Справа №613/441/26 Провадження № 1-кп/613/124/26
про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
03 квітня 2026 року м. Богодухів
Колегія суддів Богодухівського районного суду Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , законного представника обвинуваченого - ОСОБА_7 розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання керівника Богодухівської окружної прокуратури по кримінальному провадженню № №12025221010000608 від 27.11.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Золочева, Богодухівського (Золочівського) району, Харківської області, громадянина України, українця, учня 9 класу КЗ «Довжанський ліцей» Золочівської селищної ради, Богодухівського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого
у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст.152 КК України-
До суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12025221010000608 за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_8 , за ч.4 ст.152, ч.6 ст.152 КК України.
Керівник Богодухівської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням по кримінальному провадженню № №12025221010000608 від 27.11.2025 року про обрання запобіжного заходу, за яким просить обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 2 місяці. Покласти на ОСОБА_8 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до Богодухівського районного суду Харківської області; не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_2 , без дозволу суду у зазначений час; утримуватися від спілкування з малолітнім потерпілим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
В обґрунтування клопотання керівник Богодухівської окружної прокуратури посилається на те, що на розгляді Богодухівського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221010000608 від 27.11.2025 за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою задоволення своїх сексуальних потреб, використовуючи значну фізичну перевагу, а також авторитет особи старшої за віком, під приводом дружніх стосунків в середині січня 2025 року, більш точного часу встановити не вдалось, перебуваючи разом з малолітнім потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у покинутому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , вчиняючи психологічний тиск на малолітнього, вигадав гру «Правда або дія», під час якої використав правила, за якими учасники не мали права відмовитися від виконання обраної «дії». Після чого, неповнолітній ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не досяг віку чотирнадцяти років, тобто користуючись тим, що потерпілий в силу його малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, не міг правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з ним сексуальних дій через свій вік та достатньо оцінити наслідки, що унеможливлювало вчинення останнім відповідного опору злочинним діянням, порушуючи його права на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, під час зазначеної гри загадав останньому «дію», після чого зняв з себе штани та спідню білизну і вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло малолітнього потерпілого ОСОБА_9 з використанням своїх геніталій, тобто зґвалтував його.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
Крім того, неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно клопотання прокурора,з метою задоволення своїх сексуальних потреб, використовуючи значну фізичну перевагу, а також авторитет особи старшої за віком, під приводом дружніх стосунків в квітні 2025 року, більш точного часу встановити не вдалось, перебуваючи разом з малолітнім потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у господарчому приміщенні поблизу будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , вчиняючи психологічний тиск на малолітнього, знову нав'язав гру «Правда або дія», під час якої використав правила, за якими учасники не мали права відмовитися від виконання обраної «дії».
В подальшому, неповнолітній ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, діючи повторно, протиправно, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не досяг віку чотирнадцяти років, тобто користуючись тим, що потерпілий в силу його малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, не міг правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з ним сексуальних дій через свій вік та достатньо оцінити наслідки, що унеможливлювало вчинення останнім відповідного опору злочинним діянням, порушуючи його права на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, під час зазначеної гри загадав останньому «дію», після чого зняв з себе штани та спідню білизну і вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло малолітнього потерпілого ОСОБА_9 з використанням своїх геніталій, тобто зґвалтував його.
Також, неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою задоволення своїх сексуальних потреб, використовуючи значну фізичну перевагу, а також авторитет особи старшої за віком, під приводом дружніх стосунків, у травні 2025 року, більш точного часу встановити не вдалось, перебуваючи разом малолітнім потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнім потерпілим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в лісовому масиві поблизу вулиці Набережної, с. Сінне, Богодухівського району, Харківської області, вчиняючи психологічний тиск на малолітніх, вигадав гру «Професії», під час якої використав правила, де за умови учасники не мали права відмовитися від виконання наданих останнім обов'язків. Після цього, неповнолітній ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, діючи повторно, протиправно, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не досяг віку чотирнадцяти років, тобто користуючись тим, що потерпілий в силу його малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, не міг правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з ним сексуальних дій через свій вік та достатньо оцінити наслідки, що унеможливлювало вчинення останнім відповідного опору злочинним діянням, порушуючи його права на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, під час зазначеної гри загадав останньому певний обов'язок, пов'язаний із наданням йому «Професії» у вигляді «давалки», після чого зняв з себе штани та спідню білизну і вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло малолітнього потерпілого ОСОБА_9 з використаннямсвоїх геніталій, тобто зґвалтував його.
