06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 492/1045/19
провадження № 61-12267св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (судді-доповідача), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Арцизька міська рада,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 19 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гусєвої Н. Д., та постанову Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів Сегеди С. М., Драгомерецького М. М., Комлевої О. С.,
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Арцизької міської ради Одеської області, ОСОБА_1 з позовом про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності.
2. Арцизький районний суд Одеської області рішенням від 19 березня 2025 року позов задовольнив частково. Визнав недійсним та скасував рішення Арцизької міської ради Одеської області від 01 грудня 2015 року № 12-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 безкоштовно у приватну власність у АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)». Відмовив у задоволенні позовної вимоги про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
3. Одеський апеляційний суд постановою від 02 вересня 2025 року рішення Арцизького районного суду Одеської області від 19 березня 2025 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення залишив без змін, а в частині розгляду позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності суд в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не переглядав.
4. 01 жовтня 2025 року представник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Арцизького районного суду Одеської області від 19 березня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року скасувати в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.
5. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
6. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
7. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
8. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
9. Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
10. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
11. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
12. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
13. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності призначити до розгляду.
Справу розглянути колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
А. І. Грушицький
Є. В. Петров