Справа № 626/2920/25
№2/952/40/26
02.04.2026 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Яценка Є.І.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Зачепилівка Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
До суду надійшов позов ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 219382 від 20.03.2021 в розмірі 25 175,00 грн., а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 423,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 20.03.2021 між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір позики № 219382, за яким останньому надано в кредит грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн.. Відповідач належним чином не виконував зобов'язання за договором позики, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 25 175,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - заборгованість за позикою; 20 175,00 грн. - заборгованість по процентам за користування позикою.
Ухвалою судді від 29.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (без виклику). У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
У відзиві на позов представник відповідача Підодвірний Т.І. проти задоволення позову ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» заперечує, вказує, що договір, про який йдеться у позовній заяві, ОСОБА_1 не укладав та не підписував, ні сам договір позики, ні паспорт позики як шляхом використання одноразового ідентифікатора, так і в будь-який інший спосіб, в інформаційно-телекомунікаційних системах не реєструвався, жодних взаємовідносин з ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» не мав. Також вказує, що грошових коштів від ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» відповідач не отримував, а лист ТОВ ФК «ЕЛАЄНС» про перерахування на його рахунок коштів в сумі 5 000,00 грн. не може слугувати доказом, оскільки не є розрахунковим та первинним фінансовим документом. Крім того, зазначає, що проценти за користування позикою нараховані поза межами строку кредитування безпідставно. Договором позики № 219382 від 20.03.2021 не передбачено відповідальності боржника згідно ч.2 ст.625 ЦК України у вигляді сплати процентів чи комісії за прострочення виконання грошового зобов'язання, розмір яких встановлено кредитним договором. У зв'язку з не наданням позивачем доказів надання грошових коштів відповідачу у позику, враховуючи нарахування процентів поза межами строку кредитування, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики задоволенню не підлягають.
Від представника позивача Рудзей Ю.В. надійшла відповідь на відзив, в якій висловлено заперечення проти доводів представника відповідача, викладених у відзиві на позов ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ». Представник позивача підтримав раніше висловлену позицію про задоволення позову ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» в повному обсязі. Вказав про безпідставність, на його думку, доводів представника відповідача. Зокрема, зазначив, що алгоритм отримання позики фізичною особою - клієнтом ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» складається з таких етапів: 1) проставлення клієнтом чек-боксу «з умовами договору позики згоден»; 2) підтвердження даних банківської картки; 3) натискання кнопки «Підтвердити заявку»; 4) введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу, що є належним способом акцептування пропозиції ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» укласти електронний договір. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, надісланого на вказаний позичальником номер телефону, договір позики між позичальником і позикодавцем не був би укладеним. Також позивач наголошує на тому, що довідка ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» містить ключові реквізити (платник, отримувач за іменем, дата, сума, номер транзакції) і у сукупності з договором та розрахунком є належним доказом надходження коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджує перерахування коштів, обумовлених договором позики, на рахунок відповідача. Доказів того, що картка, на яку перераховано кошти, не належить йому, або ж доказів того, що відповідна транзакція має інше призначення платежу, відповідач не долучив до поданого відзиву на позов. Також позивач наполягає на правильності та обґрунтованості нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного договору позики. Заборгованість відповідачем у встановлений договором строк не погашено в зв'язку з чим прохав позов задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позову просив проводити розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, проти винесення заочного рішення не заперечував. Разом із позовом подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У відповіді на відзив представник позивача прохав задовольнити позовні вимоги.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, у відзиві на позовну заяву представник відповідача прохав відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних в справі доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.03.2021 ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» уклало з ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі на умовах строковості, поворотності та оплатності договір позики № 219382.
Відповідно до п. 1.1 даного договору позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов'язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк: сума позики 5 000,00 грн. (п.1.5.1 договору); плата за користування позикою у вигляді процентів складає 1,5% (одна ціла п'ять десятих відсотка) в день від початкового розміру позики відповідно пп.1.5.1. договору.
