Справа № 201/3933/26
Провадження № 1-кс/201/1080/2026
24 березня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
підозрюваної - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Краматорськ, Донецької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, заміжньої, працевлаштованої заступником директора з навчально-виховної роботи в Краматорській гімназії № 13, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025052210003980 від 08 грудня 2025 року, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений) представником іноземної організації - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_8 та не встановленим на даний час у ході досудового розслідування представником іноземної держави на ім'я ОСОБА_9 (далі - « ОСОБА_9 »), залучено до співробітництва громадян України, жителів Донецької та інших областей України для ведення підривної діяльності проти України, у тому числі збору та передачі інформації про переміщення та дислокацію сил оборони України вказаному представнику іноземної організації.
Так, збір вищевказаної інформації останніми налагоджено через мережу користувачів месенджеру «Telegram». З цією метою ОСОБА_10 використовує акаунт авторизований в месенджері «Telegram» з іменем « ОСОБА_11 », зареєстрований під номером телефону НОМЕР_1 (ім?я користувача « ОСОБА_12 »), за допомогою якого підтримує зв'язок з « ОСОБА_9 », який використовує акаунт авторизований в месенджері «Telegram» з іменем « ОСОБА_13 », зареєстрований під номером телефону НОМЕР_2 , за допомогою якого збирає інформацію про переміщення та дислокацію сил оборони України.
Зокрема встановлено, що у не встановлений у ході розслідування час, але не раніше 09 години 04 хвилини, 27 серпня 2025 року та не пізніше 00 години 05 хвилин 03 вересня 2025 року громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з ідеологічних мотивів та метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під номером телефону НОМЕР_3 , повідомила « ОСОБА_9 » у вказаний вище спосіб, інформацію про розміщення у місті Краматорськ Донецької області військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, де вони несуть службу та здійснюють заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, направивши зокрема о 00 годині 05 хвилин відповідне текстове повідомлення « ОСОБА_9 ». У подальшому, 03 вересня 2025 року о 03 годині 14 хвилин « ОСОБА_9 », використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під номером телефону НОМЕР_4 , переслав співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_14 у вказаний вище спосіб отриману від ОСОБА_4 (що записана у списку контактів « ОСОБА_9 » як « ОСОБА_15 ») інформацію щодо місця розташування військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, шляхом надсилання останньому графічного зображення (знімку екрану мобільного телефону) з перепискою з ОСОБА_4 у месенджері «Telegram». Таким чином, ОСОБА_4 надала співробітникам іноземної спецслужби допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому остання достовірно усвідомлювала, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
У подальшому у не встановлений у ході досудового розслідування час, але не раніше 09 години 04 хвилини 27 серпня 2025 року та не пізніше 00 години 08 хвилин 03 вересня 2025 року громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з ідеологічних мотивів та метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під номером телефону НОМЕР_3 , повідомила « ОСОБА_9 » у вказаний вище спосіб, інформацію про розміщення у місті Краматорськ Донецької області військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, де вони несуть службу та здійснюють заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, направивши зокрема о 00 годині 08 хвилин відповідне текстове повідомлення « ОСОБА_9 ». У подальшому, 03 вересня 2025 року о 03 годині 14 хвилин, « ОСОБА_9 », використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під номером телефону НОМЕР_2 , переслав співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_14 у вказаний вище спосіб отриману від ОСОБА_4 (що записана у списку контактів « ОСОБА_9 » як « ОСОБА_15 ») інформацію щодо місця розташування військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, шляхом надсилання останньому графічного зображення (знімку екрану мобільного телефону) з перепискою з ОСОБА_4 : у месенджері «Telegram». Таким чином, ОСОБА_4 надала співробітникам іноземної спецслужби допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому остання достовірно усвідомлювала, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
Також, у не встановлений у ході досудового розслідування час, але не раніше 09 години 04 хвилини 27 серпня 2025 року та не пізніше 00 години 15 хвилин 03 вересня 2025 року громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Краматорськ Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з ідеологічних мотивів та метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під номером телефону НОМЕР_3 , повідомила « ОСОБА_9 » у вказаний вище спосіб, інформацію про розміщення у місті Краматорськ Донецької області військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, де вони несуть службу та здійснюють заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, направивши зокрема о 00 годині 15 хвилин відповідне текстове повідомлення « ОСОБА_9 ». У подальшому, 03 вересня 2025 року о 03 годині 14 хвилин « ОСОБА_9 », використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під номером телефону НОМЕР_2 , переслав співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_14 у вказаний вище спосіб отриману від ОСОБА_4 (що записана у списку контактів « ОСОБА_9 » як « ОСОБА_15 ») інформацію щодо місця розташування військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, шляхом надсилання останньому графічного зображення (знімку екрану мобільного телефону) з перепискою з ОСОБА_16 у месенджері «Telegram». Таким чином, ОСОБА_4 надала співробітникам іноземної спецслужби допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому остання достовірно усвідомлювала, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відомості про даний факт 08 грудня 2025 року були внесені до ЄРДР за № 42025052210003980, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
23 березня 2026 року, ОСОБА_4 , на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615, ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Цього ж дня, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що підозрювана вчинила особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, у зв'язку з чим, може переховуватись від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків, експерта, а також інших осіб у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про застосування стосовно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила застосувати до неї запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри, та просив суд застосувати до підозрюваної запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою або визначити останній розмір застави.
Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до Наказу № 47 від 05 лютого 2026 року визначено тимчасове місце дислокації слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на території Соборного району в м. Дніпрі, на період дії воєнного стану, або до прийняття окремого рішення Головою Служби безпеки України.
З матеріалів клопотання встановлено, що 08 грудня 2025 року були внесені відомості до ЄРДР за №42025052210003980, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
23 березня 2026 року, ОСОБА_4 , на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615, ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Того ж дня, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, а також інших осіб у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 02 грудня 2025 року, протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 08 грудня 2025 року, протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13 березня 2026 року та 19 березня 2026 року, протокол обшуку від 23 березня 2026 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 березня 2026 року, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останньої у вчиненні інкримінованого їй злочину і правильності кваліфікації її дій, що є предметом судового провадження.
Також, на думку слідчого судді, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна, у зв'язку з чим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання або виїзду за кордон, а також, враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_4 до окупаційних військ, остання може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Поряд із цим, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків, визначених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також інших осіб у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється з підстав їх необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження їх існування.
В той же час, прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, що підтверджується копією пред'явленої їй підозри, вчинила вказане діяння у період дії воєнного стану, тож, з урахуванням встановлених вище ризиків, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваною оскільки ОСОБА_4 покладених на неї процесуальним законом обов'язків.
Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній оскільки ОСОБА_4 , у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, вік та стан її здоров'я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, майновий стан підозрюваної, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваною ОСОБА_4 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.
Згідно абзацу третього ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437 - 442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», строком дії до 21 травня 2026 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 21 травня 2026 року.
Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 16.10 годині 26 березня 2026 року.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1