Справа № 212/614/26
2/212/2392/26
06 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Феняка О.Р., секретаря судового засідання Луценко А.С. в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
В січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину в розмірі 3 240,30 гривень та судові витрати. Мотивуючи свою заяву тим, що з 18.01.2013 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем від якого мають спільну доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.10.2017 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. Донька проживає разом з позивачкою, усі витрати на утримання дитини мати здійснює самостійно. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання доньки. Спільна з відповідачем донька має вогнищеву алопецію, яка постійно регресує та потребує спеціального лікування. Позивачкою у період 2025 року витрачено 6 480,60 грн. на лікування доньки. Оскільки сімейним законодавством передбачено обов'язок батьків утримувати свої дітей, вважає, що витрати на лікування відноситься до додаткових витрат,які необхідно поділити порівну.
Ухвалою суду від 04.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, до початку розгляду справи надала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак до суду не з'явився, у запропонований судом строк відзиву на позовну заяву не надав. Заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило, про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи згоду позивача, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 січня 2013 року. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.10.2017 шлюб між сторонами було розірвано.
Сторони мають неповнолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 242.
Частиною 10 статті 7 Сімейного кодексу України проголошено: кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Приписами ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Так, на підтвердження вказаних вимог позивачкою надано копії висновків із Дерматології професора Калюжної від 15.12.2023, 01.07.2024,06.01.2025; копії висновків із Криворізької філії КП «ДОКОЛ» від 30.11.2021, 30.12.2021; копії УЗД з медичного центру «Мрія» 10.08.2022, 20.09.2024; копії чеків на лікування та придбання ліків: фіскальний чек з аптеки від 16.02.2025 на суму 235,20 грн., фіскальний чек з Дерматології професора Калюжної від 06.01.2025 на суму 1800,00 грн., фіскальний чек з аптеки №175 від 14.11.2025 на суму 412,50 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 17.11.2025 на суму 225,00 грн., фіскальний чек з аптеки від 16.02.2025 на суму 69,15 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 02.12.2025 на суму 210,00 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 18.08.2025 на суму 93,00 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 16.10.2025 на суму 370,00 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 16.10.2025 на суму 242,00 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 16.08.2025 на суму 400,00 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 16.08.2025 на суму 69,76 грн., фіскальний чек з аптеки №42 на суму 128,00 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 11.04.2025 на суму 442,00 грн., фіскальний чек з аптеки від 27.01.2025 на суму 402,19 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 10.01.2025 на суму 536,00 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 22.02.2025 на суму 414,00 грн., фіскальний чек з аптеки від 02.05.2025 на суму 43,80 грн., фіскальний чек з аптеки №140 від 22.02.2025 на суму 388,00 грн.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.
Частина 1 статті 185 СК України закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відповідно до даної норми обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред'являвся. У такому випадку такий батько зобов'язаний нести додаткові витрати на дитину.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст.ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017р. у справі № 6-1489цс17.
Оскільки позивачка особисто понесла додаткові витрати на придбання ліків та оплати за лікування в розмірі 6 480,60, враховуючи, що відповідач не брав участі у вказаних додаткових витратах на доньку, обов'язок батьків в рівних частинах утримувати дитину, а відтак з нього слід стягнути частину коштів яких просить позивачка в розмірі 3 240 грн. 30 коп.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
При звернені до суду позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення додаткових витрат на дитину на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності до приписів статті 141 ЦПК України судовий збір в дохід держави в розмірі 1331 гривень 20 копійок підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).
В силу ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з наданими документами, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги, попереднім розрахунком виконаних робіт з надання правової допомоги від 14.01.2026, квитанцією про сплату наданої юридичної допомоги від 14.01.2026.
Суд приходить до висновку стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Керуючись ст.180, ст. 182 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 10, 12, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додаткові витрати на дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3240 гривень 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , витрати з оплати професійної правничої допомоги у розмірі 3000 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 гривень 20 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 06 квітня 2026 року.
Суддя: О. Р. Феняк