07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 306/753/19
провадження № 51-512впс20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 162 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло указане вище подання Закарпатського апеляційного суду, яке мотивовано тим, що в результаті проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями неможливо утворити склад суду для апеляційного перегляду вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2024 року щодо ОСОБА_4 з підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК.
Учасники судового провадження повідомлялися про день і час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду, заяв про неможливість прибути з поважних причин для участі в судовому засіданні від них не надходило, що не перешкоджає розгляду цього подання.
Перевіривши наведені у поданні доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись положеннями ст. 34 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що подання Закарпатського апеляційного суду підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
За п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Відповідно до положень частини 3 зазначеної вище статті, питання про направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
З наявних у суду матеріалів провадження вбачається, що на розгляді Закарпатського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 162 КК, за апеляційними скаргами прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2024 року.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2026 року автоматизований розподіл не відбувся у зв'язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, станом на 27 березня 2026 року до складу судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Закарпатського апеляційного суду входить троє суддів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 15 січня 2020 року задовольнив заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_13 , про відвід судді ОСОБА_12 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК.
Судді ОСОБА_10 та ОСОБА_11 постановляли ухвалу від 18 серпня 2025 року, яку постановою Верховного Суду від 17 березня 2026 року було скасовано.
Згідно з ч. 3 ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
Таким чином, як убачається зі змісту подання та наявних у Суду матеріалів провадження, жоден із наявних суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Закарпатського апеляційного судуне може брати участь в апеляційному перегляді вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2024 року у справі № 306/753/19.
Відповідно до положень п. 3.3. Розділу 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Закарпатського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року зі змінами і доповненнями, прийнятими рішенням зборів суддів Закарпатського апеляційного суду від 20 червня 2025 року: «У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів постійно-діючої колегії, автоматизованою системою визначається суддя-доповідач, який одночасно є головуючим у судовій справі. Після визначення судді-доповідача автоматизованою системою визначається склад колегії з числа суддів постійно-діючої колегії та резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії для розгляду кримінальних проваджень з числа суддів основного складу до складу судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення залучається резервний (запасний) суддя. У разі неможливості визначити склад колегії для розгляду кримінальних проваджень з числа суддів основного складу та резервного (запасного) судді автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів суду з урахуванням того, що суддя-доповідач має бути визначений зі складу судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення».
Наразі у Закарпатському апеляційному суді для розгляду апеляційних скарг прокурора, представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2024 року неможливо визначити суддю-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
Виходячи зі змісту положень статей 31, 34 КПК та того, що у Закарпатському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне подання задовольнити й передати кримінальне провадження № 306/753/19 із Закарпатського апеляційного суду до Львівського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.
Керуючись статтями 31, 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Закарпатського апеляційного суду задовольнити.
Кримінальне провадження № 306/753/19 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 162 КК, передати на розгляд до Львівського апеляційного суду.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3