Строк повернення позики (термін платежу): 18 квітня 2021 року (пункт 1.5.3 договору). Згідно пункту 3.1 позичальник зобов'язується повністю повернути позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов'язання, встановлені договором.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься згідно Графіка розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору та розміщується в Особистому кабінеті.
Обчислення строку користування позикою та нарахування процентів за користування позикою за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому проценти за користування позикою нараховуються з дня надання позики позичальнику (перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника) до строку повернення позики, зазначеному в цьому договорі (п. 3.3 договору).
На підставі викладеного судом встановлено, що укладеним сторонами договором нарахування процентів за користування позикою обмежено строком, визначеним у п. 1.5.3 договору, а саме: 18 квітня 2021 року.
Згідно графіку платежів, який є невід'ємною частиною договору позики, відповідач зобов'язався сплатити позивачу за договором заборгованість у загальному розмірі 7 175,00 грн., з яких 5 000,00 грн. сума позики, 2 175,00 грн. - проценти за користування позикою.
Надання ТОВ «ФК «Гелексі» грошових коштів відповідачу на виконання умов Договору позики № 219382 від 20.03.2021 підтверджується листом ТОВ ФК «Елаєнс» за вих. № 219382 від 01.08.2025, яке на підставі Договору №04/08-17-ПК від 04.08.2017 року надавало «ФК «Гелаксі» послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку, згідно якого 20.03.2021 за номером транзакції: 1386101027, номер операції: 387795613, на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , здійснено виплату грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн.
Крім того, надходження 20.03.2021 коштів на платіжку карту № НОМЕР_2 , емітовану в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в сумі 5 000,00 грн, підтверджується довідкою наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на запит суду.
Отже, між сторонами у справі виникли правовідносини, які регулюються главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, сторони погодили умови позики. Договір позики між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 був укладений у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.ст.6, 207, 627-628, ч. 2 ст.639 ЦК України. На підставі цього договору відповідач отримав від позивача кошти позики, тобто позивач виконав свої зобов'язання і надав позику, однак відповідач не в повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання і не повернув позивачу позику та платежі за користування позикою у визначений строк та розмірах, у зв'язку з чим у відповідача й виникла перед позивачем заборгованість. За цих обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, однак частково.
Суд погоджується із аргументами відповідача і вважає необґрунтованими доводи позовної заяви щодо розміру заборгованості по процентам за користування позикою, які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача, у зв'язку із наступним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та у постанові від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 р. по справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.
Із змісту договору позики № 219382 від 20.03.2021 між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 , графіку платежів та паспорту позики вбачається, що термін платежу - 18.04.2021, сума позики - 5 000,00 грн., плата за користування позикою - 2 175,00 грн.
Таким чином, безпосередньо договором (графік платежів) визначено плату за користування позикою, тому нарахування відсотків після визначеного договором терміну платежу після 18.04.2021 суперечить положенням закону і вищезазначеним правовим позиціям Верховного Суду.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за основним боргом в розмірі 5 000 грн. та процентів за користування позикою в розмірі 2 175,00 грн., а всього в сумі 7 175,00 грн.
Згідно положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Гелексі» підлягають частковому задоволенню на 28,5 %, розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно до задоволених відносно нього позовних вимог в розмірі 690,55 грн.
Судові витрати позивача складаються також з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., відповідно, позивачу підлягають до відшкодування судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 425,00 грн. (5 000,00 грн. х 28,5 % = 1 425,00 грн.).
При цьому суд враховує, що заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про їх зменшення до суду від відповідача не надходило.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509,526,527,530,1048,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,77,81,141,259,263-268,354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄРДПОУ 41229318, адреса: 01054, м. Київ, вул. В. Липинського, буд. 10/1) заборгованість за договором позики № 219382 від 20.03.2021 в сумі 7 175,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄРДПОУ 41229318, адреса: 01054, м. Київ, вул. В. Липинського, буд. 10/1) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені судові витрати у справі: судовий збір у розмірі 690,55 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 425,00 грн..
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Є.І. Яценко