03 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 641/5471/20
провадження № 61-4134ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Колісніченко Артур Сергійович, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та й вихованні, визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною,
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною.
21 липня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова постановив ухвалу, якою відкрив провадження у вказаній справі, вирішив її розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
16 лютого 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.
16 квітня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова постановив ухвалу, якою вирішив повернутися до стадії підготовчого судового засідання, призначив у справі підготовче судове засідання.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
10 червня 2022 року Ленінський районний суд м. Полтави постановив ухвалу, якою прийняв справу до свого провадження, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
20 лютого 2023 року Ленінський районний суд м. Полтави постановив ухвалу, якою передав справу № 641/5471/20 за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Полтавський апеляційний суд постановою від 27 квітня 2023 року скасував ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2023 року та повернув справу до Ленінського районного суду м. Полтави для продовження розгляду.
12 травня 2023 року Ленінський районний суд м. Полтави постановив ухвалу, якою прийняв справу за вказаним позовом до свого провадження, вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.
У травні 2023 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення, а саме про вирішення питання про стягнення на користь ОСОБА_3 сплаченого нею при поданні апеляційної скарги судового збору у сумі 429,44 грн, оскільки постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року її апеляційну скаргу задоволено, проте не здійснено розподіл судових витрат.
24 серпня 2023 року Полтавський апеляційний суд постановив ухвалу, якою заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Колісниченка А. С., про ухвалення додаткового рішення залишив без розгляду, визнав дії ОСОБА_3 зловживанням процесуальними правами та наклав на ОСОБА_3 штраф у розмірі 1 342,00 грн.
Верховний Суд своєю постановою від 17 грудня 2025 року скасував ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року, справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
25 лютого 2026 року Полтавський апеляційний суд постановив ухвалу, якою відмовив ОСОБА_3 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.
30 березня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, сформовану її представником в системі «Електронний суд», у якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом із тим, такий обов'язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц, у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 201/1381/18, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від
30 березня 2021 року у справі № 911/2390/18, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19, в ухвалі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 369/5231/19, в ухвалі Верховного Суду від 21 травня 2024 року у справі № 519/375/23.
У справі, що переглядається, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції, відтак постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року не було вирішено спір по суті позовних вимог.
Встановивши, що постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року не закінчено розгляд справи по суті, апеляційний суд дійшов правильного висновку про передчасність звернення ОСОБА_1 із заявою про розподіл судових витрат, оскільки подана нею заява підлягає вирішенню лише за результатами розгляду справи по суті.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні правових норм.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року є необґрунтованою.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Підстави для передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду передбачені статтею 403 ЦПК України.
Тлумачення змісту частини п'ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Колегія суддів не встановила достатніх та обґрунтованих підстав для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а отже в задоволенні клопотання про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Колісніченко Артур Сергійович, про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та й вихованні, визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Колісніченко Артур Сергійович, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 лютого
2026 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов