсно керував автомобілем «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , за вказаних в обвинувальному акті обставин. Водночас, обвинувачений щиро розкаявся.
Таким чином, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку, визначеному ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого та інших матеріалів, що стосуються речових доказів і судових витрат по справі.
На виконання вимог ч.3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити визнані ними обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину і вчинене ним протиправне діяння кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
За результатами дослідження матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 з'ясовано, що він за правилами, визначеними ст. 89 КК України, раніше не судимий, як військовозобов'язаний на обліку не перебуває , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений, працює на посаді старшого монтажника - лінійного зв'язку ТОВ НПК «ХОМНЕТ».
У відповідності із ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання для ОСОБА_5 , відсутні.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є не тяжким злочином, відношення обвинуваченого до скоєного, наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обставини, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, у зв'язку із чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, у частині другій статті 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року (справа № 298/95/16).
Обставин, які б свідчили, що призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, у виді штрафу буде недостатнім для досягнення цілей покарання, прокурором не доведено, тим паче, що на призначенні саме вказаного виду покарання наполіг прокурор.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
За правилами, визначеними п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази мають залишатися в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Питання розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні судом не вирішувалося з огляду на їх відсутність.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 126, 349, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Речові докази: 1) копії адміністративних справ щодо притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених: за ч.1 ст. 130 КУпАП - справа №625/32/25 (провадження №3/625/20/25), з копіями наявних відеофайлів в справі №625/32/25 (провадження №3/625/20/25) та за ч.2 ст. 130 КУпАП - справа №625/431/25 ( провадження №3/625/3/26), з копіями наявних відеофайлів в справі №625/431/25 ( провадження №3/625/3/26), які приєднані до матеріалів кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження; 2) копії: графіку несення служби особовим складом СРПП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 19 січня 2025 року та 07 грудня 2025 року; журналу книги нарядів ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 19 січня 2025 року та 07 грудня 2025 року; журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 19 січня 2025 року та 07 грудня 2025 року; журналу виїздів та повернення транспортних засобів ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 19 січня 2025 року та 07 грудня 2025 року; журналу обліку інструктажів водіїв ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 19 січня 2025 року та 07 грудня 2025 року; функціональних обов'язків працівників СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, а саме: інспектора СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 та поліцейського СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 ; журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації за 19 січня 2025 року та 17 грудня 2025 року, які приєднані до матеріалів кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільними відповідно до положень ч.3 ст. 349 КК України.
В іншій частині вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Коломацький районний суд Харківської області.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1