Справа № 953/10590/24
н/п 1-кс/953/1728/26
"02" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі власника майна - ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання власника майна ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області у кримінальному провадженні №22024220000001108 від 23.10.2024 року, -
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №22024220000001108 від 23.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч. 2,3 ст. 369-2, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч.1 ст. 332, ч.2 ст. 366 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області.
В обґрунтування клопотання зазначає, що в ході обшуку 10.09.2025, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області за адресою: м. Харків, вул. Нескорених, 46, кв. 24, вилучено наступне майно:
- мобільний телефон iPhone 16 Pro, imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 із паролем НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон iPhone 11 Pro, imei: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 без сім-карти із паролем НОМЕР_4 ;
- ноутбук ASUS G513 s/n M5NRKD003122216 із зарядним пристроєм, вищевказані речі належать цивільному чоловіку ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .
Крім того, в ході обшуку вилучено грошові кошти в загальній сумі 7900 доларів США, 2400 Євро та 56 500 гривень, частина яких, а саме 6000 доларів США та 2400 Євро є власністю ОСОБА_3 .
Зазначає, що грошові кошти не були предметом відшукання, слідчим суддею Харківського районного суду не було надано дозвіл на їх пошук та вилучення.
Вважає ухвалу про накладення арешту на майно такою, що підлягає частковому скасуванню, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю відомостей суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою розгляду, ігнорування практики ЄСПЛ, тому що ухвала про накладення арешту ґрунтується на припущеннях, довільному тлумаченні КПК Україні, без посування на докази, також зазначенням тих фактів які не відповідають дійсності.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заперечує проти задоволення клопотання.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 підтримали доводи клопотання, зазначили, що грошові кошти належать ОСОБА_3 та арешт на них накладено безпідставно.
Дослідивши всі надані до суду матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 569/8761/15-к (провадження № 13-44кс18), обов'язок доведення наявності або відсутності підстав для подальшого арешту майна покладається на сторону кримінального провадження, яка ініціює питання про скасування або продовження арешту.
Так, вказана правова позиція підтверджує, що скасування арешту можливе лише за умови належного обґрунтування та надання доказів того, що арешт втратив своє процесуальне значення, зокрема більше не є необхідним для досягнення цілей, передбачених частиною другою статті 170 КПК України.
Отже, у кримінальному провадженні майно перебуває під арештом до його скасування. При цьому, слідчий суддя вправі скасувати арешт тільки з підстав того, що арешт було накладено необґрунтовано або у подальшому у його застосуванні відпала потреба.
ОСОБА_3 та її представник не надали жодних доказів на підтвердження обставин, на які вони посилались в судовому засіданні, як на підставу для скасування арешту майна. Зокрема не було надано доказів про те, що вказане майно взагалі вилучалось, доказів накладення арешту відповідну ухвалу про арешт майна, протокол обшуку, те, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
При цьому, матеріали клопотання не містять будь-яких письмових доказів щодо кримінального провадження, в межах якого накладено арешт на відповідне майно, що крім іншого унеможливлює належне визначення територіальної юрисдикції при розгляді даного клопотання.
Окрім усних тверджень ОСОБА_3 та її представника до клопотання ОСОБА_3 залучені: документи про повноваження представника - адвоката ОСОБА_4 , довідка про доходи ОСОБА_3 , довідка з АТ КБ "Приватбанк" про рух коштів на банківському рахунку ОСОБА_3 . Будь-яких документів, що мають відношення до вилучених грошових коштів та накладення на них арешту, підстав для його скасування заявником та її представником не надано.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що необгрунтованість, безпідставність накладення арешту на майно повинно оскаржуватися в апеляційному порядку щодо ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.
З залучених до клопотання матеріалів не вбачається чи використала ОСОБА_3 право на оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, чи була вона залучена як 3-я особа щодо майна якої вирішується питання про арешт майна.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання є передчасним та відсутні підстави визначені статтею 174 КПК України, для скасування арешту майна, тому клопотання не підлягає задоволенню. Вказане не позбавляє заявника у разі наявності обґрунтованих підстав звертатись до слідчого судді чи суду повторно з клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України станом на теперішній час відсутні підстави для скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 28, 107, 174, 309, 372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області у кримінальному провадженні №22024220000001108 від 23.10.2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 07 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1