Окрім цього, неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою задоволення своїх сексуальних потреб, використовуючи значну фізичну перевагу, а також авторитет особи старшої за віком, під приводом дружніх стосунків, у травні 2025 року, більш точного часу встановити не вдалось, перебуваючи разом з малолітнім потерпілим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітнім потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в лісовому масиві поблизу вулиці Набережної, с. Сінне, Богодухівського району, Харківської області, вчиняючи психологічний тиск на малолітніх, вигадав гру «Професії», під час якої використав правила, де за умови учасники не мали права відмовитися від виконання наданих останнім обов'язків. У подальшому, неповнолітній ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, діючи повторно, протиправно, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість достовірно знаючи, що ОСОБА_11 не досяг віку чотирнадцяти років, тобто користуючись тим, що потерпілий в силу його малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, не міг правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з ним сексуальних дій через свій вік та достатньо оцінити наслідки, що унеможливлювало вчинення останнім відповідного опору злочинним діянням, порушуючи його права на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, під час зазначеної гри загадав останньому певний обов'язок, пов'язаний із наданням йому «Професії» у вигляді «давалки», після чого зняв з себе штани та спідню білизну і вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло малолітнього потерпілого ОСОБА_11 з використанням своїх геніталій, тобто зґвалтував його.
Крім того, неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою задоволення своїх сексуальних потреб, використовуючи значну фізичну перевагу, а також авторитет особи старшої за віком, на початку червня 2025 року, в денний час доби, більш точного часу встановити не вдалось, знаходячись поблизу магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , маючи умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, використовуючи фізичну перевагу, застосувавши словесні погрози до малолітнього потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою задоволення статевої пристрасті, повідомив, що у разі відмови виконати його вимоги ОСОБА_8 забере у потерпілого гроші. Після цього, малолітній потерпілий ОСОБА_10 почав тікати від ОСОБА_8 , однак останній наздогнав його та силоміць відвів до окопу, що знаходиться поблизу будівлі непрацюючої Сінянської дільничної державної лікарні, розташованої по вул. Центральній у с. Сінне Богодухівського району Харківської області. Надалі, перебуваючи у вказаному місці, неповнолітній ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, діючи повторно, протиправно, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість достовірно знаючи, що ОСОБА_10 не досяг віку чотирнадцяти років, тобто користуючись тим, що потерпілий в силу його малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, не міг правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з ним сексуальних дій через свій вік та достатньо оцінити наслідки, що унеможливлювало вчинення останнім відповідного опору злочинним діянням, порушуючи його права на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток, застосовуючи примус у вигляді фізичного та психологічного тиску, зняв з себе штани та спідню білизну і вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло малолітнього потерпілого ОСОБА_10 з використанням своїх геніталій, тобто зґвалтував його.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України - вчинення повторно дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
Згідно клопотання, ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочинів, передбаченого передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України в ході досудового розслідування визнав в повному обсязі.
Обставини вчинення ОСОБА_8 вищевказаних злочинів підтверджуються матеріалами, складеними за результатами слідчих (розшукових) і процесуальних дій, перелік яких відображено в І та ІІ розділах реєстру матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження, що направлений до суду разом з обвинувальним актом.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 18.12.2025 ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області обрано запобіжний захід у виді цілодобово домашнього арешту, який ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 16.02.2026 продовжено до 16.03.2026 включно.
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні скеровано до суду 06.03.2026. Стороною обвинувачення не представилось можливим ініціювати питання щодо продовження строку дії відповідного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого до спливу строку його дії, оскільки до вказаної дати, Богодухівським районним судом не утворено колегію суддів, яким визначено проводити слухання вказаної кримінальної справи.
Проте слід зазначити, що ризики які стали підставою обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та продовження строку дії, після направлення обвинувального акту до суду не зменшились та продовжують існувати на даний час.
