06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 369/14684/24
провадження № 61-4424ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лупейко Олександр Васильович, на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, заінтересовані особи: боржник - ОСОБА_1 , стягувач - акціонерне товариство «Сенс Банк», про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,
В серпні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Крегул І. І. звернувся до суду з поданням, в якому просив звернути стягнення на належне боржнику ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: 1/2 домоволодіння, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, кадастровий номер 3222486201:01:001:0001, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 21 жовтня 2025 року подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула І. І. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку задоволено. Звернуто стягнення на належне боржнику ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222486201:01:001:0001, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 право власності, на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року залишено без змін.
03 квітня 2026 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Лупейко О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
Аналіз ЄДРСР свідчить, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року складено 23 лютого 2026 року, а отже, подання касаційної скарги 03 квітня 2026 року є пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року, яке мотивовано тим, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримала засобами поштового зв'язку - 06 березня 2026 року, на підтвердження чого надала повідомлення Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року та копію рекомендованого повідомлення про вручення № R 067112880485.
Колегія суддів, проаналізувавши доводи особи, яка подає скаргу та наявні докази на підтвердження цих доводів, дійшла висновку, що пропущений строк на касаційне оскарження підлягає поновленню, оскільки касаційна скарга, подана протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику копії постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Заявником подано клопотання про зупинення виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року, до закінчення перегляду справи № 369/14684/24 в касаційному порядку, яке обґрунтовано тим, що приватний виконавець Крегул І. І. проводить активні виконавчі дії в рамках виконавчого провадження ВП № 73188018, які внаслідок скасування ухвали суду першої інстанції призведуть до порушення прав та законних інтересів заявника.
Згідно з частинами першою та другою статті 436 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
З урахуванням предмета спору, доказів проведення виконавчих дій із примусового виконання рішення суду, доводів, наведених заявником в обґрунтування клопотання, та наслідків, які можуть настати у разі примусового виконання оскарженого судового рішення, колегія суддів, з метою забезпечення балансу прав та інтересів сторін на стадії касаційного провадження, дійшла висновку про необхідність зупинення виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року .
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року у справі № 369/14684/24.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/14684/24 за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, заінтересовані особи: боржник - ОСОБА_1 , стягувач - акціонерне товариство «Сенс Банк», про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Зупинити виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року у справі № 369/14684/24.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України,
у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк