справа № 619/687/26
провадження № 2/619/861/26
з питань забезпечення позову
06 квітня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі судді Коваленко Н.В.
розглянув без повідомлення та виклику сторін заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі № 619/687/25
Найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб):
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» місцезнаходження: 01001, місто Київ, вул. Незалежності Майдан, буд.2, офіс 712, код ЄДРПОУ 40274286;
відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суть питання, що вирішується ухвалою.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» через систему «Електронний суд» 04.02.2026 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» заборгованість яка виникла за договором №1354939 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 07.03.2024 у розмірі 9 200,00 грн. ;стягнути з ОСОБА_1 (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
16.02.2026 року Дергачівським районним судом Харківської області відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03.04.2026 року до суду, через систему «Електронний суд» надійшла заява представниці позивача ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» - Сластнікової Людмили Вадимівни про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 ,
відкритому в АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, а також на рахунках в інших банківських та фінансових установах, у межах суми фактично отриманого відповідачем тіла кредиту - 2 000,00 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що на виконання ухвали суду про витребування доказів у поточній справі було отримано банківську виписку по рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166 . Цей доказ підтверджує існування конкретного активу та прямий зв'язок активу з предметом спору (відповідач отримав кредитні кошти саме на цей рахунок).
За твердженням позивача, поведінка відповідача безапеляційно свідчить про його умисне, злісне ухилення від виконання договірних зобов'язань та відверте нехтування нормами цивільного законодавства. Системна відмова від погашення навіть мінімальної частини боргу з першого дня дії Кредитного договору свідчить про намір відповідача ухилитися від розрахунків і, як наслідок, від виконання майбутнього судового рішення, а без накладення арешту саме зараз, існує високий ризик того, що на момент набрання рішенням суду законної сили, грошові кошти на рахунках будуть відсутні.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або)грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п'ята статті 151 ЦПК України).
Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Умовою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
За матеріалами справи предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання коштів за умовами споживчого кредиту № 1354939 від 07.03.2024 року у розмірі 9 200,00 грн., з яких: 2000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 7 200 грн. сума заборгованості за відсотками.
Представниця позивача ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» - Сластнікова Л.В. просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ “ОТП БАНК», а також на будь-яких інших рахунках, що будуть виявлені в ході виконання ухвали, у межах суми: 2000 грн. (тіло кредиту ).
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16.02.2026 року витребувано від АТ «ОТП БАНК» по рахунку за карткою № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виписку за період з 07.03.2024 р. по 10.03.2024р.
30.03.2026 року з АТ «ОТП БАНК», на виконання ухвали суду, надійшла виписка руху грошових коштів по рахунку № НОМЕР_2 , за карткою № НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 за період з 07.03.2024 р. по 10.03.2024 р.включно, відповідно до якої відбувався рух коштів.
Суд враховує, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача подана, згідно штампу суду, 03.04.2026 року (02.04.2026 занесена до електронного кабінету ) з посиланням на надані суду відомості по рух коштів по рахунку відповідача за період з 07.03.2024 р. по 10.03.2024 року включно, а станом на день подання заяви про забезпечення позову, інформація про рух коштів є не актуальною та не підтверджує рух коштів чи іншу активність на рахунку відповідача на 02.04.2026 року - дату формування в системі «Електронний суд» та подання заяви про забезпечення позову, на яку посилається представник позивача, обґрунтовуючи свої вимоги.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Також представницею позивача не обґрунтована необхідність накладення арешту, як заходу забезпечення позову на будь-які інші рахунки відповідача, які знаходяться поза межами спірних кредитних відносин, не наведено відомостей щодо наявності у відповідача інших банківських рахунків, і відповідно вимоги мають абстрактний характер у вигляді припущення, оскільки не містять конкретних даних щодо наявних у відповідача банківських рахунків та грошових коштів, способів реалізації.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно з ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 149-153, 157, 258-261, 353 , 354, ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представниці позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» - Сластнікової Людмили Вадимівни про забезпечення, залишити без задоволення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.
Суддя Н. В. Коваленко