07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 629/612/25
провадження № 51-4265 кмо 25
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року щодо ОСОБА_3 ,
встановила:
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2025 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року апеляційну скаргу обвинуваченого залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, захисник ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, у якій ставить питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Зазначає, що при призначенні покарання суд не врахував наявність у винного легкої розумової відсталості, його роботу в таксі, що є єдиним джерелом доходу. Вказує на порушення вимог ст. 52 КПК України, оскільки вказівка суду про участь у судовому засіданні захисника не відповідає дійсності. Крім того, оскільки ОСОБА_3 примирився з потерпілим та відшкодував йому завдані збитки, то кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі ст. 46 КК України.
Також до суду касаційної інстанції надійшли письмові клопотання засудженого ОСОБА_3 і потерпілого ОСОБА_4 , у якому вони просять закрити кримінальне провадження на підставі ст. 46 КК України.
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 березня 2026 року кримінальне провадження за вказаною касаційною скаргою було передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів з різних судових палат Касаційного кримінального суду. Колегія суддів зазначає, що така передача кримінального провадження на розгляд об'єднаної палати необхідна з метою забезпечення єдності судової практики, зокрема, щодо питання застосування ст. 46 КК України у провадженнях щодо двооб'єктних кримінальних правопорушень.
Ураховуючи наведене, зазначені матеріали кримінального провадження підлягають призначенню до розгляду об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
До суду касаційної інстанції від захисника ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення судового засідання дистанційно в режимі відеоконференції за його участі та участі засудженого ОСОБА_3 з приміщення Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
На підставі вимог ст. 336 КПК України, зазначене клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 3 ст. 430, ст. 434-2 КПК України, суддя
постановила:
Кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року щодо ОСОБА_3 призначити до розгляду об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду на 11:00 годину 01 червня 2026 року.
Про дату, час і місце касаційного розгляду повідомити учасників судового провадження.
Клопотання захисника ОСОБА_2 задовольнити.
Лозівському міськрайонному суду Харківської області забезпечити проведення 01 червня 2026 року об 11:00 годині дистанційного судового засідання між цим судом та Верховним Судом за участю засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 , із виконанням вимог ч. 7, 8 ст. 336 КПК України.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1