07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 638/14998/21
провадження № 61-785ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на ремонт житлового будинку,
26 лютого 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року в указаній справі.
Верховний Суд ухвалою від 10 березня 2026 року залишив касаційну скаргу без руху та надав заявниці строк для усунення недоліків, запропонувавши їй: 1) надіслати на адресу суду оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; 2) розрахувати та сплатити суму судового збору за подання цієї касаційної скарги; 3) надати докази, що підтверджують порушення Харківським апеляційним судом порядку вручення постанови від 03 грудня 2025 року, а також надати докази отримання указаного судового рішення вперше саме 29 грудня 2025 року.
У наданий судом строк заявниця, на виконання вимог указаної ухвали, подала до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, до якої додала квитанцією на підтвердження сплати судового збору у розмірі 22 700,00 грн.
Наразі суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) з огляду на наступне.
1. У прохальній частині нової редакції касаційної скарги ОСОБА_1 , зокрема, просить: «3. Скасувати рішення Дзержинського (зараз - Шевченківського) районного суду м. Харкова від 06.11.2024 у справі №638/14998/21 повністю і постанову Харківського апеляційного суду від 03.12.2025 у справі №638/14998/21 частково: у мотивувальнійчастині щодо залишення без змін рішення Дзержинського (зараз - Шевченківського) районного суду м. Харкова від 06.11.2024. 4. Змінити мотивувальну частину постанови Харківського апеляційного суду справі №638/14998/21, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на поліпшення домоволодіння залишили без задоволення лише з підстави застосування позовної давності, на мотивувальну частину із зазначенням у ній, крім пропуску позовної давності, про пропуск строку звернення кредитора спадкодавця до спадкоємця, відсутність розрахункових і первинних документів при визначенні суми оплати за роботи по поліпшенню домоволодіння, недопустимість наданих позивачем доказів.».
Проте, зміст постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року свідчить про те, що рішення суду першої інстанції вже було у повному обсязі скасовано апеляційним судом.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 пропонується уточнити прохальну частину касаційної скарги, виклавши її вимоги з урахуванням змісту резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року та з огляду на положення статті 409 ЦПК України, та надіслати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
2. У новій редакції касаційної скарги відповідачка просить поновити строк на касаційне оскарження. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження посилається на те, що 03 грудня 2025 року апеляційним судом була оголошена лише вступна та резолютивна частини оскаржуваної постанови. Повний текст вказаного судового рішення вона отримала засобами поштового зв'язку 29 грудня 2025 року. Зазначила, що разом з нею проживала її мама, яку вона доглядала, зважаючи на тяжку хворобу останньої. Наприкінці грудня 2025 року стан здоров'я мами погіршився, а ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла, у зв'язку із чим заявниця не мала можливості підготувати касаційну скаргу в січні і на початку лютого 2026 року. На підтвердження викладених обставин відповідачка додала до касаційної скарги копії оскаржуваних судових рішень, копію поштового конверту, копії медичних документів, копію свідоцтва про смерть, копії довідок.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зроблено висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
Встановлено, що:
03 грудня 2025 року у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення;
відомості про дату складення повного тексту постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року відсутні;
29 грудня 2025 року ОСОБА_1 отримала повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку.
Таким чином, ОСОБА_1 мала б право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 ЦПК України, якщо касаційна скарга була б подана протягом тридцяти днів з дня вручення їй повного тексту оскаржуваної постанови, а саме: до 28 січня 2026 року.
Разом із тим, касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду 26 лютого 2026 року.
Як на підставу пропуску строку на касаційне оскарження, заявниця посилається на те, що вона доглядала за хворою матір'ю, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте надані суду документи, зокрема медичні, не підтверджують потребу матері заявниці в постійному сторонньому догляді та не доводять, що такий догляд здійснювала саме ОСОБА_1 .
Крім того, заявниця не обґрунтовує причину пропуску строку на касаційне оскарження в період з 09 лютого 2026 року до 26 лютого 2026 року.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо строку на оскарження.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, наведені ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року не дають підстав для визнання їх поважними.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених вище.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року неповажними.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги на десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. В. Коротенко