Справа № 175/7072/25
Провадження № 2/175/1645/25
07 квітня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до садівничого товариства «Прогрес» про зобов'язання вчинити певні дії, -
В травні 2025 року (сформовано в системі Електронний суд 28 квітня 2025 року) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до садівничого товариства «Прогрес» про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що з метою надання правничої допомоги 08 жовтня 2024 року адвокатом Постольник О.С. в інтересах ОСОБА_1 направлено на ім'я керівника СТ «Прогрес» Барановій І.В. адвокатський запит №9/АЗ-10/24 про надання інформації та копій документів, що стосуються діяльності СТ «Прогрес». Адвокатський запит 08 жовтня 2024 року був направлений на офіційну електрону адресу СТ «Прогрес» та цінним листом з описом вкладення за допомогою поштового оператора «Укрпошта» (накладна №4905123409873) на офіційну адресу СТ «Прогрес». Не отримавши відповідь на адвокатський запит, адвокатом Постольник О.С. було направлено Голові Ради адвокатів Дніпропетровської області заяву про притягнення СТ «Прогрес» в особі керівника ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП у зв'язку з ненаданням відповіді на вищевказаний адвокатський запит. Однак, станом на день подання цієї позовної заяви відповідачем так і не надано відповіді на адвокатський запит №9/АЗ-10/24 від 08 жовтня 2024 року. Наведені обставини свідчать, що відповідачем були порушені вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині ненадання відповіді на адвокатський запит, внаслідок чого порушено права ОСОБА_1 . У зв'язку з чим позивач просить суд постановити рішення яким зобов'язати Садівниче товариство «Прогрес» надати адвокату Постольник О.С., який діє в інтересах свого клієнта ОСОБА_1 , інформацію та завірені належним чином копії документів у відповідь на адвокатський запит №9/АЗ-10/24 від 08 жовтня 2024 року у порядку, передбаченому ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також стягнути з відповідача судові витрати.
03 грудня 2025 року від представника відповідача СТ «Прогрес» надійшов відзив на позовну заяву в якому вона зазначила, що постановою суду від 12 березня 2025 року провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрите на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Закриваючи провадження у справі суд встановив відсутність доказів отримання адвокатського запиту, як адресною поштою, так і на електронну пошту СТ «ПРОГРЕС». Як вказує відповідач, позивачеві надавалися всі відповіді на його усні запитання під час приймання в офісі СТ «ПРОГРЕС», роз'яснювалися права та обов'язки в присутності свідків, але він їх не приймає до уваги. СТ «ПРОГРЕС» не порушував його права визначені Статутом Товариства. Позивач добровільно за власні кошти прийняв участь у прокладенні магістралі водогону разом з іншими особами, які самостійно згуртувалися та визначили відповідальних осіб, а останні займалися всіма питаннями, пов'язаними з прокладенням водогону. Позивача теж запрошували на збори з приводу питань пов'язаних з водогоном, але останній не приходив. При цьому, СТ «ПРОГРЕС» не займався будівництвом водогону, бо це виключно добровільний проект бажаючих, відповідальні особи не підзвітні ні голові правління, ні зборам. Питання порушені адвокатом не відносяться до компетенції голови правління СТ «ПРОГРЕС», про що неодноразово повідомлявся як ОСОБА_1 так і його адвокати. У зв'язку з чим просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
02 квітня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі в яких вона зазначила, що відсутність факту притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність обов'язку відповідати на адвокатські запити чи достатність підстав для його уникнення шляхом ігнорування поштових та електронних відправлень. Адвокатом вжито всіх можливих заходів для доставлення адвокатського запиту СТ «Прогрес», в тому числі направлено його й на офіційну електронну скриньку, відповідач знайомий зі змістом витребовуваної інформації, тому це є підставою саме для задоволення позову, а не навпаки.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача надала заяву про розгляд справи без їх участі, заперечувала щодо задоволення позову.
Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Встановлено, що 08 жовтня 2024 року адвокатом Постольник О.С. в інтересах ОСОБА_1 направлено на ім'я керівника СТ «Прогрес» Барановій І.В. адвокатський запит №9/АЗ-10/24 про надання інформації та копій документів, а саме:
З метою захисту конституційних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів клієнта, надати повну та розгорнуту інформацію щодо наступного:
- чи приймалися загальними зборами членів Садівничого товариства «Прогрес» або іншими уповноваженими особами рішення про будівництво водогону для питного водопостачання садівничому товариству? У разі прийняття відповідних рішень, надати завірену належним чином копію документа.
- з якими організаціями укладалися договори щодо реалізації проекту водогону для питного водопостачання Садівничому товариству «Прогрес»? У разі укладання, надати завірену належним чином копію документа.
- чи знаходиться на балансі Садівничого товариства «Прогрес» прилад обліку питної води? Якщо так, надати завірену належним чином копію документа.
- з приводу балансового розмежування (точки врізки), та місцезнаходження приладу обліку питної води, що повинна поставлятись члену садового товариства Коваленко В.І., відповідно до проектної документації, розробленої на замовлення Садового товариства «Прогрес» та надати відповідні завірені належним чином копії документів.
Також надати наступні завірені належним чином копії документів, що стосуються діяльності Садівничого товариства «Прогрес» станом на дату подання адвокатського запиту, а саме:
- договір, укладений з проектною організацією щодо проектування водогону для питаного водопостачання Садівничому товариству «Прогрес»;
- договір підряду на виконання будівельних робіт щодо прокладення водогону для питного водопостачання Садівничому товариству «Прогрес»;
- технічні умови щодо підключення водогону для питного водопостачання Садівничому товариству «Прогрес»;
- проект договору для питного водопостачання Садівничому товариству «Прогрес»;
- зведений кошторис будівництва водогону для питного водопостачання, відповідно до проектно-технічної документації;
- ситуаційна схема на прокладення водогону питного водопостачання Садівничому товариству «Прогрес».
До вказаного адвокатського запиту було долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої допомоги №1323799 від 08 жовтня 2024 року.
20 листопада 2024 року голова Ради адвокатів Дніпропетровської області отримали заяву адвоката Постольник О.С. про притягнення СТ «Прогрес» в особі керівника ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП у зв'язку з ненаданням відповіді на адвокатський запит №9/АЗ-10/24 від 08 жовтня 2024 року.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2025 року у справі №175/795/25 провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При розгляді справи №175/795/25 суддею було надано оцінку доказам отримання СТ «Прогрес» адвокатського запиту та встановлено, що: «Так, матеріали справи містять опис вкладення від 09 жовтня 2024 року без зазначення номеру поштового відправлення, згідно якого було направлено адвокатський запит вих. №9/АЗ-10/24 від 08 жовтня 2024 року на поштову адресу СТ «ПРОГРЕС», однак суд не може прийняти зазначений доказ, як належний, оскільки неможливо встановити його приналежність до поштового відправлення 4905123409873 від 09 жовтня 2024 року. Також матеріали справи не містять доказів отримання адвокатського запиту вих. №9/АЗ-10/24 від 08 жовтня 2024 року на електронну пошту СТ «ПРОГРЕС».
Представник відповідача в своєму відзиві наголошував на тому, що оскільки суд надав правову оцінку зазначеним доказам під час розгляду адміністративної справи, вони не можуть бути використані у даній цивільній справі, як доказ отримання відповідачем адвокатського запиту.
Разом із тим, суд не погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4-7 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Правило про звільнення від доказування, передбачене ч.4 ст.82 ЦПК, має абсолютний характер, така його дія спрямована на те, щоб спір між сторонами вирішувався в одній судовій справі, а не був штучно розбитий на декілька позовів/справ, де сторони мали би можливість подавати нові докази на підтвердження чи спростування тих самих фактів.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні суду, є суб'єктний склад спору.
Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Цей правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №922/2391/16.
Винятками із загального правила, передбаченого ч.4 ст.82 ЦПК, є випадки, встановлені, зокрема, частинами 5, 6, 7 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.
Отже, преюдиціальним є факт відсутності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Такий факт встановлений постановою суду, яка набрала законної сили доказуванню не підлягає.
Натомість правова оцінка доказів надана судом при розгляді справи №175/795/25 не є обов'язковою для суду в даній справі, оскільки позивач ОСОБА_1 не брав участі при розгляді справи №175/795/25, не міг подати свої заперечення чи зауваження щодо певних доказів, а тому суд вважає за необхідне дослідити в рамах розгляду даної справи докази отримання відповідачем адвокатського запиту.
Так, опис вкладення від 09 жовтня 2024 року дійсно не містить трекінг поштового відправлення.
Згідно п. 17 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Підтвердженням того, що документи вказані в описі вкладення від 09 жовтня 2024 року дійсно були направлені на адресу СТ «Прогрес» є відповідний штамп «Укрпошти» на описі з датою 09 жовтня 2024 рік, що слугує означає прийняття відправлення співробітником «Укрпошти».
З наведеного вбачається, що опис вкладення від 09 жовтня 2024 року може належати до поштового відправлення №4905123409873 від 09 жовтня 2024 року.
Окрім того, на підтвердження факту направлення запиту на електронну пошту СТ «Прогрес» позивачем надано роздруківку з електронної пошти, з якої вбачається, що 08 жовтня 2024 року на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належить відповідачу згідно відповіді №2566593 від 06 квітня 2026 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, позивачем підтверджено факт направлення адвокатського запиту відповідачу, в свою чергу відповідач не надав доказів відповіді на адвокатський запит чи обґрунтованої відмови у її наданні. У зв'язку з чим, позивач змушений був звернутися до суду для захисту своїх прав.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
За правилами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Частиною другою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Зміст і види інформації з обмеженим доступом визначено в Законі України «Про інформацію».
Відповідно до статті 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Частинами першою та другою статті 21 Закону передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Судом встановлено, що адвокатський запит від 08 жовтня 2024 року №9/АЗ-10/24 оформлений з дотриманням вимог законодавства, запитувана інформація не є інформацією з обмеженим доступом, позивачем доведено факт направлення відповідачу вказаного запиту, а тому відповідач повинен був надати відповідь на адвокатський запит.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Разом із тим, суд враховує, що сторона відповідача протягом всього строку розгляду справи та станом на дату винесення рішення не вчинила жодних дій для відновлення порушеного права позивача. Суду не було надано жодних доказів на підтвердження факту правомірності ненадання відповіді на адвокатський запит, не було надано відповіді та не спростовано інформацію запитувану в адвокатському запиті.
Окрім того, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідача, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, поведінка сторони відповідача свідчить про небажання сприяти якнайшвидшому відновленню порушеного права позивача, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати садівниче товариство «Прогрес» надати інформацію та, у разі наявності, завірені належним чином копії документів у відповідь на адвокатський запит Постольник Оксани Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 №9/АЗ-10/24 від 08 жовтня 2024 року у порядку, передбаченому ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та надіслати за адресою 49044, м. Дніпро вул. Ливарна, 4 оф. 505 та на електронну скриньку dnipro.legal.group@ukr.net .
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до садівничого товариства «Прогрес» про зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. 1, 3, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-80, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до садівничого товариства «Прогрес» про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Зобов'язати садівниче товариство «Прогрес» надати інформацію та, у разі наявності, завірені належним чином копії документів у відповідь на адвокатський запит Постольник Оксани Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 №9/АЗ-10/24 від 08 жовтня 2024 року у порядку, передбаченому ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та надіслати за адресою 49044, м. Дніпро вул. Ливарна, 4 оф. 505 та на електронну скриньку dnipro.legal.group@ukr.net .
Стягнути з садівничого товариства «Прогрес» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Озерянська Ж.М.