Справа №209/2671/25
Провадження №1-в/209/24/26
02 квітня 2026 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі -прокурора ОСОБА_3
-представника органу пробації ОСОБА_4
-засудженої ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське подання начальника Дніпровського районного відділу м.Кам'янське філії Центру пробації у Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного покарання відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої вироком Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 30.04.2025 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_3 ,
Начальник Дніпровського районного відділу м.Кам'янське філії Центру пробації у Дніпропетровській області 17 лютого 2026 року на підставі ч. 2 ст. 78 Кримінального кодексу України, ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам'янського із письмовим поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засудженої ОСОБА_5 , відповідно до вироку суду.
В обґрунтуванняподання покликається на те, що вироком Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 30.04.2025 року ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України : 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. При постановці на облік 07.07.2025 року засуджена була ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, правами та обов'язками, встановленими судом,винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію-перший понеділок щомісяця.
Засуджена не з'явилася на реєстрацію до органу пробації 01.09.2025, 03.11.2025,02.02.2026, 02.03.2026.
За фактами допущених порушень із засудженою проводилися відповідні заходи реагування. Так 05.09.2025 та 05.112025 р. ОСОБА_5 винесено та оголошено під особистий підпис письмові попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Поряд з тим, 02.02.2026 року ОСОБА_5 не з'явиласьдо відділу для реєстрації. Працівниками відділу 03.03.2026 року здійснено вихід за адресою , вказаною у вироку суду. Під час виходу двері квартири ніхто не відчинив, остання на телефонні дзвінки не відповідала .Виклик № 729/21/6/1-26 від 03.03.2026 на 05.03.2026 залишений в дверях будинку. Однак ОСОБА_5 за викликом не з'явилася.
06.03.2026 працівником відділу повторно здійснено вихід за адресою проживання ОСОБА_5 . Однак , засуджена за місцем проживання не з'являється та на контакт не виходить, залишено виклик з необхідністю явки до органу пробації на 23.03.2026.
Так, за час перебування на обліку засуджена систематично не виконує покладені на неї обов'язки, а саме: без поважних причин не з'являється на реєстрацію.
Засуджена ОСОБА_5 пояснила, що двічі не з'явилася на реєстрацію до органу пробації із-за хвороби, але лікувалася дома, до лікарів не зверталася.Вона працює не офіційно на овочевій базі по 12 годин на добу, сильно втомлюється. Вона перебувала у стані постійного емоціонального стресу, забуває числа та дні неділі, має намір звернутися до лікаря за допомогою .Просить не скасовувати іспитовий строк.
Уповноважений представник органу пробації ОСОБА_4 на задоволенні подання наполягав , виклики засудженій особисто не вручалися , поштою не направлялись, залишались у дверях будинку.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважав, що відсутні підстави для задоволення подання , засуджена двічі не з'явилася на реєстрацію із-за хвороби , нового злочину не вчинила , до адміністративної відповідальності не притягалась.
Суд, заслухавши пояснення засудженої, представника органу пробації, думку прокурора, дослідивши матеріали подання, матеріали особової справи, дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів особової справи ОСОБА_5 вбачається,що вироком Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 30.04.2025 року ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України : 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. При постановці на облік 07.07.2025 року засуджена була ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, правами та обов'язками, встановленими судом,винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію-перший понеділок щомісяця.
Засуджена не з'явилася на реєстрацію до органу пробації 01.09.2025, 03.11.2025,02.02.2026, 02.03.2026.
За фактами допущених порушень із засудженою проводилися відповідні заходи реагування. Так 05.09.2025 та 05.112025 р. ОСОБА_5 винесено та оголошено під особистий підпис письмові попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Поряд з тим, 02.02.2026 року ОСОБА_5 не з'явиласьдо відділу для реєстрації. Працівниками відділу 03.03.2026 року здійснено вихід за адресою , вказаною у вироку суду. Під час виходу двері квартири ніхто не відчинив, остання на телефонні дзвінки не відповідала .Виклик № 729/21/6/1-26 від 03.03.2026 на 05.03.2026 залишений в дверях будинку. Однак ОСОБА_5 за викликом не з'явилася.
06.03.2026 працівником відділу повторно здійснено вихід за адресою проживання ОСОБА_5 . Однак , засуджена за місцем проживання не з'являється та на контакт не виходить, залишено виклик з необхідністю явки до органу пробації на 23.03.2026.
Відповідно до ст.5 КВК України кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
За змістом ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 року встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 6 ст. 166 КВК України у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Як вбачається з особової справи засудженого, ОСОБА_5 порушувала порядок та умови відбування покарання, та не з'явилася на планову реєстрацію, за що винесено попередження у виді письмового застереження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд зазначає, що безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним самим з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку не встановлено.
Сам факт невиконання обов'язків, покладених на засудженого вироком суду, ще не може бути безумовним свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення подання та скасування встановленого вироком суду іспитового строку.
Керуючись ст. 537-539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання начальника Дніпровського районного відділу м.Кам'янське філії Центру пробації у Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_5 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам'янського шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 07 квітня 2026 р. о 12.50 год.
Суддя ОСОБА_1