Так, в у провадженні відповідно до п. 1, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати наступні ризики.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду існує у зв'язку з тим, що неповнолітній ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України. Злочин передбачений ч. 6 ст. 152 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Крім того, при обґрунтуванні наявності цього ризику слід акцентувати увагу на позиції ЄСПЛ щодо ймовірності втечі підозрюваного та його переховування від правоохоронних органів. У рішеннях ЄСПЛ (зокрема, у справах «Летельє проти Франції», «Томазі проти Франції», «Мансур проти Туреччини», «Мамедова проти росії» та ін.) зазначено, що така ймовірність не може оцінюватися лише на основі покарання, яке загрожує даній особі, при цьому слід враховувати й інші релевантні обставини, які ж або можуть підтвердити ймовірність втечі або ж зробити її незначною. До таких обставин в цьому кримінальному провадженні необхідно віднести те, що неповнолітній ОСОБА_8 є неповнолітньою особою, за місцем реєстрації не проживає, періодично змінює фактичне місце проживання, що ускладнює його процесуальний контроль та може підтверджувати його не прив'язаність до проживання у певній місцевості, з урахуванням віку останнього у нього також наявна можливість безперешкодного перетину державного кордону, а тому маються достатні підстави вважати, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тим самим намагатися уникнути кримінальної відповідальності, за злочини у яких обвинувачується.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на малолітніх потерпілих ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , існує у зв'язку із тим, що показання надані на стадії досудового розслідування судом не беруться до уваги при судовому розгляді провадження, за таких обставин на останніх може чинитися тиск через їх вік та існувати загроза, що неповнолітній ОСОБА_8 може їх пригнічувати, переконувати не давати свідчення стосовно нього. У разі не обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту неповнолітньому ОСОБА_8 , він може незаконно вплинути на зазначених осіб з метою надання ними свідчень на його користь та призвести до викривлення показань, а також втрати доказів вчинення кримінального правопорушення.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, існує у зв'язку із тим, що неповнолітній ОСОБА_8 має схильність до вчинення дій сексуального характеру, що проявляється у відповідних діях, які стали підставою для повідомлення йому про підозру та обвинувачення за п'ятьома епізодами злочинної діяльності. Характер та обставини кримінального правопорушення, вказують на ймовірність продовження протиправної поведінки при відсутності належних обмежень. Відповідно до ч. 3 ст. 88 КПК України, докази щодо певної звички або звичайної ділової практики підозрюваного є допустимими для доведення того, що певне кримінальне правопорушення узгоджується із цією звичкою підозрюваного (обвинуваченого).
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Отже, ризик - це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. З огляду на обставини кримінального провадження існує певна ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
Отже, ризики є реальними та їх запобіганню необхідний достатній рівень належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_8 злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Обрання стосовно ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді застави, особистої поруки чи особистого зобов'язання не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов'язків.
Таким чином, вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам шляхом застосування стосовно обвинуваченого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вважав наявними вказані в клопотанні ризики.
Обвинувачений,його законний представник,захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Обвинувачений підтвердив обставини,вказані в клопотанні прокурора.
Законні представники малолітніх потерпілих надали заяви,за змістом яких просили підготовче судове засідання та судовий розгляд проводити за їх відсутності.
Перевіривши надані матеріали клопотання та докази, заслухавши думку учасників, колегія суддів дійшла наступного.
ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст.152 КК України.
Ухвалами слідчого судді Богодухівського районного суду від 18 грудня 2025 року та від 16 лютого 2026 року ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, покладено обов'язки та продовжено до 12 березня 2026,відповідно. Строк дії Ухвали сплив 12 березня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
У відповідності з вимогами частини 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.181, ч. 3 ст.196КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Колегія суддів враховує, що на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ризики, вказані в клопотанні,продовжують існувати.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи обставини справи, існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, той факт, що судове провадження не завершене, застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою, у зв'язку з тим, що вони не будуть слугувати забезпеченню виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Таким чином, за сукупності встановлених судом обставин, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , його вік, також те, що він не має постійного місця проживання, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України ,останній з яких відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, також те, що строк домашнього арешту, продовжений Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 16 лютого 2026 сплив, колегія суддів вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту,строком на два місяці, з покладенням на нього обов'яків,вказаних в клопотанні.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, ч.2 ст.376 КПК України, колегія суддів-
Клопотання керівника Богодухівської окружної прокуратури - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, терміном до 03 червня 2026 року включно.
Покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати до за кожною вимогою до Богодухівського районного суду Харківської області;
- не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_2 , без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з малолітніми потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Ухвалу для виконання направити до Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити 06 квітня 2026 року о 13 год. 00 хв.
Головуючий суддя
Судді